Справа № 947/33912/23
Провадження № 2/947/871/24
19.08.2024 року Київський районний суд у складі:
головуючого судді - Огренич І.В.
за участю секретаря - Грабової Т.П.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, 1) до ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 ) про скасування реєстрації права власності та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, шляхом знесення будівлі,-
Одеська міська рада звернулась до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким скасувати рішення державного реєстратора Дунай Христини Богданівни від 13.07.2018 за індексним номером: 42047017 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на гараж № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об'єкт (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1597949151101) та зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом знесення гаражу № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому представник позивача посилається на те, що 19.04.2021 надійшов лист Київської районної адміністрації Одеської міської ради за № 01-12/350, в якому повідомлялось, що «..на прилеглій території до ЖК «ОМЕГА» між будинками АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 дорога та будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 планується проведення робіт з благоустрою території згідно план-схеми та проекту. 26.03.2021 КРА ОМР проведено комісійне обстеження вказаної території у складі представників Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради. В ході обстеження зафіксовано, що за вищевказаною адресою розташовано споруду з каменю та металу (гараж). Відповідно інформації представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради документи, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою на якій розташовано споруду, а саме гараж відсутні, земельна ділянка належить територіальній громаді м. Одеса. Відповідно до інформації представника Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради встановлено, що дані про видачу будь-яких погоджень схеми розміщення гаражу за даною адресою відсутні». Проте, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 13.07.2018 державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христиною Богданівноюприйнято рішення за індексним номером 42047017 (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Як вбачається з інформаційних даних ДРРПНМ, загальна площа вказаного гаражу становить 26,1 кв.м. Представник позивача зазначив, що рішення державного реєстратора Дунай Х.Б. за індексним номером: 42047017 (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , є незаконним та таким, що прийняте з грубим порушенням встановленого порядку державної реєстрації щодо новостворених об'єктів нерухомого майна. Отже, реєстрація права власності на спірний гараж за ОСОБА_1 проведена всупереч приписам законодавства, а саме: за відсутності документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку; належного документа про присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Однак, державний реєстратор, проігнорувавши відсутність у заявника вищевказаних документів, які є обов'язковими для державної реєстрації новоствореного об'єкта нерухомого майна, прийняв рішення про державну реєстрації прав, що, в свою чергу, призвело до незаконного визнання і підтвердження державою в особі державного реєстратора факту виникнення речових прав на об'єкт самочинного будівництва, розташованого на землях комунальної власності територіальної громади м. Одеси. Наявність державної реєстрації речових прав в ДРРПНМ на гараж № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , створює передумови для проведення будівельних робіт, незаконного відчуження новозбудованого об'єкта третім особам та створює підстави для незаконного використання та подальшої забудови земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Одеси, розташованої під таким об'єктом, а тому вонизвертаються до суду з даним позовом. Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору.
Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, в подальшому надала до суду заяву про проведення судового засідання за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, в зв'язку з чим, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, 19.04.2021 надійшов лист Київської районної адміністрації Одеської міської ради за № 01-12/350, в якому повідомлялось, що «..на прилеглій території до ЖК «ОМЕГА» між будинками АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 дорога та будинками АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 планується проведення робіт з благоустрою території згідно план-схеми та проекту. КРА ОМР 26.03.2021 проведено комісійне обстеження вказаної території у складі представників Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради.В ході обстеження зафіксовано, що за вищевказаною адресою розташовано споруду з каменю та металу (гараж).Відповідно інформації представника Департаменту комунальної власності Одеської міської ради документи, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою на якій розташовано споруду, а саме гараж відсутні, земельна ділянка належить територіальній громаді м. Одеса.Відповідно до інформації представника Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради встановлено, що дані про видачу будь-яких погоджень схеми розміщення гаражу за даною адресою відсутні».
З матеріалів справи вбачається, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (далі - ДРРПНМ) 13.07.2018 державним реєстратором Комунального підприємства «Агенція державної реєстрації» Дунай Христиною Богданівноюприйнято рішення за індексним номером 42047017 (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Як вбачається з інформаційних даних ДРРПНМ, загальна площа вказаного гаражу становить 26,1 кв.м.
Листом від 07.06.2023 року №1928-02/224 Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради повідомило, що станом на 31.12.2012 відсутня інформація про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (гараж № НОМЕР_2 ).
