Справа № 522/12795/24
Провадження № 2/522/6352/24
19 серпня 2024 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., дослідивши заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одесипро вжиття заходів забезпечення позову по цивільної справи за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про скасування реєстрації декларації, припинення права володіння правом та знесення об'єкта самочинного будівництва,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про скасування реєстрації декларації, припинення права володіння правом та знесення об'єкта самочинного будівництва, в якій просить:
1. Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні територіальною громадою м. Одеси земельною ділянкою, загальною площею 144 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації № ОД101201123543 від 23.11.2020 «Реконструкція гаража, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів в плані, з пристосуванням нежилого приміщення гаражу під магазин за адресою: АДРЕСА_2 », зареєстрованої Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
2. Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні територіальною громадою м. Одеси земельною ділянкою, загальною площею 144 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом припинення володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) правом приватної власності на магазин, загальною площею: 60,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним закриттям реєстраційного розділу об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером: 2076036851101.
3. Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради земельною ділянкою, загальною площею 144 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити земельну ділянку, загальною площею 144 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , та знести за власний рахунок об'єкт самочинного будівництва - магазин, загальною площею 60,2 кв.м., розташований на вказаній земельній ділянці.
4. Стягнути з відповідача на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладання арешту на об'єкт нерухомого майна - магазину, загальною площею 60,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2076036851101;
- заборони ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на час розгляду справи вчиняти дії щодо відчуження на користь будь-яких осіб об'єкту нерухомого майна - магазину, загальною площею 60,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2076036851101);
- заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкту нерухомого майна - магазину, загальною площею 60,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2076036851101).
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що на даний час, власником об'єкту нежитлової нерухомості - магазину, за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Зазначена земельна ділянка використовується ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів, а об'єкт забудови, незаконно зведений на ній, вже був предметом відчуження, що є підставою для забезпечення позову по справі. Ураховуючи, що існує не скасована реєстрація права власності на спірне приміщення, відповідач має можливість у будь-який час здійснити його відчуження, що призведе до подальшої реєстрації прав на інших осіб. Невжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладання арешту, а також заборони на вчинення певних дій на спірне майно та заборони іншим особам виконувати щодо нього інші зобов'язання, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача - Одеської міської ради.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви в межах вирішення цієї заяви, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18 та від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).
У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
Враховуючи зазначене, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів заявника та інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; у імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами.
Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.
Суд враховуючи предмет позову, приймає до уваги, що без вжиття заходів забезпечення позову у даній справі відповідачка має можливість безперешкодно відчужити спірне нерухоме майно. Водночас відсутні підстави вважати, що застосування заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки об'єкт нерухомого майна - магазин, загальною площею 60,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 залишається в її володінні та користуванні.
З огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі його задоволення, а також унеможливить ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову шляхом накладання арешту на об'єкт нерухомого майна - магазин, загальною площею 60,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2076036851101.
Такий захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, які спрямовані на збереження існуючого становища у спірних правовідносинах до завершення розгляду справи.
Разом з тим, суд зауважує, що арешт майна, як спосіб забезпечення позову, передбачає накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна (див. постанову Верховного Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2024 року у справі № 504/3408/22 (провадження № 61-18041св23).
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 червня 2022 року у cправі № 908/2382/21 вказано, що «за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Отже накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам».
Арешт віднесений до видів обтяжень речових прав на нерухоме майно, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості (пункт 4 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Отже, арешт, як заборона на право розпоряджатися майном, включає і обмеження на розпорядження таким майном. Тому при накладенні арешту на майно вжиття додаткових заходів забезпечення, направлених на обмеження розпорядження таким майном, не є необхідним. Тому відсутні підстави для задоволення заяви в частині заборони вчиняти певні дії.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 25 червня 2024 року справа № 487/3703/22 (провадження № 61-8776св23).
Станом на час розгляду судом клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, за наявності яких законодавець встановив обов'язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення (ч. 3 ст. 154 ЦПК України).
Керуючись ст. ст.149-154,157 ЦПК України, -
Заяву заступника керівника Приморської окружної прокуратури м. Одесипро вжиття заходів забезпечення позову, задовольнити частково.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - магазин, загальною площею 60,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2076036851101.
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Юлія КОВТУН