Справа № 515/972/24
Провадження № 3/513/1091/24
Саратський районний суд Одеської області
19 серпня 2024 року Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, які надійшли з Одеського апеляційного суду після визначення підсудності, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нерушай Татарбунарського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно непрацевлаштованого, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 13 грудня 2016 року Татарбунарським РС ГУДМС України в Одеській області, ідентифікаційного номера не надано, -
за ч.2 ст. 173-2 КУпАП,
26 травня 2024 року близько 18 години 45 хвилин ОСОБА_1 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме виражався на її адресу нецензурною лайкою та намагався вчинити бійку, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, за ознакою повторності.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Зі складеним з приводу виявленого адміністративного правопорушення протоколом про адміністративне правопорушення порушник ознайомився, йому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП, повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що зроблено відмітка та поставлено підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що ОСОБА_1 при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, не з'явився у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, заяви про відкладення розгляду справи не подав, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, що підтверджується такими доказами по справі:
- протоколом про адміністративні правопорушення серії ВАД № 009644 від 11 червня 2024 року, з протоколом ознайомлений без зауважень;
- рапортом ст. інспектора-чергового ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області О.Татарова, з якого вбачається, що 26 травня 2024 року на лінію 102 надійшла заява ОСОБА_2 про те, що її побив чоловік ОСОБА_3 та не віддає дитину, швидка не потрібна;
- заявою ОСОБА_2 від 26 травня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який вчинив відносно неї та її дітей неправомірні дії;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 26 травня 2024 року, відповідно до яких 26 травня 2024 року після розпивання спиртних напоїв близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_1 вчинив конфлікт, у ході якого виражався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, на зауваження не реагував. Вдарив її близько 10 раз руками по обличчю та тягнув руками за волосся. Вона злякалася та викликала поліцію;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11 червня 2024 року, в яких останній вину визнав, пояснив, що дійсно після вживання спиртного разом із співмешканкою, між ними виникла сварка, у ході якої він ображав її нецензурною лайкою;
- постановою Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за ознаками ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вчинення правопорушення не вперше.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде доцільним застосувати адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч.2 ст. 173-2, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 40 (сорока) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60к.). Судовий збір перераховувати на рахунку №UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу стягнення судового збору на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя В. С. Миргород