Справа № 522/4634/24
Провадження № 1-кс/522/4616/24
19 серпня 2024 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження № 22024160000000111 від 22.03.2024 року, відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоградківка Овідіопольського району Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 307 КК України,-
В провадженні слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 22024160000000111 від 22.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно на початку 2024 року (більш точні дата та час не встановлені) у громадянина України ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконні посів та вирощування конопель, що містять наркотичні засоби.
В той же час, на виконання вказаного злочинного умислу, ОСОБА_4 придбав при невстановлених обставинах насіння конопель, що містять наркотичні засоби та засадив ними частину внутрішнього двору будинку за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення встановленого порядку обігу наркотичних засобів, почав вирощувати їх з метою подальшого збуту.
У подальшому, під час проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , серед іншого виявлено 190 рослин конопель, які раніше незаконно посіяно ОСОБА_4 .
Відповідно до висновку експерта Одеського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/116-24/12655-НЗПРАП від 11.07.2024, сто дев'яносто рослин сіро-зеленого кольору є рослинами роду коноплі, які віднесені до рослин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини.
Згідно висновку експерта Одеського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/116-24/12634-НЗПРАП від 03.07.2024, надані на експертизу 10 (десять) таблеток жовтого кольору, з однієї сторони яких є тиснення «ЕА7», а з іншої сторони - роздільна полоса, які находились в полімерному пакеті з пазовим замком, 1 (одна) таблетка рожевого кольору, з однієї сторони якої є тиснення «NETFLIX», а з іншої сторони - роздільна полоса, яка знаходилась в полімерному пакеті з пазовим замком, 1 (одна) таблетка з однієї сторони фіолетового кольору з тисненням у вигляді бика, а з іншої сторони сірого кольору з тисненням «Red Bull» і роздільною полосою, яка знаходилась в полімерному пакеті з пазовим замком і нашарування речовини рожевого кольору, які знаходились на внутрішніх і зовнішніх поверхнях полімерного пакета з пазовим замком з емблемою «Toppits», містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетамін). Загальний кількісний вміст МДМА (3,4-метилендіоксиметамфетаміну) становить 2,0976г.
Надана на експертизу речовина у вигляді грудочок білого кольору, яка знаходиться в полімерному пакеті з пазовим замком, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Кількісний вміст PVP в речовині у вигляді грудочок становить 3,888г. Надані на експертизу речовини рослинного походження в подрібненому стані, сіро-зеленого кольору, які знаходились в 4 (чотирьох) полімерних пакетах, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Загальна маса канабісу в висушеному стані становить 560,45г.
22.06.2024 о 22 год. 28 хв. ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.
Громадянину України ОСОБА_4 повідомлено 23.06.2024 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 310, та 09.08.2024 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
На думку органу досудового розслідування, повідомлення ОСОБА_4 про підозру обґрунтовується наступними доказами:
- повідомленням про злочин ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області;
- протоколом обшуку від 22.06.2024 за місце проживання ОСОБА_4 , в ході якого серед іншого виявлено та вилучено: 190 кущів рослин коноплі, поліетиленовий пакет на zip-застібці з 10 пігулками жовтого кольору із тисненням «ЕА7», 1 пігулкою фіолетового кольору, 1 пігулкою рожевого кольору з тисненням «NETFLIX», поліетиленовий пакет на zip-застібці з порошкоподібною речовиною білого кольору;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 22.06.2024, який пояснив, що ОСОБА_4 за місцем свого проживання посіяв та вирощує рослини схожі з виду за запахом на коноплю;
- протоколом впізнання за фотознімками ОСОБА_8 - ОСОБА_4 ;
- висновками експертів ОНДЕКЦ МВС України №СЕ-19/116-24/12634-НЗПРАП від 03.07.2024 та №СЕ-19/116-24/12655-НЗПРАП від 11.07.2024, згідно яких вилучені предмети та речі за місцем проживання ОСОБА_4 містять у своєму складі особливо небезпечні наркотичні засоби та психотропні речовини;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, із визначенням розміру застави у розмірі 1 816 800 гривень
19.08.2024 року слідчим суддею Приморського районного суду міста Одеси продовжено строк досудового розслідування у кримінальному проваджені №22024160000000111 до 4-х місяців, тобто до 23 жовтня 2024 року.
Строк тримання ОСОБА_4 під вартою закінчується 21.08.2024 року, проте для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати наступне:
- отримати та дослідити відповіді на доручення оперативних підрозділів;
- встановити та допитати всіх свідків у кримінальному провадженні;
- провести експертизу комп'ютерної техніки;
- провести інші слідчі/процесуальні дії, в проведенні яких виникне необхідність.
Підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Слідчий зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років, що, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності з вимогами ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (в силу тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, а також часткової не контрольованості державних кордонів України у зв'язку з бойовими діями). Крім того, у ОСОБА_4 двоє дорослих доньок проживає за кордоном і він достатньо часто виїжджає за кордон;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів, тощо (під час досудового слідства ще не встановлені та не допитані всі свідки, з якими контактував ОСОБА_4 під час вчинення ним злочину);
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ( ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів).
Вказані дані свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відтак у слідства є достатні дані вважати об'єктивну наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобіганню шляхом застосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам, рівно як і шляхом незастосування жодного.
Все вищевикладене, на думку органу досудового розслідування, в сукупності свідчить, що продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити.
Захисник заперечував проти клопотання. Подав письмові заперечення. Зазначив, що підозра не обґрунтована, оскільки у протоколі обшуку не конкретизована територія земельної ділянки на якій проводився обшук та місцезнаходження приміщень у яких також проводився обшук, та чи дійсно ці приміщення та територія належить до домоволодіння ОСОБА_4 Послався на стан здоров'я підозрюваного, який є інвалідом другої групи та один раз на рік проходив лікування. Просив застосувати менш суворий захід не пов'язаний із позбавленням волі у вигляді домашнього арешту. Поставив під сумнів обґрунтованість перелічених у клопотанні ризиків, у зв'язку з чим просив зменшити розмір застави.
Дані про те, що підозрюваний скаржився на стан здоров'я у слідчому ізоляторі у прокурора та слідчого відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вивчивши надані матеріали кримінального провадження, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, вислухавши думку прокурора, адвоката, приходжу до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 22024160000000111 від 22.03.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України.
Громадянину України ОСОБА_4 повідомлено 23.06.2024 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 310, та 09.08.2024 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту затримання, із визначенням розміру застави у розмірі 1 816 800 гривень
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.07.2024 року ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24 червня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, в рамках кримінального провадження №22024160000000111, внесеного до ЄРДР 22 березня 2024 року,- залишено без змін.
Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк: від трьох до семи років (ч.2 ст. 310 КК України) та від шести до десяти з конфіскацією майна (ч. 2 ст. 307 КК України), зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, що, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, дозволяє обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність обґрунтованих підозр у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та наданими до клопотання доказами, у тому числі:
- повідомленням про злочин ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області;
- протоколом обшуку від 22.06.2024 за місце проживання ОСОБА_4 , в ході якого серед іншого виявлено та вилучено: 190 кущів рослин коноплі, поліетиленовий пакет на zip-застібці з 10 пігулками жовтого кольору із тисненням «ЕА7», 1 пігулкою фіолетового кольору, 1 пігулкою рожевого кольору з тисненням «NETFLIX», поліетиленовий пакет на zip-застібці з порошкоподібною речовиною білого кольору;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 22.06.2024, який пояснив, що ОСОБА_4 за місцем свого проживання посіяв та вирощує рослини схожі з виду за запахом на коноплю;
- протоколом впізнання за фотознімками ОСОБА_8 - ОСОБА_4 ;
- висновками експертів ОНДЕКЦ МВС України №СЕ-19/116-24/12634-НЗПРАП від 03.07.2024 та №СЕ-19/116-24/12655-НЗПРАП від 11.07.2024, згідно яких вилучені предмети та речі за місцем проживання ОСОБА_4 містять у своєму складі особливо небезпечні наркотичні засоби та психотропні речовини;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя звертає увагу, на те, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред'явленої підозри, в зв'язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Аналіз змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 , дає підстави вважати що висунута підозра містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності (пов'язаності) даної особи з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Таким чином, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Виходячи із наявних у слідчого судді матеріалів, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий суддя вказує, що обґрунтованість підозри від 23.06.2024 року встановлювалась під час вирішення питання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу та продовження такого.
В свою чергу, враховуючи доводи сторони захисту, слідчий суддя звертає увагу органу досудового розслідування на необхідність додаткового дослідження версії сторони захисту щодо необхідності конкретизації місць знаходження заборонених рослин під час проведеного обшуку.
Також, слідчий суддя звертає увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
При вирішенні питання про існування ризиків, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 307 КК України.
У відповідності з вимогами п. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (в силу тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, а також часткової не контрольованості державних кордонів України у зв'язку з бойовими діями). Крім того, у ОСОБА_4 двоє дорослих доньок проживає за кордоном і він достатньо часто виїжджає за кордон;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів, тощо (під час досудового слідства ще не встановлені та не допитані всі свідки, з якими контактував ОСОБА_4 під час вчинення ним злочину);
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо, зважаючи на вище перелічені ризики.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.
Враховуючи характер вчинених кримінальних правопорушень, запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не вбачається за можливе, оскільки запобіжні заходи, не пов'язані із позбавленням волі не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Запобіжний захід застосовується та продовжується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Мотивуючи неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено та задля його завершення необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій, які буде неможливо здійснити у разі ухилення підозрюваного від досудового розслідування при обранні відносно нього іншого запобіжного заходу.
Слідчий суддя також враховує, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.07.2024 року, ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24 червня 2024 року, якою до ОСОБА_4 , застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 21 серпня 2024 року, з визначенням застави - залишено без змін.
Доводи сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, слідчий суддя визнає необґрунтованими, оскільки зазначені запобіжні заходи, з великою вірогідністю, можуть виявитися нездатними гарантувати запобігання встановленим ризикам, з огляду на обставини, зазначені вище.
Так, встановлено наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про продовження застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді зменшеної застави, домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також те, що встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
Ризики, які були враховані під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрані, не зменшились та ще мають місце.
Крім того, слідчий суддя вважає, що прокурором надано достатні та переконливі дані, які вказують на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та підтвердження відсутності обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а підстави для зміни запобіжного заходу, на які посилається адвокат, є недостатніми та передчасними в рамках вказаного кримінального провадження.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 307 КК України, а також продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи лише виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Виходячи з доводів та обґрунтування клопотання а також переліку слідчих дій які необхідно виконати, слідчий суддя встановлює, що органом досудового розслід проведено певні першочергові слідчі дії.
Враховуючи усталену практику Європейського суду з прав люди та Верховного суду України, а також той факт, що досудове розслідування триває певний час, а ризики незабезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків зменшуються в ході досудового розслідування, слідчий суддя, на даному етапі досудового розслідування, вбачає підстави для зміни розміру застави, як запобіжного заходу, та вважає його достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі п'ятсот сімдесяти п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 741 100 (один мільйон сімсот сорок одна тисяча сто) гривень.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 18 жовтня 2024 року, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі п'ятсот сімдесяти п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 741 100 (один мільйон сімсот сорок одна тисяча сто) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_4 по справі № 522/4634/24, провадження №1-кс/522/4616/24.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком до 18 жовтня 2024 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю - щосереди;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в України.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1