номер провадження справи 9/64/24
31.07.2024 Справа № 908/979/24
м.Запоріжжя
За позовом: Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 206)
до відповідача: Акціонерного товариства «МОТОР-БАНК», код ЄДРПОУ 35345213 (69068, м. Запоріжжя, проспект Моторобудівників, буд. 54-Б)
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Литвиновій О.Ю.
За участю представників:
від позивача:Дорошенко К.В.;
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідача: Акціонерного товариства «МОТОР-БАНК» з позовними вимогами про внесення змін до п. 5 та п. 9 Договору оренди землі від 09.12.2010, зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 21.12.2010 за № 041026102290, укладеного між Запорізькою міською радою та ПАТ «МОТОР-БАНК» про оренду земельної ділянки площею 0,0850 га, кадастровий номер 2310100000:07:077:0059, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, 54б, виклавши їх у наступній редакції:
«п.5 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2507958 грн 54 коп. (два мільйони п'ятсот сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім грн 54 коп.), в цінах 2024 року»;
«п.9 Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 200636 грн 68 коп. (двісті тисяч шістсот тридцять шість грн 68 коп.), що складає 8% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2024 року».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.04.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/979/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 10.04.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/979/24, присвоєний номер провадження 9/64/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 06.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено. Ухвалою суду від 27.06.2024 закрито підготовче провадження у справі № 908/979/24 та призначено справу до судового розгляду по суті.
31.07.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які підтримані позивачем у повному обсязі та мотивовані, зокрема, наступним. 09.12.2010 між Запорізькою міською радою та ПАТ «МОТОР-БАНК» був укладений Договір оренди землі, за умовами якого позивач передав у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0850 га, кадастровий номер 2310100000:07:077:0059, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, 54б. Договір укладено на строк до 13.08.2026. В 5 договору встановлено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки в цінах 2010 року. Відповідно до п. 9 договору в редакції додаткового договору від 07.03.2013, передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 63010,84 грн, що складає восьмикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року. Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», зокрема, впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. За даними Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 08.08.2019 № 2257/207-19, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні відповідача, складає 1886371,00 в цінах 2019 року. Розмір нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки в цінах 2024 року з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки становить 2507958,54 грн. Розмір орендної плати за користування земельної ділянкою в цінах 2024 року складає 200636,68 грн - 8% від нормативної грошової оцінки. В даному випадку має місце затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином договір оренди землі підлягає приведенню у відповідність до вимог законодавства, шляхом внесення до нього відповідних змін. З метою досудового врегулювання спору Запорізькою міською радою направлялась відповідачу пропозиція про внесення змін до договору оренди землі з проектом додаткової угоди та розрахунком орендної плати. Однак на момент звернення до суду відповідач додаткову угоду не уклав, питання про припинення чи розірвання договору не порушує та продовжує використовувати земельну ділянку. Вказане свідчить про ухилення відповідача від приведення договору оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства в частині визначення орендної плати за землю, що призводить до недоотримання місцевим бюджетом відповідного доходу. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 142, 144 Конституції України, ст.ст. 632, 651, 652 ЦК України, ст.ст.14, 271 Податкового кодексу України, ст.ст. 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку землі», ст.ст. 21, 30 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 10, 26, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суду не повідомляв. Про відкриття провадження у справі, дати, час та місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином.
07.06.2024 до суду від відповідача засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву (згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті відзив направлений до суду 04.06.2024), який залишено судом до розгляду, що відображено в ухвалі суду від 27.06.2024.
Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутністю відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Між Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством «МОТОР-БАНК» (на даний час - Акціонерне товариство «МОТОР-БАНК») (Орендар, відповідач у справі) був укладений договір оренди землі 09.12.2010 (далі-Договір), за умовами якого Орендодавець відповідно до рішення Запорізької міської ради № 104/70 від 06.10.2010 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування банку, загальною площею 0,0850 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, 54 б. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі і забудови орендаря. Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі комерційного використання (п.п. 1, 2, 3, 14, 15 Договору).
В п. 8 Договору визначено, що останній укладається строком до 13.08.2026 року.
Договір оренди землі зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.12.2010 за № 041026102290.
Згідно з кадастровим планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною Договору, земельна ділянка, що є об'єктом оренди за Договором має кадастровий номер 2310100000:07:077:0059.
