65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"16" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3610/24
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Рога Н. В., розглянув заяву (вх.№4-74/24 від 14.08.2024р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» про забезпечення позову у справі
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» (65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 31, офіс 2, код ЄДРПОУ 43098924, електронна адреса: ztk.port@gmail.com)
До відповідачів: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770); Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Усть-Дунайськ» ДП «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту «Усть-Дунайськ») (68355, Одеська обл., м. Вилкове, вул. Придунайська, буд. 2, код ЄДРПОУ 38728528)
про стягнення, визнання протиправною бездіяльності
14 серпня 2024р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» (далі - ТОВ «ЗТК») про забезпечення позову до подачі позовної заяви до суду, відповідно до якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ») та Філії «Усть-Дунайськ» ДП «Адміністрація морських портів України» (далі - Філія «Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ») вчиняти дії, щодо припинення/обмеження надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» послуги доступу до причалу № 1 за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4 у порто-пункті Кілія, порту Усть-Дунайськ та супутніх послуг, що забезпечують можливість здійснення господарської діяльності по проведенню вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден, у порядку передбаченому обов'язковими постановами порту Усть-Дунайськ та Зводом звичаїв порту Усть-Дунайськ, до моменту вирішення судом спору по суті та винесення законного рішення.
16 серпня 2024р. на адресу суду від заявника надійшло уточнення до заяви про забезпечення позовної заяви, відповідно до якого ТОВ «ЗТК» зазначає, що має намір звернутися до суду з позовом до ДП «АМПУ» та Філії «Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ» не тільки з вимогою майнового характеру щодо стягнення збитків, але і з вимогою немайнового характеру щодо визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо непогодження нотісів про захід суден для подальшого оброблення ТОВ «ЗТК» як портовим оператором.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ТОВ «ЗТК» зазначає, що Товариство є портовим оператором (стивідорною компанією), яка здійснює свою господарську дільяність в портовому пункті Кілія порту «Усть-Дунайськ» в м.Кілія, а також законним користувачем 6/100 частин комплексу будівель та споруд, які перебувають на території портового пункту Кілія порту «Усть-Дунайськ» відповідно до умов Договору №7747/2023 оренди нерухомого майна від 10.04.2023р.
Крім того, на праві приватної власності ТОВ «ЗТК» належить рухоме майно, розміщене на території портового пункту Кілія порту «Усть-Дунайськ» і забезпечує здійснення господарської діяльності, як портовим оператором.
10.06.2021р. ТОВ “ЗТК” та ДП "АМПУ» було укладено Договір № 44-П- АМПУ-21про забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів), за умовами п.1.1 якого Адміністрація зобов'язується забезпечити доступ Портового оператора до причалу № 1 портового пункту Кілія філії «Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ», що перебуває у господарському віданні Адміністрації для проведення Портовим оператором вантажно-відвантажувальних робіт, а Портовий оператор зобов'язується сплатити Адміністрації плату за Послуги. Послуга надається з метою забезпечення виконання Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт та надання послуг із використанням причалу(ів) у межах, визначених у паспорті споруди, а саме довжини та ширини конструкції споруди.
Заявник зазначає, що він належним чином, вчасно та у повному обсязі виконував свої забовязання за Договором № 44-П- АМПУ-21, але, без жодних правових підстав, ДП «АМПУ» направило лист №2249/10-09-02/вих. від 13.07.2023р. про небажання останнього продовжувати дію Договору №44-П-АМПУ-21 про забезпечення доступу портового оператора до причалу від 10.06.2021р., та фактичне припинення Договору з 01.01.2024р.
Як стверджує заявник, з 01.01.2024 року ДП «АМПУ», почало перешкоджати у проведені законної господарської діяльності ТОВ «ЗТК» шляхом вибіркового погодження нотісів про підхід судна, посилаючись на ту обставину, що ТОВ «ЗТК» не є портовим оператором враховуючи відсутність укладеного договору з ДП «АМПУ» про забезпечення доступу портового оператора до причалу.
Водночас, як зазначає заявник, між ТОВ «ЗТК», як портовим оператором, та ТОВ «ТЕРРА-ПАНЕМ», як замовником послуги, було укладено Договір №54-04/24 послуг транспортного оброблення вантажів від 15.04.2024р.
