Справа № 591/4371/24
Провадження № 2/591/758/24
07 серпня 2024 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.
при секретарі - Устименко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-х осіб: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1
про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , 3-х осіб: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини і свої вимоги мотивує тим, що він перебував у шлюбі з Відповідачкою з 11 листопада 2011 року. Від шлюбу мають дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 05 серпня 2022 року шлюб між ними було розірвано. Причиною розірвання шлюбу стала відсутність взаєморозуміння між подружжям, байдужості до життя та проблем кожного. Згідно нотаріально засвідченого договору між батьками місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 визначається за її вибором, а місце проживання сина - ОСОБА_4 , сторони визначили за місцем проживання Позивача. На даний час син Позивача дійсно проживає разом з ним, знаходиться на його одноособовому утриманні, Відповідачка матеріальної допомоги не надає, що змушує його звернутись до суду з позовом про встановлення відповідного юридичного факту. Позивач зазначав, що любить свою дитину та спроможний забезпечити її всім необхідним, постійно слідкує за станом здоров'я дитини, розвитком, виховує та піклується про сина. У власності Позивача є квартира за адресою: АДРЕСА_1 , а також його майновий стан дозволяє йому забезпечити всі необхідні потреби сина. Також, Позивач зазначав, що саме ним укладена декларація із лікарем, який надає первинну медичну допомогу, а також цікавиться успіхами сина у навчанні. Мати ж успіхами сина не цікавиться, а також не бере участі у його вихованні та утриманні, не спілкується з Позивачем та сином протягом тривалого часу. Встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини Позивачу необхідне з метою захисту прав та інтересів дитини, а також своїх прав та інтересів, як батька, що займається самостійним вихованням та утриманням дитини.
Ухвалою Зарічного районного суду міста Суми від 09 травня 2024 року було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21 червня 2024 року. 21 червня 2024 року розгляд справи було відкладено у зв'язку із неявкою Відповідача по справі у судове засідання на 28 червня 2024 року. Протокольною ухвалою від 28.06.2024 року було залучено до участі в справі в якості 3-ї особи ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) та відкладено розгляд справи на 07 серпня 2024 року.
07 серпня 2024 року сторони до суду не з'явились, від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мірошниченко А.В., надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, правом на подання відзиву не скористалась, клопотань від її імені до суду не було подано.
3-ті особи: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, представники до суду не з'явилися.
Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради надіслало на адресу суду письмові пояснення, де зазначали що участь органу опіки та піклування при розгляді заяви про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини не є обов'язковою. Тому просять розгляд справи проводити без участі її представника згідно з чинним законодавством, не порушуючи прав та законних інтересів дитини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 також надіслав письмові пояснення, у яких зазначив, що жодний нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов'язує підтверджувати факт відсутності участі батьків у вихованні дитини або підтверджувати його безумовну та одноосібну участь у вихованні та піклуванні. Такий факт може бути підтверджений за рішенням суду виключно у разі вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав. Посилання позивача на необхідність встановлення факту самостійного виховання і утримання дитини для отримання різного роду соціальних гарантій, захисту прав, свобод та інтересів дитини, а також прав позивача як батька, є загальними, жодним належним чином не доведеними твердженнями. У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження порушення охоронюваних законом інтересів дитини, в тому числі шляхом відмови у наданні певних пільг чи соціальних гарантій, невизнання встановлюваних прав в боку органів державної влади чи місцевого самоврядування, що свідчило б про доцільність встановлення ініційованого позивачем питання у судовому розгляді. А також, просять винести законне і обґрунтоване рішення на підставі повного, всебічного та неупередженого дослідження наявних у справі доказів з урахуванням викладених пояснень та положень законодавства.
Відповідно до ст. ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України встановлюється, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а саме припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 11 листопада 2011 року між позивачем та відповідачкою було укладено шлюб, зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області, про що зроблений відповідний актовий запис № 1790 від 11.11.2011 року.
