Справа № 581/591/24
Провадження № 2/581/301/24
19 серпня 2024 року сел. Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
1 липня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 через електронний кабінет звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 31 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, підписала заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, а також паспорт кредиту. Відповідачу було відкрито кредит у виді відновлюваної кредитної лінії до 50000 грн. та видано кредитну картку. Унаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 16 червня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 65889 грн. 52 коп., з яких: 58024 грн. 48 коп. - заборгованість за тілом кредита, 7865 грн. 04 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач ухвалу суду про відкриття провадження у справі разом з копією позову та доданими до неї документами отримала 25 липня 2024 року. В установлений судом строк письмовий відзив проти позову з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, відповідач до суду не надала.
Від сторін до суду не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 31 січня 2020 року відповідач підписав заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку.
Вказана заява містить основні умови кредитування, зокрема тип кредиту відновлювальна кредитна лінія; сума/ліміт не перевищує 50000 грн для карт «Універсальна», 75000 грн для карт «Універсальна Gold»; строк кредитування 20 років; мета отримання кредиту на споживчі цілі; процентна ставка - 43,2% річних для карт «Універсальна», 42,0% - для карт «Універсальна Gold»; тип процентної ставки фіксована; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором тощо (а.с. 18-25).
Також відповідач 31 січня 2020 року підписав паспорт споживчого кредиту (а.с. 38-43).
З наданої довідки про зміну кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої ОСОБА_1 , вбачається, що банком 7 серпня 2020 року збільшено кредитний ліміт до 5 000 грн, надалі банком неодноразово кредитний ліміт змінювався, максимальний його розмір становив 61 000 грн., а 2 січня 2024 року кредитний ліміт було зменшено до 0 грн. (а.с. 32)
Із наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації вбачається, що ОСОБА_1 за кредитним договором видавались кредитні картки, строк дії останньої з них встановлено до серпня 2025 року включно (а.с. 56 зворот).
За підрахунками банку станом на 16 червня 2024 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором складає 65889 грн. 52 коп., з яких: 58024 грн. 48 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 7865 грн. 04 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Висновки суду по суті спору.
За встановлених обставин справи суд вважає, що внаслідок порушення умов кредитування з приводу необхідності повернення кредитних коштів у ОСОБА_1 виникла заборгованість за користування кредитом, яку необхідно стягнути з відповідача.
При зверненні до суду з вказаним позовом банк, зокрема ставив питання про стягнення заборгованості за простроченими процентами в сумі 7865,04 грн.
У заяві від 31 січня 2020 року було погоджено базову процентну ставку за користування кредитними коштами. З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що банк у квітні 2020 року на суму 6,83 грн., у лютому 2021 року на суму 81,97 грн., у березні 2021 року на суму 17,09 грн., у квітні 2021 року на суму 85,69 грн., у травні 2021 року на суму 101,22 грн., у червні 2021 року на суму 112,48 грн., у липні 2021 року на суму 214,34 грн., у серпні 2021 року на суму 335,93 грн., у жовтні 2021 року на суму 575,72 грн., у листопаді 2021 року на суму 654,97 грн., у грудні 2021 року на суму 533,18 грн., у січні 2022 року на суму 403,96 грн., у лютому 2022 року на суму 362,32 грн., у березні 2022 року на суму 317,09 грн., у червні 2022 року на суму 397,52 грн., у липні 2022 року на суму 665,48 грн., у серпні 2022 року на суму 890,09 грн., у вересні 2022 року на суму 900,94 грн., у жовтні 2022 року на суму 1726,21 грн., у листопаді 2022 року на суму 1781,78 грн., у грудні 2022 року на суму 1779,24 грн., у січні 2023 року на суму 1638,09 грн., у лютому 2023 року на суму 1157,44 грн., у березні 2023 року на суму 1367,08 грн., у квітні 2023 року на суму 1717,26 грн., у травні 2023 року на суму 2038 грн., у липні 2023 року на суму 2054,85 грн., у серпні 2023 року на суму 2164,18 грн., у вересні 2023 року на суму 2166,82 грн., а всього погасив проценти за рахунок кредиту на загальну суму 26247,77 грн., збільшивши на цю суму тіло кредиту.
Такі дії банку не відповідають суті кредитних правовідносин, оскільки проценти за своєю суттю є платою за користування кредитними коштами. Таким чином банк безпідставно збільшив тіло кредиту за рахунок відсотків на вказану суму.
Отже, наданий позивачем розрахунок заборгованості по процентам, нарахованих на збільшене за рахунок процентів тіло кредиту, не може вважатися правильним, тому суд вважає, що банк не довів наявність заборгованості по процентам за користування кредитними коштами у заявленому розмірі, відтак вказані вимоги задоволенню не підлягають.
Стосовно стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 58024,48 грн., то як вже зазначалося, банк до тіла кредиту зарахував проценти на загальну суму 26247,77 грн., тобто безпідставно збільшив тіло кредиту на вказану суму. Тому заборгованість за тілом кредиту становить 31776,71 грн. (58024,48-26247,77), яку слід стягнути на користь позивача.
Таким чином, позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини вимог. Позов задоволено на 48%, а значить витрати по сплаті судового збору становлять 1162,75 грн. (2422,40 грн. - 100%, 1162,75 грн. - 48%) та повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» виниклу станом на 16 червня 2024 року заборгованість за кредитним договором б/н від 31 січня 2020 року у розмірі 31776,71 грн. - заборгованість за тілом кредита.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 1162,75 грн. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (м. Київ вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя О. В. Кузьмінський