Справа № 522/5442/24
Провадження № 2-з/522/269/24
19 серпня 2024 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Чернявська Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач звернулась до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена на суддю Суворову О.В.
Ухвалою суду від 30 квітня 2024 року відкрито провадження по справі, встановлено спрощений порядок розгляду справ.
Також, ухвалою суду від 30 квітня 2024 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі відмовлено.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 21.06.2024 року № 371/24, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, справа надійшла до провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Чернявської Л.М..
Ухвалою суду від 25 червня 2024 року прийнято до провадження зазначену цивільну справу.
15 серпня 2024 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Згідно ч.6 статті 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Однак, до заяви про забезпечення позову не наданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленному порядку і розмірі.
Слід зазначити, що звертаючись до суду з відповідною заявою, представник Заявника посилався на те, що в матеріалах справи наявна квитанція про сплату судового збору.
Дослідивши матеріали справи, суд вбачає, що дійсно є квитанція про сплату судового збору, проте зазначена квитанція була додана до заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка розглянута суддею Суворовою О.В., а відтак суд не приймає до уваги посилання представника Заявника про наявність квитанції про сплату судового збору в матеріалах справи за звернення до суду з заявою про забезпечення позову від 15 серпня 2024 року.
У зв'язку з чим, представником заявника не виконано вимоги цивільно-процесуального законодавства зокрема, представником заявника не надано до суду підтвердження сплати судового збору за подачу заяви про забезпечення позову, відповідно до вимог ч. 6 статті 151 ЦПК України.
Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним заяву про забезпечення позову повернути заявнику, оскільки її подано з порушенням ст.151 ЦПК України.
Суд роз'яснює, що повернення вказаної заяви не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України.
Керуючись ст.ст.151, 153, 154 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - повернути без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не позбавляє її права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Чернявська Л.М.