Від шлюбу подружжя має двох дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 05 серпня 2022 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Причиною розірвання шлюбу стала відсутність взаєморозуміння між подружжям, байдужості до життя та проблем кожного.
23.06.2022 року між Позивачем та Відповідачкою був укладений нотаріально посвідчений договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини та договору про внесення змін вище зазначеного договору №1 від 08.09.2022 року, місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 визначається за її вибором, а місце проживання сина - ОСОБА_4 , сторони визначили за місцем проживання батька.
У зв'язку зі зміною обставин в житті, колишнім подружжям досягнуто згоди стосовно визначення місця проживання сина після припинення шлюбних відносин, участі в забезпеченні умов життя дитини того з батьків, хто проживає окремо, участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо.
Майновий стан позивача підтверджується відомостями з ДРФО - платників податків за 2023 календарний рік.
Також судом встановлено, що у власності Позивача знаходиться квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно декларації № 0001-Н6К6-06А0 від 25.02.2023 року про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу укладену на ім'я сина ОСОБА_4 , її законним представником зазначено Позивача.
Відповідно до довідки від 18.04.2024 року №169, що видана Сумським закладом середньої освіти № 2 СМР, виключно батько цікавиться успіхами сина, спілкується з класним керівником, відвідує батьківські збори. Мати дитини за весь час навчання не з'являлася у школі, не спілкувалася з вчителями, не цікавиться успіхами та навчанням сина, не спілкувалася з вчителями. У навчальному закладі син зарекомендував себе як старанний, працелюбний, уважний та дисциплінований учень. Відповідально ставиться до навчання, має гарну пам'ять, розвинене логічне мислення та високий навчальний потенціал. Тобто, син характеризується виключно з позитивної сторони, також в характеристиці зазначається, що батько дитини приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться його навчанням, бере активну участь у житті класу.
Згідно довідки, що видана на ім'я Позивача у школі «Робокод», плату за навчання вносить батько, приводить і забирає сина зі школи також Позивач. Мати контакту зі школою не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується.
Тобто, фактично Позивач одноосібно займається вихованням сина, піклується про його здоров'я, розвиває у сина додаткові навички.
Мати у житті сина участі не приймає, не цікавиться виховним процесом в школі, психологічним станом та здоров'ям дитини, майже ніколи не телефонує сину, про її життя Позивачеві майже нічого не відомо, оскільки з Відповідачкою він не спілкується.
Встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини Позивачу необхідне з метою захисту прав та інтересів дитини, а також своїх прав та інтересів, як батька, що займається самостійним вихованням та утриманням дитини. Окрім того необхідність юридичної фіксації факту знаходження дитини на одноособовому утриманні та вихованні необхідна з метою захисту прав сина та уникнення суперечностей при визначенні даного факту зі сторони органів державної влади, органів місцевого самоврядування та іншого.
Відповідачкою не було направлено на адресу суду відзиву на позовну заяву чи відповідних клопотань по справі.
Управлінням «Служба у справах дітей» та ІНФОРМАЦІЯ_1 були надіслані письмові пояснення із проханням винести законне рішення на підставі повного, всебічного та неупередженого дослідження без участі представників Управління «Служба у справах дітей» та ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України встановлюється, що кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а саме припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу у судовому засіданні за відсутності сторін по справі.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні;3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Згідно пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» роз'яснено, що суди, вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, мають виходити із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинні постановити рішення, яке відповідало б інтересам дітей. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
Враховуючи вище викладені обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачка самоусунулась від виховання та утримання свого сина - ОСОБА_4 , не приймає участі у його вихованні, лікуванні та розвитку, взагалі не цікавиться його життям. Позивач ОСОБА_1 без участі матері самостійно виховує свою дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повністю утримує його та опікується його здоров'ям та розвитком, а тому вимога про встановлення даного факту підлягає задоволенню в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 247, 263-265, 293, 294, 315 -319 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити.
Встановити факт, що батько ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) самостійно виховує та утримує малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення виготовлено 19 серпня 2024 року.
СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО