233 № 233/4200/24
16 серпня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представників потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052380000163 від 30 квітня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,-
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшов вказаний обвинувальний акт з долученими до нього реєстром матеріалів досудового розслідування, розписками підозрюваного і захисника про отримання копій обвинувального акту, у вказаному кримінальному провадженні, позовною заявою.
Ухвалою суду від 06 серпня 2024 року у вказаному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
В підготовче судове засідання з'явились прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представники потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
До матеріалів справи був доданий ордер на ім'я адвоката ОСОБА_6 , який за своєю формою є копією ордера, виконаного друкарським способом, заповнений кульковою ручкою.
Відповідно до п. 6, 8 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 слідуючи командам системи. Адвокати, адвокатські об'єднання або адвокатські бюро ініціюють генерування ордерів відповідно від адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об'єднання, адвокатського бюро через офіційний веб-сайт НААУ, в раді адвокатів регіону, або як виняток у передбачених Радою адвокатів України випадках безпосередньо у Національній асоціації адвокатів України.
Згідно з п. 12.14 Положення реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
У вищевказаному рішенні Рада адвокатів України також вирішила дозволити адвокатам України в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону.
З наведеного випливає, що документ, поданий адвокатом ОСОБА_6 на підтвердження своїх повноважень, не відповідає вимогам, які встановлені до ордеру в Положенні про ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Водночас в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив факт укладення із адвокатом ОСОБА_6 15.08.2024 договору про надання правової допомоги, в зв'язку з чим захисника ОСОБА_6 було допущено до участі в підготовчому судовому засіданні.
До початку підготовчого судового засідання було подано клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору, клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання, клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представники потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 погодилися встановити порядок розгляду вищевказаних клопотань почергово з одночасним вирішенням питань, що стосуються можливості призначити у справі судовий розгляд, що не суперечить вимогам ч. ч. 2, 3 ст. 315 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору підтримали. Прокурор ОСОБА_3 , потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представники потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 заперечили проти клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на його необґрунтованість.
Клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору обґрунтовано тим, що однією з вимог до обвинувального акту є правильний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки це має суттєве значення, зокрема для реалізації права на захист. Водночас в матеріалах кримінального провадження наявні суперечливі докази щодо вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до суперечливого формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, що своєю чергою спричинило невідповідність сформульованого обвинувачення кваліфікації правопорушення. Вказаний недолік обвинувального акту не може бути усунений під час судового розгляду.
Дослідивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про те, що клопотання про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема яким повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити відомості про виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статі) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, включає в себе конкретний виклад всіх елементів складу кримінального правопорушення.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є, зокрема вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, серед яких є посилання на те, що обвинувачений під час вчинення правопорушення перебував у стані алкогольного сп'яніння, а отже в цій частині відсутня суперечність між сформульованим прокурором обвинуваченням та наведеною в обвинувальному акті кваліфікацією кримінального правопорушення. Водночас факт вчинення кримінального правопорушення та обставини його вчинення прокурор має довести під час судового розгляду справи по суті шляхом подання відповідних доказів суду. Своєю чергою посилання на недоведеність певних обставин під час досудового розслідування, які вказані в обвинувальному акті як встановлені, не може бути самостійною підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки вказана підстава відсутня в переліку вимог, встановлених до обвинувального акту в ст. 291 КПК України, та на стадії підготовчого судового засідання не досліджуються докази, щодо обставин вчинення правопорушення.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору.
Разом з обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов ОСОБА_7 , в інтересах якого діє ОСОБА_9 , до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско -Донбас Північний» про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якому цивільний позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско -Донбас Північний» на його користь майнову та моральну шкоду заподіяну в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 838664 грн.
В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що внаслідок винних дій водія ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом Mitsubishi Lancer н.з. НОМЕР_1 , 29.04.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження позивачу, а також пошкоджені його речі, вартість яких становить 238644 грн. Вказаними діями відповідач ОСОБА_4 спричинив позивачу моральні страждання, розмір яких позивач оцінив в 600000 грн.
Проте позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Так, в позовній заяві є вимога до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско -Донбас Північний» щодо солідарного стягнення з нього майнової та моральної шкоди. Водночас у заяві не міститься зміст цієї позовної вимоги (спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а враховуючи, що позов подано до кількох відповідачів не визначено зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Невизначеність способу захисту для цієї вимоги призводить до того, що сам позивач не зазначає яке його право було порушено саме цим відповідачем, яким законом або договором передбачена можливість солідарного стягнення шкоди за тих обставин, що зазначені у позові. Так, відповідно до ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Для випадків відшкодування шкоди у цивільному законодавстві передбачена можливість солідарного стягнення шкоди лише у разі коли особи, спільними діями або бездіяльністю завдали шкоди потерпілому (ч. 1 ст. 1190 ЦК України).
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). А у разі неможливості самостійно надати докази подати клопотання про витребування доказів судом відповідно до ст. ст. 83-84 ЦПК України.