Наявність державної реєстрації речових прав в ДРРПНМ на гараж № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , створює передумови для проведення будівельних робіт, незаконного відчуження новозбудованого об'єкта третім особам та створює підстави для незаконного використання та подальшої забудови земельної ділянки комунальної власності територіальної громади м. Одеси, розташованої під таким об'єктом.
Так, рішення державного реєстратора прийняте за відсутності документів, які посвідчують виникнення у ОСОБА_1 речових прав на гараж.
Підставами для прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 стали наступні документи: технічний паспорт від 15.06.2018, виданий ТОВ «НОВЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ»; рішення Виконавчого комітету місцевої Ради депутатів від 28.03.1978 № 188, видавник Київська районна рада народних депутатів, рішення Виконавчого комітету місцевої Ради депутатів від 20.10.1978 № 909, видавник Київська районна рада народних депутатів.
Проте, вищевказані підстави виникнення права власності не відповідають вимогам чинного законодавства стосовно держаної реєстрації речових прав на нерухоме майно, оскільки, як зазначалось в листі ДЗР ОМР від 18.05.2023 за № 01-18/815, Одеською міською радою не приймалось рішень щодо передачі у власність або користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташовано гараж № НОМЕР_2 .
Щодо вищезазначених рішень Київської районної ради народних депутатів, то відповідно до листа Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 17.08.2020 № 2834-11.1-29 повідомлено, що згідно з описом справ постійного зберігання та журналу реєстрації рішень виконкому Київської районної ради депутатів трудящих за 1978 рік рішення під № 188 за датою 28.03.1978 року не існує. Зареєстровано рішення виконкому Київської районної ради депутатів трудящих від 03.03.1978 року № 188 (далі - мовою оригіналу) «О приемке в эксплуатацию жилого дома АДРЕСА_7 ».
В перевірених документах виконкому Київської районної ради депутатів трудящих за 1978 рік знайдено рішення від 17.03.1978 року № 198 (далі - мовою оригіналу) «О присоединении 66 гаражей, раннее установленных на 3-й станции Черноморской дороги автостоянке добровольного общества «Автомотолюбитель УССР». Також надано копію рішення виконкому Київської районної ради народних депутатів від 20.10.1978 року № 909 (далі - мовою оригіналу) «О переоборудовании 8 бытовых сараев на автостоянке № 10 добровольного общества «Автомотолюбитель УССР» под гаражи для хранения автомобилей личного пользования» з усіма наявними додатками.
Отже, вказані рішення дійсно існують, але жодним чином не посвідчують права на забудову відповідної земельної ділянки ОСОБА_1 .
Крім того, ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації подано технічний паспорт на вказаний гараж, виготовлений від 15.06.2018 року ТОВ «НОВЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ».
Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127 (у редакції чинній на момент виготовлення технічного паспорту), технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об'єкта, ім'я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об'єкт нерухомого майна, відомості щодо суб'єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.
Таким чином, технічний паспорт є документом, в якому містяться лише технічні характеристики об'єкта нерухомості, та є результатом проведеної технічної інвентаризації.
Однак, у вказаному технічному паспорті вказано, що гараж № НОМЕР_2 нібито побудований 1991 році.
З метою встановлення інформації щодо проведення технічної інвентаризації вказаного гаражу в період до 05.08.1992 року, відомостей про його власників (користувачів), площі та реєстрації права власності на зазначений гараж у період до 01.01.2013 року, Юридичним департаментом направлено відповідний запит до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради.
Листом КП «БТІ» ОМР від 07.06.2021 року за № 1928-02/224 повідомлено, що станом на 31.12.2012 відсутня інформація про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (гараж № 616). Разом з тим повідомило, що інвентаризаційна справа на зазначений об'єкт нерухомого майна відсутня.
Враховуючи те, що до 01.01.2013 реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інше нерухоме майно проводилася Бюро технічної інвентаризації із видачею про це відповідних документів або проставлянням відповідних штампів (відміток) на самих документах, то, з урахуванням наявної інформації КП «БТІ» ОМР стосовно спірного гаражу, останній не може вважатись таким, що побудований до 1991 року.
