Справа № 204/2798/20
Провадження № 6/204/345/24
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
6 серпня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Єфімової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі подання Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, -
встановив:
29 липня 2024 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшло подання Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування свого подання зазначила, що у неї на виконанні перебуває виконавче провадження № 71019412 з примусового виконання виконавчого листа Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська № 204/2798/20 від 1 лютого 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість за договором купівлі-продажу металопластикових виробів із розстроченням платежу від 03.08.2019 року за основним боргом - 3 253 грн., пеня - 5 757 грн. 81 коп., проценти - 378 грн. 56 коп., судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., а всього у розмірі 10 230 грн. 17 коп. Провадження було відкрито 13 лютого 2023 року за заявою представника стягувача про примусове виконання рішення суду по справі № 204/2798/20. На адресу боржника неодноразово надсилались виклики про необхідність з'явитись до приватного виконавця та надати відповідні документи, а також повідомлялось про обов'язок письмово повідомляти про повне чи часткове самостійне виконання рішення суду, зміну місця проживання чи роботи. Однак, боржниця на виклик приватного виконавця не з'явилась, витребувані документи не надала. 14 лютого 2023 року та 9 травня 2023 року винесено постанови про арешт коштів боржника, які направлено до банківських установ для виконання. 27 травня 2024 року винесено постанову про арешт майна боржника. 31 травня 2024 року з метою перевірки майнового стану боржника, виконавцем здійснено виїзд на місце мешкання боржниці, за адресою зазначеною у виконавчому листі, а саме: АДРЕСА_1 , однак двері квартири ніхто не відчинив, залишено виклик. Заборгованість за виконавчим листом № 204/2798/20 від 1 лютого 2023 року не погашена, відомості стосовно місця проживання, перебування боржника - відсутні. Згідно з відповіді МВС, рухоме майно за боржником не зареєстровано, кошти на рахунках відсутні зазначене вище свідчить про умисне ігнорування боржницею законних вимог приватного виконавця та ухилення від виконання рішення суду. Тому, з врахуванням того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, жодних заходів щодо його виконання не вчиняє, виникла необхідність у зверненні до суду з поданням про здійснення приводу.
Вивчивши подання та матеріали додані до нього, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Закон України від 21.01.1994 «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (з подальшими змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання рішення суду.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 цьогоЗакону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов'язання, то до виконання зобов'язань або розв'язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.
Відповідно до ст. 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
Відповідно до роз'яснень Верховного суду України від 01.02.2013 викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Під ухиленням розуміються такі дії або бездіяльність боржника, які полягають у навмисному або іншому свідомому невиконанні ним обов'язку по виконанню рішення суду. Про ухилення боржника від виконання обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання обов'язків, що передбачені частиною 5 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини 8 статті 19 цього Закону, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Крім того, слід зазначити що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду, зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець повинен зазначити у поданні.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Необхідною умовою для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України є наявність встановленого факту про те, що боржнику відомо про рішення, яким на нього покладені відповідні зобов'язання, примусове виконання якого здійснюється державним виконавцем.
Закон уповноважує суд обмежити вже існуюче право особи на виїзд за кордон, коли останній має намір чи вчинив такі дії і вже отримав дозвіл про це від уповноваженого державного органу.
У судовому засіданні встановлено, що на виконанні в приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни перебуває виконавче провадження № 71019412 з примусового виконання виконавчого листа Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська № 204/2798/20 від 1 лютого 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість за договором купівлі-продажу металопластикових виробів із розстроченням платежу від 03.08.2019 року за основним боргом - 3 253 грн., пеня - 5 757 грн. 81 коп., проценти - 378 грн. 56 коп., судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., а всього у розмірі 10 230 грн. 17 коп.
Проте, відомості про отримання ОСОБА_1 викликів приватного виконавця відсутні. Наявність лише самої заборгованості за рішенням суду не є свідченням умисного ухилення боржника від виконання рішення суду. Крім того, суду не надано та в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 має намір виїхати за кордон, насамперед, з метою невиконання зобов'язання.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що необхідність застосування по відношенню до боржника обмеження у праві виїзду за межі України не доведена, підстав для такого обмеження відносно ОСОБА_1 не встановлено, а саме подання обґрунтовується лише перебування останньої у статусі боржника.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про відсутність достатніх законних підстав для задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 260, 441 ЦПК України, -
ухвалив:
Подання Приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Т.О. Дубіжанська