Відповідно до п. 1.1. Договору №54-04/24 Портовий оператор зобов'язується надати Замовнику комплекс послуг з транспортного оброблення вантажів при перевалці сільськогосподарської продукції в порто-пункті Кілія порту Усть-Дунайськ (далі - «Порт»), з використанням складських приміщень, зернопереробного комплексу, вагової, транспортних засобів та іншого технологічного обладнання (далі - «Термінал»), а Замовник зобов'язується прийняти ці послуги і оплатити на умовах, передбачених нижче.
Заявник зазначає, що як вбачається з Доручення на відвантаження експортних, транзитних вантажів №7, №7/1, №7/2, відправник ТОВ «ТЕРРА-ПАНДЕМ» доручає портовому оператору ТОВ «ЗТК» відвантажити висівки кормові гранульовані на судно MV «TRUST» MV «TRUST».
Зазначене також підтверджується і Електронними деклараціями №24UA500410000283U0, №24UA500410000442U7, №24UA500410000514U9.
Заявник зазначає, що відповідно до п. 5.1. розділу 5 Зводу звичаїв порту Усть-Дунайськ капітани суден (судновласники) безпосередньо, або через суднових агентів, зобов'язані письмово повідомляти Адміністрацію порту шляхом надання попереднього нотісу про підхід судна в терміни, визначені Обов'язковими постановами;
Відповідно до п. 5.7. розділу 5 Зводу звичаїв порту Усть-Дунайськ підтверджені судна включаються головною диспетчерською Адміністрації порту в графік підходу суден під обробку виходячи із заявленої дати приходу суден і запланованого часу обробки суден.
Отже, як вбачається з Зводу звичаїв морського порту Усть-Дунайськ захід кожного судна, до порту (порто-пункту) для подальшої обробки портовим оператором повинне буде узгоджено з головною диспетчерською Адміністрації порту, після чого зазначене судно включається у відповідний графік підходу суден.
Для підтвердження заходу судна MV Trust до порто-пункту Кілія порту «Усть- Дунайськ» для оброблення портовим оператором ТОВ «ЗТК», агент Драчевський В.П. - ТОВ «Деньюб Гейтс» 01.07.2024р. звернувся до адміністрації порту Усть-Дунайськ, а саме диспетчерської служби Філії « Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ» про затвердження нотісу про підхід судна MV «TRUST», порт приписки - PANAMA, для завантаження висівок вагою 2000 т. - портовим оператором ТОВ «Зерновий термінал Кілія», очікувана дата прибуття - 01.07.2024 року, строк відправлення -04.07.2024 року.
Однак, як зауважив заявник, Адміністрація порту - Філія «Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ» не здійснила погодження судо-заходу судна MV «TRUST» у порто - пункт.
Лише 09.07.2024 р. Адміністрація погодила нотіс про судо-захід MV «TRUST» до порто-пункту Кілія порту «Усть-Дунайськ».
Як стверджує заявник, фактично без пояснення причини, судно MV «TRUST» 8-діб, простоювало в акваторії порту, не маючи дозволу від Адміністрації порту, що,наразі, завдало значних збитків TOB «ЗТК» та фактично створило штучні перепони для судо-заходу останнього до порто-пункту Кілія порту «Усть-Дунайськ» і для здійснення подальшого розвантаження/навантаження портовим оператором ТОВ «ЗТК».
Також заявник зауважив, що між ТОВ «ЗТК» та ТОВ «ТЕРРА-ПАНЕМ» 18.04.2024 р. було укладено Додаткову Угоду № 1 до Договору №54-04/24 послуг транспортного оброблення вантажів від 15.04.2024 р., якою було доповнено Договір п.6.10, відповідно до якого Портовий оператор несе відповідальність перед Замовником у випадку завдання збитків останньому за простій судна внаслідок затримки проведення навантажувально- розвантажувальних робіт через дії/бездіяльність Портового оператора, зокрема однак не виключно, у випадку не забезпечення належної добової норми завантаження передбаченої Договором; в наслідок несвоєчасного подання нотісу на прийом суден для погодження Адміністрації порту та або в наслідок не погодження зазначених нотісів Адміністрацією порту з вини Портового оператора, тощо. В такому випадку сторони погодиш, що Портовий оператора зобов'язаний компенсувати зазначені збитки за простій судна із розрахунку 1 долар США за кожну тону вантажу запланованого для завантаження розвантаження за 24 години простою.
Заявник зазначає, що 09 серпня 2024 року ТОВ «ТЕРРА-ПАНЕМ» направило на адресу TOB «ЗТК» претензію вих.№0908 від 09.08.2024р. з вимогою у відповідності до ст.ст. 224 ГК України, 526 ЦК України, п. 6.10 Договору, сплатити на користь останнього 657 760 грн. збитків у вигляді простою судна з вини саме ТОВ «ЗТК».
Таким чином, заявник вважає, що бездіяльність ДП «АМПУ» щодо не своєчасного підтвердження нотісів про підхід судна MV «TRUST» тягне за собою порушення прав та інтересів ТОВ «ЗТК», оскільки внаслідок п. 3.1.1, п. 3.1.4 та п. 6.10 Договору №54-04/24 послуг з транспортного оброблення вантажів від 15.04.2024 року у останнього виникає обов'язок відшкодувати ТОВ «ТЕРРА- ПАНЕМ» вартість простою судна з екіпажем.
В обґрунтування заяви заявник також зазначає, що відповідачі в порушення Закону України «Про морські порти України», а також Зводу звичаїв морського порту Усть-Дунайськ здійснюють періодичне блокування діяльності портового оператора ТОВ «ЗТК», шляхом не погодження нотісів про захід судна до порто-пункту Кілія порту «Усть-Дунайськ» для подальшого оброблення портовим оператором - ТОВ «ЗТК», що, в свою чергу, фактично блокує можливість портового оператора приймати судна до причалу під оброблення і призводить до збитків (штрафи за простій судна).
У зв'язку з вищезазначеним заявник вважає, що запропоновані ним заходи забезпечення позову є співмірними та адекватними до позовних вимог, з якими ТОВ «ЗТК» планує звернутись до Господарського суду міста Києва.
У якості нормативного обгрунтування заяви ТОВ «ЗТК» посилається на положення ст. 136, 137 ГПК України
Розглянув матеріали заяви, уточнення до заяви, суд дійшов наступних висновків.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 23.06.2018р. у справі №916/2026/17, від 16.08.2018р. у справі №910/5916/18, від 11.09.2018р. у справі №922/1605/18, від 14.01.2019р. у справі №909/526/18, від 21.01.2019р. у справі №916/1278/18, від 25.01.2019р. у справі №925/288/17, від 26.09.2019р. у справі №904/1417/19, від 11.12.2023р. у справі №904/1934/23 тощо.
Згідно з ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. у справі № 753/22860/17.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Однак заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, на забезпечення якого подана відповідна заява, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту, постановленого у саме у цій справі. Оскільки метою вжиття заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи у якій було подано позов, в разі його задоволення, а не будь-якого рішення, ухваленого судом у іншій справі. З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020р. у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020р. у справі № 910/1200/20.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019р. у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 р. у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020р. у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 р. у справі № 922/2163/17.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Суд виходить з того, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову на забезпечення якого подана відповідна заява, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акта постановленого саме у цій справі. Оскільки метою вжиття заходів до забезпечення позову є запобігання утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи у якій було подано позов, в разі його задоволення, а не будь-якого рішення, ухваленого судом у іншій справі.
Як встановлено судом, предметом позову, який має намір подати ТОВ «ЗТК», будуть вимоги про визнання протиправною бездіяльності ДП «АМПУ» та Філії «Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ» щодо непогодження нотісів про захід суден для подальшого оброблення ТОВ «ЗТК», як портовим оператором, а також стягнення з ДП «АМПУ» збитків за простій судна MV «TRUST» внаслідок затримки проведення навантажувально-розвантажувальних робіт через незаконне непогодження Адміністрацією порту «Усть-Дунайськ» (Філією «Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ») нотісу про приймання судна MV «TRUST» у розмірі 657 760 грн.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018р. у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019р. у справі № 922/599/19).
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018р. у справі № 914/970/18 та від 10.11.2020р. у справі №910/1200/20).
Як зазначалось вище, ТОВ «ЗТК» в заяві про забезпечення позову просить, зокрема, вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачам вчиняти дії, направлені на перешкоджання позивачу здійснювати господарську діяльність по проведенню вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден, у порядку передбаченому обов'язковими постановами порту «Усть-Дунайськ» та зводом звичаїв порту «Усть-Дунайськ», до розгляду даної справи по суті.
Господарський суд зазначає, що заборона відповідачам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову.
Натомість, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову не узгоджуються з вимогами, з якими позивач планує звернутись до суду та виходять за їх межі.
Крім того, суд зауважує, що ТОВ «ЗТК» має намір звернутися з позовом до Господарського суду міста Києва, а не до Господарського суду Одеської області.
Суд також зазначає, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023р. у справі №905/448/22.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що заходами забезпечення позову щодо майнової вимоги, а саме стягнення збитків, є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а не заборона вчинити певні дії.
Більш того, суд зазначає, що зазначені ТОВ «ЗТК» вимоги, з якими він планує звернутися до суду, стосуються одного конкретного випадку непогодження нотісу та, в результаті цього, стягнення збитків за простій судна MV «TRUST», тому доводи заявника щодо можливості у майбутньому нести збитки через відшкодування коштів у зв'язку з непогодженням нотісів про захід суден для подальшого оброблення ТОВ «ЗТК», як портовим оператором, та їх простоєм не розглядаються судом, так як виходять за межі предмету майбутнього позову.
Суд зауважує, що при вирішенні питання про забезпечення позову необхідно виходити з законодавчо встановленої заборони незаконного втручання органів державної влади, в тому числі і судів, у господарські відносини (ст. 6 Господарського кодексу України).
Така стала правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 19.10.2020р. у справі №916/3844/19, від 30.06.2021р. у справі №922/145/21, від 28.07.2021р. у справі №910/3704/21 та від 15.08.2018р. у справі №907/835/17.
При цьому під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність юридичної особи.
Даний висновок господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 25.01.2021р. у справі №902/775/20, від 19.01.2021р. у справі №902/774/20 та від 16.11.2020р. у справі №910/7596/20.
Застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона відповідачам чинити перешкоди щодо припинення/обмеження доступу ТОВ «ЗРК" до причалу № 1 у порто-пункті Кілія порту «Усть-Дунайськ» та супутніх послуг, що забезпечують можливість здійснення господарської діяльності по проведенню вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден, не лише може призвести до втручання в господарську діяльність відповідачів, а й за умови недоведеності наявності порушення прав заявника у зв'язку з непогодженням нотісів про захід суден, свідчитиме про його неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи, а також може призвести до завдання іншій стороні збитків.
Близька за змістом правова позиція Верховного Суду викладена в Постанові від 05.10.2023р. у справі №916/1889/23, в межах якої розглядалось питання вжиття за заявою ТОВ «ЗТК» подібних заходів забезпечення позову щодо об'єктів портової інфраструктури портового пункту Кілія порту «Усть-Дунайськ» за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4.
Частиною першою ст.2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості виконання рішення господарського суду та ефективного захисту прав заявника, за яким останній звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви ТОВ "ЗТК" про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 140, 234 ГПК України, суд
1. В задоволенні заяви (вх.№4-74/24 від 14.08.2024р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» про забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» та Філії «Усть-Дунайськ» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» вчиняти дії, щодо припинення/обмеження надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» послуги доступу до причалу № 1 за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4 у порто-пункті Кілія, порту «Усть-Дунайськ» та супутніх послуг, що забезпечують можливість здійснення господарської діяльності по проведенню вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден, у порядку передбаченому обов'язковими постановами порту «Усть-Дунайськ» та зводом звичаїв порту Усть-Дунайськ, до набрання законної сили судовим рішенням за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та Філії «Усть-Дунайськ» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення збитків за простій судна MV «TRUST» внаслідок затримки проведення навантажувально-розвантажувальних робіт через незаконне непогодження Адміністрацією порту «Усть-Дунайськ» ( Філією «Усть-Дунайськ» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України») нотісу про приймання судна MV «TRUST» у розмірі 657 760 грн та про визнання протиправною бездіяльності Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та Філії «Усть-Дунайськ» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» щодо непогодження нотісів про захід суден до порто-пункту Кілія порту «Усть-Дунайськ» для подальшого оброблення Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія», як портовим оператором - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя Рога Наталія Василівна