Справа № 944/1837/24
Провадження №2-а/944/34/24
14.08.2024 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Швед Н.П.
з участю секретаря - Василиці Н.В.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області рядового поліції Бойка Івана Богдановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1762039 від 28.03.2024року,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області рядового поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1762039 від 28.03.2024року.
В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що об 03год. 12хв. 28 березня 2024 року поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Івано-Франківській області рядовим поліції ОСОБА_2 було винесено постанову серії ЕНА №1762039, на підставі якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн.
Згідно вищевказаної постанови, він 03год. 12хв. 28 березня 2024 року по вул. Івасюка, 10 в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, він керував транспортним засобом марки «RENAULT MEGANE» д.н.з. НОМЕР_1 будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами відповідно до постанови судді Яворівського районного суду Львівської області від 21.02.2024, чим порушив вимоги п.2.1.а.ПДР України.
Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Об 03год. 12хв. 28 березня 2024 року по вул. Івасюка, 10 в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, він керуючи транспортним засобом марки «RENAULT MEGANE» д.н.з. НОМЕР_1 побачив у дзеркалі заднього виду автомобіль патрульної поліції із ввімкненими проблисковими маячками, який рухався за ним, він зрозумів що потрібно зупинитися на вимогу працівників поліції. Він зупинився, поліцейські підійшли до нього і попросили пред'явити документи, однак, про причину зупинки його не повідомили. На вимогу працівників поліції, він надав документи. В ході перевірки, працівники поліції повідомили його, що постановою судді Яворівського районного суду Львівської області від 21.02.2024 його позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Звертає увагу суду на те, що про вищевказану постанову йому відомо не було.
29.03.2024 він прибув до Яворівського районного суду Львівської області, де ознайомився із матеріалами адміністративної справи №944/5892/23. Під час ознайомлення з матеріалами даної справи він зауважив що докази про направлення йому копії постанови судді Яворівського районного суду Львівської області від 21.02.2024 у справі відсутні.
Він не погоджується з постановою поліцейського, постанову серії ЕНА №1762039 від 28 березня 2024 року вважає необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріально чи процесуального права.
Просить суд позовні вимоги задовольнити, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1762039 від 28.03.2024року, та провадження у справі закрити.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить такі задовольнити.
Представник Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, в судове засідання не з'явився, 03.05.2024року на адресу суду скерував відзив, в якому позовні вимоги заперечив. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , розгляд справи проводити у його відсутності.
В поданному відзиві представник Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, покликається на те, що 28.03.2024 року близько 03 год. 12 хв. екіпажем УПП в Івано-Франківській області ДПП під час патрулювання в м. Івано-Франківську було виявлено транспортний засіб марки «RENAULT MEGANE» д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався по вул. Івасюка під час комендантської години.
Відповідно до наказу №1 Івано-Франківської обласної військової адміністрації «Про затвердження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування» від 25.02.2022, зі змінами внесеними наказом Івано- Франківської ОВА «Про внесення змін до наказу Івано-Франківської обласної військової адміністрації від 25.02.2022 №1» від 28.03.2023 №119, з метою підтримання правопорядку на території Івано-Франківської області на період дії воєнного стану запроваджено комендантську годину на території Івано-Франківської області з 00 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин поточної доби
Пунктом 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 р. №573 (зі змінами), встановлено, що під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності.
На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Дозволяється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях, де запроваджено комендантську годину, без виданих перепусток особам та рух транспортних засобів Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, які залучаються де здійснення заходів під час запровадження комендантської години, транспортним засобам спеціалізованого призначення, які виконують невідкладне службове завдання, за умови ввімкнення спеціальних світлових сигнальних пристроїв, а також адвокатам, призначеним регіональними центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги для наданні безоплатної вторинної правової допомоги затриманим у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративн правопорушення, особам, час прибуття до яких припадає на визначений період доби, зокрема, на власних транспортних засобах.
Поліцейським було подано сигнал про зупинку транспортного засобу. Після зупинки транспортного засобу поліцейський підійшовши до водія, представився відповідно до частини третьої статті 18 Закону Україні «Про Національну поліцію» та пред'явив законну вимогу до водія про пред'явлення документів, передбачених підпунктами (а), (б), (ґ) пункту 2.1 ПДР. Водієм виявилася особа яка частково виконала законну вимогу поліцейського, проте, не пред'явила для перевірки посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Після встановлення особи водія та перевірки його документів за допомого інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» поліцейськими було встановлено, що постановою Яворівського районного суду Львівської області від 21.02.2024 у справі № 944/5892/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та позбавлено права керування транспорними засобами строком на один рік.
Відповідно до статті 279 КУпАП, рядовий поліції ОСОБА_2 , як посадовою особа, що має право розглядати справи про адміністративні правопорушення зазначені у статті 222 КУпАП, в тому числі за частиною четвертою статті 126 КУпАП, було оголошено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.126 КУпАП щодо ОСОБА_1 . Після оголошення про початок розгляду справи інспектор ознайомив позивача з його правами, передбаченими статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення за яке передбачена відповідальність ч.4 ст.126 КУпАП, інспектором після розгляду адміністративної справи було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1762039 від 28.03.2024 року з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн.
Згідно зі статті 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови,та повідомлено про порядок її оскарження та виконання.
Також, звертаємо увагу суду на те, що цього ж дня, 28.03.2024 о 11 год. 47 хв., поліцейським Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції було винесено постанову серії ЕНА №1765109 щодо ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортного засобу більш ніж як на двадцять кілометрів на годину) та складено протокол про адміністративне правопорушення серіїААД№ 420820 за ч.5 ст.126 КУпАП.