У постанові від 14.12.2021 у справі 147/66/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика - особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Тому висновок апеляційного суду про абсолютність права потерпілого на відшкодування шкоди саме за рахунок особи, яка завдала шкоди, є помилковим.
Враховуючи розподіл у деліктному зобов'язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов'язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.
З огляду на зазначене, уточнення правових позицій, висловлених у пунктах 149,150 цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про альтернативне право потерпілого в цій справі обирати особу, до якої можна звернутись із вимогою про виплату відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду вже висновувала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи.
З іншої постанови Верховного Суду від 03.08.23 у справі №759/1587/21 випливає, що встановленню також підлягають обставини щодо розміру страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, оскільки відповідно до статті 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моральна шкода має бути сплачена страховиком у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
З наведеного випливає, що суд під час розгляду цивільного позову про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди, заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, має з'ясовувати обставини щодо звернення потерпілого до страховика винної особи та щодо розміру страхової виплати, передбаченої договором страхування, в межах якої страховик відшкодовує шкоду потерпілим особам, а також щодо розміру виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Водночас позовна заява не містить виклад обставин та в позовній заяві не зазначені та відповідно до неї не були додані докази, які підтверджують обставини щодо наявності договору страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, звернення потерпілої особи до страховика з вимогами про відшкодування шкоди, завданої винними діями водія застрахованого транспортного засобу та обставини щодо розміру страхової виплати, передбаченої договором страхування, в межах якої страховик відшкодовує шкоду потерпілим особам, щодо розміру виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ч. 3 ст. 175 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Роз'яснити позивачу, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Крім того, у вказаній позовній заяві міститься також заява про забезпечення цього позову, в якій позивач просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1422483700:06:000:0025 загальною площею 13,0721 га, квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , автомобіль Chevrolet Aveo, VIN НОМЕР_2 д.н.з. НОМЕР_3 ; автомобіль HAVAL H6, VIN НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 ; вантажний автомобіль Iveco Eurocargo ML75E17, VIN НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_7 , власником яких є ОСОБА_4 .
Незважаючи на те, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, судом не може бути проігнорована заява про забезпечення вказаного позову, яка міститься в ній, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
Пунктами 1, 2 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачені такі види забезпечення позову як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та заборона вчиняти певні дії.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1422483700:06:000:0025 загальною площею 13,0721 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2349996614224) та квартира, розташована за адресою АДРЕСА_1 з загальною площею 53,3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 33219474) належить ОСОБА_4 на праві власності.
В реєстрі матеріалів досудового розслідування наявні відомості про постановлення ухвал слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області про арешт майна обвинуваченого від 01.05.2024 та 09.07.2024.
Проте в Реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на час розгляду цієї заяви відсутні будь-які відомості про наявність обтяжень цього майна. А матеріали досудового розслідування щодо вказаного кримінального провадження на теперішній час ще не були подані до суду.
Оскільки цивільним процесуальним законодавством встановлені обмежені строки щодо розгляду заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про неможливість зволікання у розгляді вказаної заяви.
На підтвердження обставин щодо співмірності вимог позовної заяви та заяви про забезпечення позову позивачем були долучені довідки про оціночну вартість об'єктів нерухомості, відповідно до яких ціна позову перевищує розмір вартості наведених в заяві об'єктів нерухомості.
Оскільки судом встановлено, що позивачем ОСОБА_7 , в інтересах якого діє ОСОБА_9 , було подано цивільний позов до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско -Донбас Північний» про відшкодування майнової та моральної шкоди в загальному розмірі 838664 грн, суд дійшов висновку про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову як накладення арешту на вищевказані об'єкти нерухомості можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду за таким позовом.
Водночас судом не встановлені обставини щодо права власності ОСОБА_4 на решту рухомого майна, а отже в цій частині заява про забезпечення позову є необґрунтованою.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити заяву ОСОБА_7 , в інтересах якого діє ОСОБА_9 , про забезпечення позову ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско -Донбас Північний» про відшкодування майнової та моральної шкоди та накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1422483700:06:000:0025 загальною площею 13,0721 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2349996614224), квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 з загальною площею 53,3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 33219474), власником яких є ОСОБА_4 . В іншій частині вимог заяви необхідно відмовити.
На підставі ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, дійшов висновку про те, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав.
Обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності. А отже відсутні підстави для його повернення.
Підстав для закриття кримінального провадження не встановлено.
В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні не заперечували.
Інших заяв та клопотань, ніж ті, що наведені, від учасників справи не надійшло.
Вирішуючи питання про склад учасників справи, що мають приймати участь у справі, суд дійшов висновку про те, що неявка в підготовче судове засідання цивільного відповідача не є підставою для його відкладення, оскільки позовна заява ОСОБА_7 , в інтересах якого діє ОСОБА_9 , до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско -Донбас Північний» про відшкодування майнової та моральної шкоди залишена без руху, зокрема через те, що в ній взагалі не зазначені будь-які підстави для пред'явлення вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско -Донбас Північний».
