Справа № 216/7331/23
провадження №2/216/879/24
14 серпня 2024 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді: Бутенко М.В.,
за участю
секретаря судового засідання: Кравець А.С.
без участі сторін та без застосування технічного запису
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД", треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
До Центрально-Міського райсуду поступив позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД", треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Інтереси позивача представляє адвокат Пивовар В.В.
Позовні вимоги обґрунтовує наступним: з Єдиного реєстру боржників позивачка довідалася про наявність відкритого виконавчого провадження № 61009326. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження нею було з'ясовано, що приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем було видано виконавчий напис № 5955 від 26.12.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» (Відповідача) заборгованості в розмірі 21700,40 грн.
Вважає, що виконавчий напис № 5955 від 26.12.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем було видано виконавчий напис № 5955 від 26.12.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 21700,40 грн., вчинений нотаріусом з порушенням процедури його вчинення, а тому є таким, що не підлягає виконанню.
Просить суд постановити рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5955 від 26.12.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 21700,40 грн., стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 судові витати в сумі 1610,40 грн.
Ухвалами суду від 10.11.2023 року відкрито провадження у справі, та задоволені заяви про забезпечення позову та витребування доказів.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в позовній заяві було зазначено, що сторона позивача просить суд слухати справу в спрощеному провадженню.
Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД" в жодне призначене судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в установлений судом строк не подав до суду відзиву на позовну заяву, та не подав жодної іншої заяви, у зв'язку з чим суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.
Третя особа приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, в судове засідання не з'явився, своїми процесуальними правами, визначеними ст. 43 ЦПК України, не скористався: заяв, пояснень, заперечень, суду не надав.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович в судове засідання не з'явився, своїми процесуальними правами, визначеними ст. 43 ЦПК України, не скористався: заяв, пояснень, заперечень, суду не надав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
З Єдиного реєстру боржників Позивач довідалася про наявність відкритого виконавчого провадження № 61009326, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження № 61009326 від 18.01.2020 року.
Приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем було видано виконавчий напис № 5955 від 26.12.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» (Відповідача) заборгованості в розмірі 21700,40 грн., що підтверджується копією виконавчого напису № 5955 від 26.12.2019 року.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку та може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постановах Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18), у справі № 308/11193/16-ц (провадження № 61-7410св18) від 31 жовтня 2018 року.
Виконавчий напис № 5955 від 26.12.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 21 700,40 грн., вчинений нотаріусом з порушенням процедури його вчинення, а тому є таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав:
Кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса:
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» (чинного на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
26 листопада 2014 року було прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 662, якою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Згідно правової позиції ВП ВС, викладеній у постанові від 21 вересня 2021 року по справі № 910/10374/17 (Щодо втрати чинності постановою № 662 (в частині):
«...92. Таким чином, вчиняючи 22 травня 2017 року виконавчі написи № 779 та № 780, приватний нотаріус Авдієнко О. В. неправомірно керувалася пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
93. Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
94. Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів № 779 та № 780 такими, що не підлягають виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
95. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Підтвержується копією Кредитного договору № 2411/4262BPLKL01 від 03.11.2015 року.
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Вчинення оспорюваного виконавчого напису здійснювалося з грубим порушенням
вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки Позивача не було повідомлено про наявність заборгованості:
Відповідно до ч. 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів,
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.
Згідно правової позиції ВП ВС, викладеній у постанові від 13 жовтня 2021 року по справі № 554/6777/17-ц:
«...Уразі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 Розділу II Порядку).
Верховний Суд зазначає, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Вирішуючи позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, апеляційний суд, врахувавши висновки й мотиви Верховного Суду, висловлені при попередньому касаційному перегляді справи, встановивши відсутність доказів направлення позичальником - ОСОБА 2 листа-вимоги про повернення боргу та отримання боржником - ОСОБА 1 такого листа, дійшов обґрунтованого висновку про те, що встановлена законом процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), а саме боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Доводи касаційної скарги ОСОБА2 про те, що письмова вимога про усунення порушення виконання зобов'язання надсилається боржнику та майновому поручителю для одержання виконавчого напису лише по іпотечним договорам, про що зазначила Велика Палата Верховного Суду, повертаючи ухвалою від 28 квітня 2020 року, провадження № 14-68цс20, справу № 554/6777/17, що переглядається, на розгляд колегії суддів Другої судової "палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, безпідставні, так як у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 357/12818/17 (провадження № 61-44380св18), яка хоча і стосувалася кредитного договору, проте згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, а також у подібній до договору позики справи у постанові від 25 березня 2019 року, у справі № 629/3881/16-ц, провадження № 61-31187св18».
Згідно правової позиції КЦС ВС, викладеній у постанові від 10 листопада 2021 року по справі № 758/14854/20:
«55. Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
56. Наведене спростовує висновок апеляційного суду про те, що нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.».
Відсутні будь-які докази на підтвердження того, що вимоги Відповідача про усунення порушень за договором Позивач отримував, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Тобто Позивачка не могла бути ознайомлена з сумою заборгованості та її розрахунком та не могла надати свої заперечення щодо заборгованості за кредитом, а тому сума боргу не може бути визнана безспірною, інакше це порушує права позичальника.
Таким чином, виконавчий напис № 5955 від 26.12.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем було видано виконавчий напис № 5955 від 26.12.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 21700,40 грн., вчинений з грубим порушенням нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, та має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так як позовні вимоги суд задовольняє в повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 1610,40 грн. (1073,60 грн. - за подання позовної заяви, 536,80 грн. - за подання заяви про забезпечення позову).
Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 133,141, 206, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД", треті особи, що не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5955 від 26.12.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 користь ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості в розмірі 21700,40 грн.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 судові витати в сумі 1610,40 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: М.В. БУТЕНКО