Справа № 513/911/24
Провадження № 3/513/1123/24
Саратський районний суд Одеської області
19 серпня 2024 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали, якій надійшли від ВП № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Сарата Одеської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої санітаром у Великорибальському інтернаті, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 13 листопада 2019 року Органом № 5118, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 013467, складеним 07 червня 2024 року інспектором ЮП ВП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Арнаутової В.Г., ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній у період часу з 19 травня 2024 року по 22 травня 2024 року пошкодив вхідні двері будинку АДРЕСА_1 , належному ОСОБА_3 . Своїми діями ОСОБА_1 допустила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Зі складеним з приводу виявленого адміністративного правопорушення протоколом про адміністративне правопорушення порушниця ознайомилася, їй було роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП, повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що зроблено відмітка та поставлено підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з протоколом погодилася. Подала суду заяву про слухання справи у її відсутність та просила закрити провадження у справі за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки вона не є законним представником чи опікуном дитини.
У відповідності до положень ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП не є обов'язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що ОСОБА_1 при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, не з'явилася у судове засідання, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, подала заяву про слухання справи у її відсутність, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушниці та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 1 Конвенції про права дитини дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до цієї особи, вона не досягне повноліття раніше.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" - виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям, тощо), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Згідно з ч.1,2 ст.150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання дитини, якою, зокрема, визначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 254 КУпАП, обов'язок надання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.
На підставі цих вимог закону, а також ст.ст. 251, 252 КУпАП, суд у постанові повинен навести докази вини особи у вчиненні правопорушення та дати їм належну оцінку в їх сукупності.
Постанова судді, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Таким чином, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини у справі на підставі доказів, зібраних особою, яка склала протокол.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до положень ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Частина 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність з ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Суб'єкт адміністративного проступку - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 013467 від 07 червня 2024 року складений інспектором ЮП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Арнаутовою В.Г. щодо ОСОБА_1 , яка ухилилася від виконання батьківських обов'язків по вихованню неповнолітнього брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, як вбачається з матеріалів справи опікуном неповнолітньої дитини, згідно з розпорядженням Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 16 вересня 2016 року № 381/А-2016, призначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проте будь-яких доказів, що з останньої знято повноваження опікуна не додано, в матеріалах справи наявна лише довідка Ярославського сільського старости від 07 червня 2024 року про те, що ОСОБА_1 здійснює догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходиться під опікою її матері ОСОБА_4 , а час перебування її у лікарні. Тобто, ОСОБА_1 не є законним представником дитини. Матеріали справи також не містять даних, що ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_2 .
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пошкодив вхідні двері у житловому будинку, належному ОСОБА_3 , тобто порушив ст.173 КУпАП у віці 15 років.
Фактично з протоколу вбачається, що суттю правопорушення є вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч. 3 ст. 184 КУпАП).
У тексті протоколу не зазначено правову кваліфікацію інкримінованого неповнолітньому діяння та не викладені ознаки його складу, оскільки відповідальність батьків за ч.3 ст.184 КУпАП настає не за будь-яке порушення, а лише те, за яке передбачена відповідальність КУпАП.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 8, 184, 247, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, щодо ОСОБА_5 - закрити в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В. С. Миргород