19 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 925/119/22
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.07.2023
та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024
у справі №925/119/22
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність фізичної особи
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.03.2022 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.06.2023 закрито провадження у справі №925/119/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника, арбітражного керуючого Харитонюка Євгена Васильовича. Звільнено фізичну особу ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч.2 ст.134 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.07.2023 виправлено у резолютивній частині ухвали Господарського суду Черкаської області від 28.06.2023, а також у вступній та резолютивній частині ухвали від 28.06.2023 допущену технічну описку та викладено в редакції: « 1.Закрити провадження у справі №925/119/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . 2.Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника, арбітражного керуючого Харитонюка Євгена Васильовича.».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.07.2023 у справі №925/119/22 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.07.2023 у справі №925/119/22 залишено без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладено на скаржника.
05.08.2024 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.07.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у справі №925/119/22, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення.
З аналізу статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Розглянувши касаційну скаргу, Суд дійшов до висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_1 , з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно вимог частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 частини першої ст.287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п. 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_1 не погоджується зокрема з постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024, якою ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.07.2023 про виправлення описки залишено без змін.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.
Так, частиною 1 ст. 255 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, окремо від рішення суду першої інстанції, зокрема, п.18 передбачено оскарження ухвали про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення.
Ухвала суду про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення зазначена у п.18 частини першої ст. 255 ГПК України, самостійно касаційному оскарженню не підлягає.
Суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що згідно з Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходів щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, для запобігання будь-яким зловживанням системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).
Наявність вичерпного переліку ухвал суду першої інстанції, які після їх перегляду в апеляційному порядку можуть бути оскаржені до касаційного суду, не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечити сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду", що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Відповідно до п.1 частини першої ст. 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги ОСОБА_1 на вказані судові рішення, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.
У зв'язку з вищевикладеним, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024, яка прийнята за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.07.2023, яка виходячи із вимог ст.ст. 255, 287 та 304 Господарського процесуального кодексу України не підлягає касаційному скарженню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235, 255, 287, 293 Верховний Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.07.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у справі №925/119/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Картере В.І.