На наступний день, 29.03.2024, поліцейським Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції винесено постанову серії ЕНА №1775231 щодо ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП (порушення вимог дорожньої розмітки) та складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №635668 за ч.5 ст.126 КУпАП.
Вищенаведене вказує на систематичність порушень Правил дорожнього руху позивачем, ігнорування заборони керування транспортним засобом особою, до якої застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Враховуючи наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, доведеність вини у вчиненні порушення та доведення правомірності прийнятого рішення відповідно до статті 77 КАС України, ввважає що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся відповідно до вимог чинного законодавства, а винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕНА №1762039 від 28.03.2024 року є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.
Відповідач поліцейський 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області рядового поліції ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив хоч завчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи, жодних клопотань, про слухання справи у його відсутності на адресу суду не скерував. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, таке було отримано представником УПП в Івано-Франківській області 11.06.2024.
Заслухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, слід прийти до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Положення ч.4 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Судом встановлено, що 28 березня 2024 року постановою поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Івано-Франківській області рядового поліції Бойка І.Б.ча серії ЕНА №1762039, його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн. за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до вищевказаної постанови об 03год. 12хв. 28 березня 2024 року по вул. Івасюка, 10 в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «RENAULT MEGANE» д.н.з. НОМЕР_1 будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами відповідно до постанови судді Яворівського районного суду Львівської області від 21.02.2024, чим порушив вимоги п.2.1.а.ПДР України.
Під час розглояду справи судом було досліджено матеріали справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130КУпАП.
З матеріалів адміністративної справи №944/5892/23 вбачається, що 21.02.2024року суддею Яворівського районного суду Львівської області винесена постанова, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн. 00коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60коп. судового збору в дохід держави. Дана постанова була оскаржена в апеляційному порядку.
Постановою Львівського апеляційного суду від 27 травня 2024року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Головка Л.В. залишено без задоволення. Постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 21.02.2024року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишено без змін.
Частиною ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В матеріалах досліджуваної справи міститься клопотання про скерування позивачу судових повісток на номер мобільного телефону НОМЕР_2 про виклик в судове засідання для розгляду даної справи, і таке право було забезпечене судом про що свідчать довідки про надсилання та отримання смс-повідомлень на адресу ОСОБА_1 .
З супровідного листа від 21.03.2024року слідує що ОСОБА_1 , на адресу: 81021 с.Нагачів вул.Зарічна, 109 Яворівського районного суду Львівської області була скерована постанова Яворівського районного суду Львівської області.
Тобто, ОСОБА_1 знав що розглядається така справа суддею Яворівського районного суду і яке по ній прийнято рішення може бути. Відтак повинен був цікавитесь результатом розгляду даної справи, однак в судове засідання не з'являвся, а лише скерував на адресу суду клопотання про скерування йому повідомлення про виклик в судове засідання для розгляду даної справи за допомогою смс-повідомлень, і таке право було забезпечене йому судом про що свідчать довідки про надсилання та отримання смс-повідомлень.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Доводи позивача про незаконність оскаржуваної постанови, зазначені у позовній заяві, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Що стосується тверджень позивача про його необізнаність про існування постанови Яворівського районного суду Львівської області від 21.02.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 11 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Суд зазначає, що позивач знав про існування відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та не був позбавлений обов'язку цікавитись на якому етапі розгляду перебуває справа відносно нього та результатами такого розгляду.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, як рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року №340/1019/19).
Обгрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобовязаний демонструвати готовність брати учать на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, у справі Каракуця проти України, у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вище викладене та практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що правопорушення вчинене позивачем з необережності, оскільки останній знаючи, що відносно нього складений протокол за ст.130 КУпАП, жодним чином не цікавився ходом розгляду своєї справи, хоча мав таку можливість, не врахував той факт, що справа може бути розглянута без його участі, якщо він сповіщений належним чином, та він може бути позбавлений права керування, хоча повинен був і міг передбачити настання таких наслідків.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст. 251 КУпАП.
Так, за приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що посилання позивача на те, що він не був ознайомлений з постановою Яворівського районного суду Львівської області є безпідставним, а позов заявлений позивачем з метою уникнення адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про доведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП. Суд вважає, що позивачем не було доведено своєї невинуватості у вчиненні правопорушення, в той час як відповідачем було надано вичерпні докази на користь винуватості позивача у вчиненні ним правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.
Позивач на момент зупинки працівниками поліції був позбавлений права керування транспортним засобом, а отже, не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, що свідчить про порушення позивачем пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушивПравила дорожнього руху.
Зважаючи на те, що на підставі автоматизованої бази даних відповідач встановив, що позивач позбавлений права керування транспортним засобом, а отже позивач керує транспортним засобом без посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, відповідач правомірно зупинив транспортний засіб, яким керував позивач та наклав стягненння.
Натомість, пояснення позивача, спрямовані на уникнення несприятливих для нього наслідків у зв'язку із притягненням до адміністративної відповідальності, не є беззаперечним доказом неправомірності дій посадової особи ДПП.
Відповідачем було встановлено всі фактичні дані справи, у повному обсязі досліджені обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це передбачено ст. 252 КУпАП, при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, а доводами позивача не спростовуються висновки інспектора.
Слід зазначити, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкції ч.4 ст.126 КУпАП.
Доказів упередженості відповідача щодо позивача перед судом не доведено. Підстав для сумніву щодо об'єктивності відповідача щодо позивача не вказано.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Беручи до уваги вищенаведене, позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області рядового поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1762039 від 28.03.2024року слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 242-244, 246, 268, 286, 297 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області рядового поліції Бойка Івана Богдановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1762039 від 28.03.2024року - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Швед Н.П.