Справа № 950/2381/24
Провадження № 2-н/950/302/24
14 серпня 2024 року м. Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р.В., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» в особі філії «Сумський район електричних мереж» АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості,
02.08.2024 до суду надійшла заява Акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» в особі філії «Сумський район електричних мереж» АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за необліковану електричну енергію в сумі 34288,31 грн.
Згідно з ч. 1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо:
1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;
2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;
7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Даний перелік вимог, за якими може бути виданий судовий наказ, є вичерпним.
Між тим, як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути заборгованість за необліковану електричну енергію за актом про порушення правил користування електроенергією від 06.01.2024 р. № 005192, суть якого полягає у самовільному підключенні до електропостачання, що не є вимогою про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Зазначені обставини вказують на те, що між сторонами наявний спір про право, який виникає з правовідносини з приводу необлікованого споживання електричної енергії, тому зазначена у заяві АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» вимога про стягнення з останнього заборгованості не є вимогою про стягнення боргу з оплати житлово-комунальних послуг, тобто за нею видача судового наказу не передбачена.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 цього Кодексу.
З огляду на викладене, враховуючи, що Акціонерним товариством «СУМИОБЛЕНЕРГО» в особі філії «Сумський район електричних мереж» АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Згідно ч. 2 ст.166ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 165, 166 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Акціонерного товариства «СУМИОБЛЕНЕРГО» в особі філії «Сумський район електричних мереж» АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
Роз'яснити заявнику, що він має право звернутися з такою самою вимогою у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя Роман БАКЛАНОВ