Ухвала від 19.08.2024 по справі 910/12257/13

УХВАЛА

19 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12257/13 (910/18736/21)

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши касаційну скаргу Служби безпеки України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 (в частині ухваленого нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог Служби безпеки України)

у справі №910/12257/13 (910/18736/21)

за позовною заявою Служби безпеки України

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»

2) товарної біржі «Всеукраїнський торгівельний центр»

3) товариства з обмеженою відповідальністю «Аквія Ойл»

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ»

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: арбітражний керуючий Тищенко Оксана Іванівна

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Служба зовнішньої розвідки України

третя особа -4: Національний банк України

третя особа -5: ОСОБА_1

про визнання недійсними результатів аукціону

за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Аквія Ойл»

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»

2) товарної біржі «Всеукраїнський торгівельний центр»

про зобов'язання укласти договір

в межах справи № 910/12257/13

за заявою ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 відмовлено у задоволенні позовних вимог Служби безпеки України повністю. Задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквія Ойл». Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інвтербудінвест» укласти договір купівлі-продажу за результатами аукціону з продажу майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інвтербудінвест». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інвтербудінвест» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аквія Ойл» судові витрати у розмірі 2 481 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна фірма «АВМ», Національного банку України та Служби безпеки України на рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2023 року у справі №910/12257/13(910/18736/21) задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2023 року у справі №910/12257/13(910/18736/21) скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Служби безпеки України - відмовлено. Закрито провадження за зустрічною позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Аквія Ойл». Скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 24.03.2023 року у справі №910/12257/13(910/18736/21) та ухвалу господарського суду міста Києва від 24.04.2023 року у справі №910/12257/13(910/18736/21).

24.07.2024 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Служби безпеки України з доданими до неї матеріалами на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 (в частині ухваленого нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог Служби безпеки України) у справі №910/12257/13 (910/18736/21), в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати судове рішення апеляційної інстанції в оскаржуваній частині; ухвалити нове рішення в цій частині за яким позов Служби безпеки України задовольнити, а в частині закриття провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквія Ойл» залишити без змін.

Клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги мотивовано тим, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 надійшов до електронного кабінету СБУ в підсистемі Електронний суд 03.07.2024 о 21год.51 хв.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду визначено колегію суддів у складі: Огородніка К.М. (головуючий), Жукова С.В., Пєскова В.Г. від 29.07.2024.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року становить 2 270 грн.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 905/1818/19 зроблено висновок, що за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство ставка судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 4 540 грн. ( 2 270 * 200%).

Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку. У зв'язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, оскільки касаційна скарга подана в електронній формі - через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання касаційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 3 632 грн. (4 540 грн х 0,8).

Однак, в матеріалах касаційної скарги надісланої скаржником відсутній документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Частинами першою та другою статті 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Відповідно до статті 58 ГПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Статтею 60 цього Кодексу встановлено перелік документів, що підтверджують повноваження представника, а саме довіреністю фізичної або юридичної особи. Яка повинна бути посвідчена нотаріально або у визначених законом випадках іншою особою. Згідно частини восьмої - у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Так, касаційну скаргу Служби безпеки України підписав та подав через систему "Електронний суд" Ярко Олександр Юрійович.

До касаційної скарги додано сформовані у системі "Електронний суд" витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Служби Безпеки України в якому зазначено керівника юридичної особи - Малюка Василя Васильовича (тимчасово виконуючого обов'язки голови Служби Безпеки України); довіреність від 10.01.2023 у порядку передоручення, Ярко Олександрe Юрійовичe представляти інтереси Служби Безпеки України в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника).Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Проте у матеріалах касаційної скарги немає жодного документа (як-от трудового договору (контракту), посадової інструкції), який би засвідчував можливість підписанта ОСОБА_3 діяти від імені скаржника за правилами самопредставництва, як і немає підтвердження того, що підписант є адвокатом.

Підписант касаційної скарги має бути уповноваженим діяти від імені юридичної особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом).

Матеріали справи №910/12257/13 (910/18736/21) в суді касаційної інстанції відсутні, а тому суд позбавлений можливості перевірити наявність у матеріалах справи документів на підтвердження повноважень зазначеної особи на представництво інтересів скаржника. А підписант не надав суду ніяких підтверджень того, що коло трудових (посадових) обов'язків ОСОБА_3 охоплює можливість діяти від імені скаржника у суді за правилами самопредставництва.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Служби безпеки України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 (в частині ухваленого нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог Служби безпеки України) у справі №910/12257/13 (910/18736/21) - залишити без руху.

2.Надати Службі безпеки України строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 3 632 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; подати докази на підтвердження повноважень ОСОБА_3 на представництво інтересів Служби безпеки України.

3.Роз'яснити скаржнику у справі №910/12257/13 (910/18736/21), що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М