Факт передачі в оренду відповідачу вказаної земельної ділянки, загальною площею 0,0850 га, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Моторобудівників, 54 б, підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки, який підписаний Орендодавцем і Орендарем та скріплений їх печатками.
Також з матеріалів справи вбачається, що Сторонами було укладено Додатковий договір № 201307000800020 від 07.03.2013 до Договору оренди землі від 21.12.2010 № 041026102290 (дата підписання Орендарем - 28.02.2013), яким було внесено зміни до пунктів 9, 11 та 12 Договору, шляхом їх викладення в новій редакції.
В пункті 5 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 787635 грн 50 коп, в цінах 2010 року.
Відповідно до п. 9 Договору в редакції Додаткового договору від 07.03.2013, передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 63010грн 84 коп., що складає восьмикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року.
Згідно з п. 30 Договору визначено, що орендар зобов'язаний, зокрема, самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.
Відповідно до доданої до позовної заяви копії Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (дата запиту 16-02-2024), суб'єктом права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:07:077:0059, площею 0,085 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Моторобудівників, 54 б, є Запорізька міська рада, форма власності: комунальна; суб'єктом речового права значиться ПАТ «МОТОР-БАНК», код ЄДРПОУ 35345213.
Рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя. Згідно з п. 7 цього рішення визначено, що нормативна грошова оцінка земель міста вводиться в дію з 01.01.2016.
Також рішенням Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» установлено на території м. Запоріжжя розміри орендної плати згідно з Додатком, в якому визначені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
Згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.08.2019 № 2257/207-19, сформованим за зверненням територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради головним спеціалістом відділу у м. Запоріжжя Міськрайонного управління у Запорізькому районі та м. Запоріжжя Головного управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:077:0059, площею 850 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вул.Моторобудівників, 54 б, на дату формування витягу 08.08.2019, становить 1886371,00 грн.
13.10.2023 позивачем на адресу відповідача була направлена пропозиція №2689/01/01-07 «Про внесення змін до договору оренди землі», в якій зазначено про необхідність внести зміни до пунктів 5 та 9 Договору оренди вищевказаної земельної ділянки, а саме: до п. 5 та п. 9 договору щодо розміру нормативної грошової оцінки, яка становить 1886371 грн 00 коп. цінах 2023 року та визначення розміру орендної плати в розмірі 190 900 грн 75 коп., що складає 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2023 року. Додатком до цієї пропозиції вказано проект Додаткової угоди до Договору оренди в 2-х примірниках.
Ухилення відповідача від укладення (підписання) Додаткової угоди до Договору оренди землі стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/979/24.
В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, посилається на те, що в даному випадку має місце затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:07:077:0059, що є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
У пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України закріплено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 1 статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Згідно зі статтею 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
У статті 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).
Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
В частині третій ст. 653 ЦК України зокрема визначено: якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Вирішуючи спір суд також враховує наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
У підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України).
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України).
Згідно з п.п. 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Отже договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються. Норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності. Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За змістом статті 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Частинами 1, 3, та 4 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Із аналізу вищенаведених приписів законодавства слідує, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 викладена правова позиція згідно з якою зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може встановлюватися договором, та дійшла висновку про необхідність внесення змін до договору оренди у зв'язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 04.10.2023 передав справу № 914/2848/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 ГПК України. Ухвалою від 16.01.2024 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 914/2848/22.
У постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (пункт 122 постанови) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України «Про оцінку земель», статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Так, Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові наведений правовий висновок про те, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
Частинами 5 та 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 19.10.2022 у справі №910/14224/20 (пункт 87), від 14.12.2022 року у справі №477/2330/18 (пункт 55), від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19 (пункт 9.13) та інших.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (Постанова Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 904/9212/21)
Під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (постанова Верховного Суду у справі № 924/438/22 від 26.04.2023).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 (пункт 67), від 10.04.2024 у справі №496/1059/18 (пункт 8.17)).
Врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у згаданій вище постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22, суд дійшов висновку про те, що задоволення позовних вимог у даній справі № 908/979/24 про внесення змін до пунктів 5 та 9 Договору оренди землі, які пов'язані зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не призведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про задоволення таких вимог не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
В даному випадку відсутній обов'язок сторін вносити зміни до Договору оренди землі, шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки, а належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем у відповідний період.
Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту прав у цій справі № 908/979/24 не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови в позові.
На підставі викладеного, у задоволенні позову відмовляється.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладаються на позивача (залишаються за позивачем).
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2024.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва