ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
м. Київ
19.08.2024Справа № 910/10138/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» про забезпечення позову у справі до подання позовної заяви
особа, яка може отримати статус учасника справи: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України»
без виклику представників учасників процесу,
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ ТА ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
15.08.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» про забезпечення позову у справі до подання позовної заяви шляхом: заборонити Державному Підприємству «Адміністрація морських портів України» вчиняти дії, щодо припинення/обмеження надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» послуги доступу до причалу № 1 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Портова, 4 у порто-пункті Кілія, порту Усть-Дунайськ та супутніх послуг, що забезпечують можливість здійснення господарської діяльності по проведенню вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден, у порядку передбаченому обов'язковими постановами порту Усть-Дунайськ та зводом звичаїв порту Усть-Дунайськ, до набрання законної сили судовим рішенням за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про стягнення збитків за простій судна MV «Trust» внаслідок затримки проведення навантажувально-розвантажувальних робіт через незаконне непогодження Адміністрацією порту Усть-Дунайськ (філією Усть-Дунайськ ДП «АМПУ») нотісу про приймання судна MV «Trust» в розмірі 657 760 грн.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» (далі за текстом - портовий оператор, ТОВ «ЗТК») є портовим оператором (стивідорною компанією) яка здійснює свою господарську діяльність в портовому пункті Кілія порту «Усть-Дунайськ» в м. Кілія.
Внаслідок своєї довготривалої господарської діяльності на території портового пункту Кілія порту «Усть-Дунайськ» ТОВ «ЗТК» має у власності та у користуванні значну кількість активів у вигляді рухомого та нерухомого майна, що забезпечують функціонування даного морського порту.
15.04.2024 між ТОВ «ЗТК» та ТОВ «Терра -Панем» укладено договір № 54-04/24 послуг транспортного оброблення вантажів, відповідно до умов якого ТОВ «ЗТК» зобов'язується надавати ТОВ «Терра -Панем» комплекс послуг з транспортного оброблення вантажів при перевалці сільськогосподарської продукції в порто-пункті Кілія порту Усть - Дунайськ з використанням складських приміщень, зернопереробного комплексу, вагової, транспортних засобів та іншого технологічного обладнання, а Замовник зобов'язується прийняти ці послуг і оплатити на умовах, визначених таким договором.
Заявник зазначає, що з доручення на відвантаження експортних, транзитних вантажів № 7, № 7/1, № 7/2 відправник ТОВ «Терра -Панем» доручив портовому оператору ТОВ «ЗТК» відвантажити висівки кормові гранульовані на судно MV «Trust».
Так, на виконання пунктів 5.1 та 5.7 розділу 5 Зводу звичаїв морського порту Усть-Дунайськ портовим оператором - ТОВ «ЗТК» 01.07.2024 здійснено звернення до адміністрації порту Усть - Дунайськ, а саме до диспетчерської служби філії Усть - Дунайськ ДП «АМПУ» про затвердження нотісу про підхід судна MV «Trust», порт приписки - PANAMA для погрузки висівок вагою 2 000 т - портовим оператором ТОВ «ЗТК», очікувана дата прибуття - 01.07.2024, строк відправлення - 04.07.2024.
ТОВ «ЗТК» зазначає, що ДП «АМПУ» протягом восьми діб здійснювало розгляд заяви про погодження нотісу про підхід судна MV «Trust» та в листі від 17.07.2024 № 150/25-01-00/вих. зазначило формальні причини непогодження адміністрацією порту нотісу оскільки останній начебто не містить обсяг відомостей, передбачених Зводом звичаїв морського порту Усть-Дунайськ та Обов'язковими постановами по морському порту Усть-Дунайськ, однак не зазначаючи які саме.
Заявник звертає увагу суду на те, що фактично без пояснень судно MV «Trust» вісім діб простоювало в акваторії порту, не маючи дозволу адміністрації, що завдало значних збитків ТОВ «ЗТК» та фактично створило штучні перепони для судо-заходу останнього до порту-пункту Кілія порту Усть-Дунайськ і для здійснення подальшого розвантаження / навантаження портовим оператором ТОВ «ЗТК».
Так, лише 09.07.024 адміністрація погодила нотіс про судо-захід MV «Trust» до порту-пункту Кілія порту Усть-Дунайськ, а 09.08.2024 ТОВ «Терра -Панем» направило на адресу ТОВ «ЗТК» претензію № вих. № 0908 від 09.08.2024 з вимогою у відповідності до статті 224 ГК України, 526 ЦК України, п 6.10 укладеного договору сплатити на користь замовника (ТОВ «Терра -Панем») 657 760 грн збитків у вигляді простою судна з вини саме ТОВ «ЗТК».
Відтак, ТОВ «ЗТК» має намір звернуся до суду з позовом до ДП «АМПУ» про стягнення грошових коштів за простій судна MV «Trust» внаслідок умисного непогодження адміністрацією нотісу про прохід судна відповідно до пунктів 5.1, 5.7 Зводу звичаїв морського порту Усть-Дунайськ.
З огляду на зазначене у ТОВ «ЗТК» виникла необхідність звернутись з відповідною заявою в порядку статтей 136-137 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) про забезпечення позову, оскільки у разі задоволення позовної заяви про стягнення з ДП «АМПУ» вартості простою судна MV «Trust» та на момент винесення рішення суду по даній справі, ТОВ «ЗТК» буде нести додаткові збитки у вигляді не підтвердження інших нотісів про підхід суден для завантаження портовим оператором - ТОВ «ЗТК» та фактичний недопуск суден до причалів ДП «АМПУ» для проведення розвантаження / завантаження, що носить систематичний характер.
Так, заявник зазначає, що обрані ним заходи забезпечення позову є співмірнимии, адекватними та такими, що забезпечать ефективний захист порушених прав ТОВ «ЗТК» оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладними чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених чи оспрюваних прав або інтересів останнього, за захистом який він має намір звернутися до суду.
Крім того, ТОВ «ЗТК» зазначає, що не вжиття запобіжних заходів, як про це просить заявник, призведе до того, що ТОВ «ЗТК» буде вимушене звертатися до суду з новими позовними заявами, зокрема про стягнення збитків, однак обґрунтовуючи їх іншими підставами, що на переконання заявника не відповідає меті правосуддя та принципу процесуальної економії.
МОТИВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 ГПК України закріплено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 137 ГПК позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 16.06.2011 № 5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання можливому порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому ґарантується виконання судових актів. Цим забезпечується можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Тобто, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулася з відповідними вимогами у справі про банкрутство.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.
Отже, враховуючи предмет майбутнього позову, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову судом встановлено, що згідно доводів заявника, йому як портовому оператору заподіяно збиток у зв'язку із неналежними погодженням ДП «АМПУ» нотісу про судо-захід MV «Trust» до порту-пункту Кілія порту Усть-Дунайськ, а відтак ТОВ «ЗТК» має намір звернутися до суду з позовом про стягнення збитку з ДП «АМПУ», якого він зазначав внаслідок дій державного підприємства.
Так, ТОВ «ЗТК» має намір звернутися до суду з позовом майнового характеру- стягнення 657 760 грн, у випадку задоволення якого рішення суду підлягатиме примусовому виконанню.
Відтак, на переконання суду, обраний ТОВ «ЗТК» запобіжний захід у вигляді заборони ДП «АМПУ» вчиняти дії, щодо припинення/обмеження надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» послуги доступу до причалу № 1 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Портова, 4 у порто-пункті Кілія, порту Усть-Дунайськ та супутніх послуг, що забезпечують можливість здійснення господарської діяльності по проведенню вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден, у порядку передбаченому обов'язковими постановами порту Усть-Дунайськ та зводом звичаїв порту Усть-Дунайськ, до набрання законної сили судовий рішенням про стягнення збитків за простій судна MV «Trust» внаслідок затримки проведення навантажувально-розвантажувальних робіт через незаконне непогодження Адміністрацією порту Усть-Дунайськ нотісу про приймання судна MV «Trust» в розмірі 657 760 грн. не є належним з огляду на наступне.
По - перше, заявником жодним чином не зазначено в чому саме полягатиме складність або ж неможливість виконати рішення суду у разі задоволення позову та стягнути кошти з діючого державного підприємства.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
По - друге, із наданих заявником обґрунтувань взагалі не вбачається за можливе встановити яким чином заборона ДП «АМПУ» вчиняти дії в частині припинення/обмеження надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» послуги доступу до причалу № 1 та супутніх послуг, що забезпечують можливість здійснення господарської діяльності по проведенню вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден пов'язана із позовними вимогами, звернутися з якими заявник має намір до суду.
Суд зазначає, що запобіжні заходи не є превентивними заходами в межах здійснення ТОВ «ЗТК» господарської діяльності, а дії ДП «АМПУ» наразі не можуть презюмуватися як протиправними в силу того, що наразі спір по суті не вирішується.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи предмет позову, з яким заявник має намір звернутися до суду та обраний ним спосіб захисту свого порушеного права та інтересу, дослідженню в межах такого позову підлягають правомірність та законність дій ДП «АМПУ» в частині нотісу про судо-захід MV «Trust» до порту-пункту Кілія порту Усть-Дунайськ, яке 01.07.2024 надіслано портовим оператором, а не щодо всієї господарської діяльності ТОВ «ЗТК», яка здійснюється на причалі № 1 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Кілія, вул. Портова, 4 у порто-пункті Кілія, порту Усть-Дунайськ, що відповідно свідчить про вихід заходів забезпечення за межі позовних вимог, на забезпечення яким подано дану заяву та які в даному випадку не є необхідними та розумними.
При цьому невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник жодним чином не призведе до ускладення чи унеможливлення ефективного захисту, поновлення порушених прав або інтересів заявника в силу предмету та підстав заявленого в майбутньому позові.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Додатково суд зауважує, що із наданої заявником заяви не вбачається встановити пов'язаність із конкретно-визначеним заходом до забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, а також ризику невжиття заходів забезпечення, оскільки заходи забезпечення, які заявник просить суд вжити фактично спрямовані на забезпечення здійснення ним господарської діяльності без будь яких можливих втручань (в тому числі і правомірних) з боку ДП «АМПУ».
Що стосується поданих заявником 19.08.2024 уточнень заяви про забезпечення позову, то суд зазначає, що подання уточнень до заяви про забезпечення позову не передбачено положеннями ГПК України, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для їх розгляду, оскільки останні за своєю суттю є іншою (окремою) заявою про забезпечення позову (в новій редакції).
Відповідно до частини 1 та 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Підсумовуючи викладене, дотримуючись принципу змагальності, рівності та верховенства права, із врахуванням того, що Позивачем не доведено пов'язаність конкретного заходу забезпечення позову із предметом майбутньої позовної вимоги, а також не доведено належними та допустимими доказами, яким саме чином не вжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості чи ускладнить виконання рішення в майбутньому або ж призведе до неможливості чи ускладнить ефективний захист порушених прав ТОВ «ЗКТ», суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Керуючись статтями 136-139, 140, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал Кілія» про забезпечення позову у справі до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 19.08.2024 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Дата підписання повного тексту ухвали: 19.08.2024
Суддя Антон ПУКАС