cправа №947/24162/24
провадження №1-кс/947/10481/24
19 серпня 2024 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження,
1. Скарга та позиція заявника.
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Київського районного суду міста Одеси зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження. В обґрунтування якої зокрема зазначив, що постанова слідчого не відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України.
Стверджував, що невиконання всі необхідних слідчих дій направлених на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, постанова суперечить положенням ст.ст.2, 7, 9, 92, 93 КПК України.
Посилаючись на викладене, керуючись зокрема ст.303 КПК України, просив слідчого суддю: постанову від 02.07.2023 року слідчої ДБР ОСОБА_4 про закриття досудового кримінального провадження №4202000000000752 від 02.06.2023 року - скасувати.
В судове засідання заявник не з'явився, у скарзі просив поводити судовий розгляд за його відсутності, скаргу просив задовольнити.
2. Заперечення на скаргу та позиція слідчого.
Слідчий в судове засідання також не з'явився, подав до суду заперечення на скаргу, в яких зокрема зазначила, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР у м.Миколаєві, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000000752 від 17.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Підставою для внесення відомостей по вказаному кримінальному провадженню стала ухвала Печерського районного суду м.Києва від 18.02.2022 у справі №757/6200-22к щодо можливого підроблення слідчим Першого слідчого відділу ТУ ДБР у м.Миколаєві процесуальних документів, а саме помилкового зазначення номера кримінального провадження в постанові про закриття кримінального провадження досудове розслідування якого здійснювалось Першим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Миколаєві.
Відповідно до вказаної заяви, старший слідчий Першого слідчого ТУ ДБР у м.Миколаєві ОСОБА_5 , 28.10,2021 виніс постанову про закриття кримінальною провадження № 42021000000000411, однак у вказаній постанові зазначив інший номер кримінального провадження №42021150000000411.
Не погодившись із рішенням про закриття кримінального провадження (заявник) подав заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України старшим слідчим Першого слідчого ТУ ДБР у м.Миколаєві, а саме про складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.
Вказувала, що під час проведення досудового розслідування не здобуто жодного доказу, який би підтверджував факт наявності умислу у слідчого Першого слідчого ТУ ДБР у м.Миколаєві ОСОБА_5 у внесенні до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей. Під час проведення слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні, інформація, на підставі якої розпочато кримінальне провадження не знайшла свого підтвердження.
Стверджувала, що доводи, викладені у заяві ОСОБА_3 містять виключно незгоду з раніше прийнятими рішеннями працівниками правоохоронних органів, що не може вважатись безумовною підставою для притягнення службових осіб до кримінальної відповідальності.
Окрім того, під час проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій не отримано достатніх доказів, які в своїй сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку свідчили б про наявність складу кримінальних правопорушень. До того ж, не отримано достатніх доказів для повідомлення будь-якій особі про підозру.
Виснувала, що проведеним досудовим розслідуванням доказів, які могли би свідчити про наявність в діях органів досудового слідства, прокуратури та судів ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.372 КК України не здобуто, а органом досудового розслідування вжито вичерпні заходи щодо встановлення істини у провадженні, у зв'язку з чим у кримінальному провадженні прийнято рішення про закриття за п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Вважала, що скарг є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а доводи які викладено заявником є надуманими та безпідставними. Просила розглядати скаргу без її участі, у зв'язку проведенням невідкладних слідчих дій в іншому проваджені та просила відмовити в її задоволені.
Матеріали закритого кримінального провадження слідчому судді не надала.
3. Мотиви та висновки слідчого судді.
Стаття 26 КПК України передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Неявка в судове засідання учасників кримінального провадження, на думку слідчого судді не є перешкодою для розгляду скарги на підставі наявних матеріалів, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та на власний розсуд розпорядилися своїм правом прийняття участі в судовому розгляді.
Дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, які були надані слідчим, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні, заявником зокрема може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Другого слідчого відділ (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР у м.Миколаєві перебувало кримінальне провадження №42022000000000752 від 17.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
02.06.2023 року, слідчим ОСОБА_4 по вказаному кримінальному провадженню було прийнято постанову про його закриття на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Вказана постанова мотивована зокрема тим, що в ході досудового розслідування шляхом проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій не отримано достатніх доказів, які в своїй сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку свідчили б про наявність складу кримінальних правопорушень. не отримано достатніх доказів для повідомлення будь-якій особі про підозру. З огляду на викладене, на теперішній час відсутні необхідність та доцільність у проведенні будь-яких інших дії, результати їх проведення не будуть мати жодного доказового значення для подальшого досудового розслідування і прийняття кінцевого рішення у провадженні, а призведе лише до тяганини, зайвої трати процесуального часу учасників таких дії та порушенню принципу розумності строків.
Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Частина 2 ст.9 КПК України передбачає, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч.5 ст.38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
В той же час, під час судового розгляду, слідчим не доведено, що під час досудового розслідування були проведені всі необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії з метою виявлення обставин кримінального правопорушення, збору відповідних доказів для підтвердження або спростування наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга заявника в частині скасування рішення слідчого про закриття кримінального провадження є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
При цьому, вимоги заявника про зобов'язання слідчого розпочати негайно досудове слідство по справі та вручити йому пам'ятку потерпілого, є безпідставними та задоволенню не підлягають, оскільки виходять за межі судового контролю під час досудового розслідування, передбаченого ст.303 КПК України, так як бездіяльність з приводу невчинення вказаних дій оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
1. Скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження - задовольнити частково.
2. Постанову слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР у м.Миколаєві ОСОБА_4 від 02.06.2023 року про закриття кримінального провадження №42022000000000752 від 17.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України - скасувати.
3. Ця ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1