Відповідно до ч.5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.
Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Суд, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення і відсутність обставин, зазначених у ч. 4 ст. 314-1 КПК України, вважає за необхідне доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації скласти досудові доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Крім того, прокурор подав клопотання, в якому просив обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з встановленням для обвинуваченого певних обов'язків, зокрема, утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та заборонити залишати житло з 18 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин. Клопотання обґрунтоване тим, що є ризик того, що обвинувачений може вирішити переховуватися від суду та незаконно впливати на вказаних свідків у цьому кримінальному провадженні.
Своєю чергою захисник ОСОБА_5 надав клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання, посилаючись на те, що обвинувачений протягом досудового розслідування не переховувався від органів досудового розслідування та суду, має стійкі соціальні зв'язки, мусить працювати до 21-00 та має необхідність відвідувати свою родину, на свідків цього провадження не має наміру впливати.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 виступили проти клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, посилаючись на його необґрунтованість, просили задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_3 , потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представники потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 заперечили проти клопотання захисника ОСОБА_5 , посилаючись на його необґрунтованість, просили задовольнити клопотання прокурора.
Представник потерпілого ОСОБА_10 просила врахувати також наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик того, що обвинувачений може вчинити нове правопорушення, оскільки його не було позбавлено водійських прав і він може знову дозволити собі керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Обвинувачений ОСОБА_4 надав пояснення, відповідно до яких він на теперішній час працює в м. Костянтинівка, тому не збирається змінювати своє місце проживання, його родина проживає в іншому місті. Через встановлений домашній арешт він позбавлений можливості відвідувати свою родину. Захисник ОСОБА_13 , крім доводів, наведених в клопотанні, повідомив, що час домашнього арешту, встановленого на стадії досудового розслідування, позбавляє його можливості повноцінно працювати, оскільки обвинувачений має встигнути бути вдома після роботи о 18-00.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд встановив таке.
Ухвалою слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02.07.2024 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 27.08.2024.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи, те, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_4 , не даючи оцінки доказам, зібраним під час досудового розслідування, та приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, у разі, якщо суд прийде до висновку про винуватість останнього у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, тому наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування, ризику того, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які за твердженням прокурора є його знайомими, а також враховуючи те, що кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 відбулось у нічний час, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту необхідно задовольнити частково та застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю, з покладанням на обвинуваченого певних обов'язків, серед яких утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 та забороною обвинуваченому ОСОБА_4 залишати житло з 20 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин ранку.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання необхідно відмовити, оскільки судом не встановлено, що обвинувачений працевлаштований, та що в нього є перешкоди спілкуватися з родиною. Своєю чергою лише той факт, що на стадії досудового розслідування підозрюваний не порушував обов'язки, встановлені для нього слідчим суддею, не спростовує висновків суду, оскільки наближаючись до завершення розгляду цієї справи по сутті, ризик переховуватися від суду підвищується.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170, 176-178, 181, 193-195, 314, 314-1, 315, 392 КПК України,-
У задоволені клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052380000163 від 30 квітня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, у відкритому судовому засіданні на 14 год 00 хв 21 серпня 2024 року, яке проводити в порядку дистанційного судового провадження.
Судовий розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.
В судове засідання викликати учасників справи, забезпечивши участь прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представників потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у кримінальному провадженні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи ВКЗ ІНФОРМАЦІЯ_3
Цивільний позов ОСОБА_7 , в інтересах якого діє ОСОБА_9 , до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско -Донбас Північний» про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк 5 днів з дня отримання копії ухвали, роз'яснивши, що в разі неусунення недоліків у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Заяву ОСОБА_7 , в інтересах якого діє ОСОБА_9 , про забезпечення позову ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Аско - Донбас Північний» про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1422483700:06:000:0025 загальною площею 13,0721 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2349996614224), власником якої є ОСОБА_4 .
Накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 з загальною площею 53,3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 33219474), власником якої є ОСОБА_4 .
В іншій частині вимог заяви - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобов'язання - відмовити.
Клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , такі обов'язки:
- прибувати за викликом суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд;
- утримуватися від спілкування особисто та через третіх осіб, за допомогою будь-яких технічних засобів, через мережу інтернет зі свідками: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- заборонити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишати житло за місцем його реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 20 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин ранку, окрім часу оголошення повітряної тривоги із можливістю перебування в безпечних місцях укриття.
Виконання ухвали доручити ВП №2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.
Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців, тобто діє до 16 жовтня 2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Доручити ДУ «Центр пробації» скласти досудову доповідь щодо ОСОБА_4 до 21.08.2024.
Ухвала в частині забезпечення позову може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.
Повний текст ухвали складено 19 серпня 2024 року.
Суддя ОСОБА_1