Таким чином, технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, що посвідчує виникнення права власності на об'єкт нерухомого майна, та не може бути єдиною підставою для реєстрації права власності на самочинно збудований об'єкт, так само, як і вказані вище довідки не входять до переліку документів, визначених законодавством, на підставі яких має проводитись реєстрація права власності на об'єкт нерухомості з відкриттям розділу.
Державним реєстратором замість передбаченої п. 41 Порядку процедури державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна проведено державну реєстрацію прав, які начебто виникли в ОСОБА_1 до 1 січня 2013 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Водночас, ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно зі ч. 1 ст. 5 цього ж Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, яка набрала чинності 01.01.2016 року (далі - Порядок).
Відповідно до п. 12 Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.
Згідно зі п. 41 Порядку для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; 2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об'єкт, для подальшого відображення таких відомостей як адреси об'єкта нерухомого майна.
Звертаємо увагу, що імперативна вимога законодавства щодо надання під час державної реєстрації речових прав на новостворений об'єкт нерухомого майна документа про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта зумовлена необхідністю підтвердження правомірності забудови заявником території, порядок якої встановлений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Незважаючи на вищевикладені приписи законодавства, державним реєстратором проведено державну реєстрацію права власності за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Згідно з п. 1.1 Положення по Адресний реєстр міста Одеси, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.07.2009 року № 809 (надалі - Положення), адресний реєстр міста Одеси - це електронна база даних, яка містить відомості про адреси об'єктів нерухомого майна, розташованих на території міста Одеси.
Відповідно до п. 4.4. даного Положення єдиним документом, який підтверджував присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна у м. Одесі на момент проведення згаданої державної реєстрації (крім земельних ділянок), було відповідне розпорядження районної адміністрації Одеської міської ради, яке видавалось на підставі довідки з Адресного реєстру м. Одеси про резервування адреси відповідного нерухомого майна.
При цьому, ОСОБА_1 для проведення державної реєстрації не надано відповідне розпорядження районної адміністрації Одеської міської ради про присвоєння вищевказаної адреси.
Таким чином, реєстрація права власності на спірний гараж за ОСОБА_1 проведена всупереч вищевказаним приписам законодавства, а саме 1) за відсутності документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; 2) документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку; 3) належного документа про присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Однак, державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрації прав, що, в свою чергу, призвело до незаконного визнання і підтвердження державою в особі державного реєстратора факту виникнення речових прав на об'єкт самочинного будівництва, розташованого на землях комунальної власності територіальної громади м. Одеси.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, державна реєстрація речових прав на гараж № НОМЕР_2 суперечить положенням законодавства та порушує права територіальної громади м. Одеси на земельну ділянку комунальної власності, розташовану під таким об'єктом.
Як зазначалось раніше, Одеська міська рада не приймала будь-яких рішень щодо передачі у власність або користування земельної ділянки для будівництва нежитлових будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 .
В свою чергу, обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку та державної реєстрації майнового права на неї, а відсутність у цієї особи таких документів, свідчить про самовільне зайняття вказаної земельної ділянки.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Крім того, відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна може вимагати усунення будь-якого обмеження його права власності.
Відповідно до п. б ч. 3 ст. 152 ЗК України до способів захисту прав на земельні ділянки належить, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Такий спосіб судового захисту спрямований на припинення порушення прав осіб, які є власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких здійснено самочинне будівництво, а також відновлює становище, яке існувало до здійснення протиправної забудови.
У відповідності до ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Згідно з п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» відповідно до вимог ст. 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (ст. 391 ЦК України), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (ч. 4 ст. 376 та ст. 391 ЦК України).
При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги Одеської міської ради законними, обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.4,10,12,13,18,19,81,211,247,258,259,273,280-282,352 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, 1, ЄДРПОУ:26597691) - задовольнити.
Скасувати рішення державного реєстратора Дунай Христини Богданівни від 13.07.2018 за індексним номером: 42047017 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на гараж № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об'єкт (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1597949151101).
Зобов'язати ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 26,1 кв.м., шляхом знесення гаражу № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) на користь Одеської міської ради (на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради: ідентифікаційний код: 26302537, р/р НОМЕР_4 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) сплачений судовий збір в розмірі 6710 (шість тисяч сімсот сто) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: ОгреничІ.В.