вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.08.2024м. ДніпроСправа № 904/1952/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", Дніпропетровська область, м. Дніпро
третяї особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ
про стягнення 50 261 099,78 грн
Представники:
від позивача: Пясецький Д.В.;
від відповідача: Медяний О.Ю.;
від третьої особи: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про стягнення 50 261 099,78 грн, з яких: 23 000 000,00 грн - основний борг, 13 149 786,08 грн - пеня, 12 770 972,01 грн - штраф, 908 322,47 грн - 3% річних, 432 019,22 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3755-ОГРМ від 20.12.2022.
Суд ухвалою від 03.05.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 03.06.2024.
07.05.2024 позивач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 08.05.2024 клопотання позивача задовольнив.
20.05.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 27.12.2022 між сторонами укладено договір про договірне списання № 2. Тобто взаємовідносини сторін з приводу проведення розрахунків за договором купівлі - продажу природного газу № 101/ПГ-3755-ОГРМ є державно-регульованими та такими, що не залежали від волевияву AT «Дніпрогаз» в частині періодичності та обсягів проведеними розрахунків за даним правочином. AT «Дніпрогаз», зі своєї сторони, вжито всіх можливих заходів щодо виконання зобов'язання за договором купівлі - продажу природного газу № 101/ПГ-3755-ОГРМ. В той же час, договірне списання суми розрахункової заборгованості з рахунку клієнта на рахунок сторони 3 для розрахунків за договором купівлі-продажу у разі наявної заборгованості та факту прострочення виконання заборгованості за договором купівлі-продажу здійснюється банком виключно на підставі повідомлення сторони 3 (п. 6.4 договору про договірне списання №2). З огляду на наведені умови договору, списання коштів з рахунку відповідача відбувається виключно на підставі відповідного повідомлення позивача і продовжується до повного виконання відповідачем порушених грошових зобов'язань перед позивачем, про що останній також має повідомити банк. Інших випадків припинення договірного списання коштів, у разі наявності порушених грошових зобов'язань, договором не передбачено. Відповідно, враховуючи те, що зі сторони позивача не вчинено дії з повідомлення банку про необхідність проведення договірного списання в зв'язку з наявною заборгованістю та фактом прострочення AT «Дніпрогаз» за договором купівлі-продажу, AT «Дніпрогаз» не є таким, що прострочило виконання своїх зобов'язань по відношенню до TОB «ГК «Нафтогаз України» за договором купівлі - продажу природного газу № 101/ПГ-3755-ОГРМ. Також зазначив, що AT «Дніпрогаз» за період січень-липень 2023 року було сплачено в межах договору купівлі - продажу природного газу 112 762 556,96 грн, з загальної суми зобов'язань 135 762 556,96 грн, які виникли за період з січня по травень (включно) 2023 року. Тобто на 83 % виконано свій обов'язок з проведення розрахунків. Але 31.05.2023 НКРЕКП постановою № 972 зупинено дію ліцензії з розподілу природного газу, виданої AT «Дніпрогаз», у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію. Відповідно, починаючи з 01.06.2023, AT «Дніпрогаз» на законодавчому рівні не мав можливості отримувати кошти від господарської діяльності з розподілу природного газу, яка була основним джерелом отримання фінансування AT «Дніпрогаз». Крім того, зазначеною постановою, НКРЕКП зобов'язала AT «Дніпрогаз» до 31.12.2023 передати грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне AT «Дніпрогаз» на праві власності, для забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) невиконаних AT «Дніпрогаз» зобов'язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності AT «Дніпрогаз» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходу державного контролю НКРЕКП діяльності AT «Дніпрогаз» у 2021 - 2023 роках. Таким чином, у наведеній постанові Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, визначила порядок користування коштами, які знаходяться та продовжують надходити на рахунок AT «Дніпрогаз», а саме шляхом їх передачі ТОВ «Газорозподільні мережі України». Відповідно AT «Дніпрогаз» було вжито всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов'язань, але у зв'язку з втручанням в господарську діяльність державним органом (НКРЕКП), AT «Дніпрогаз» позбавлене можливості виконати в повному обсязі зобов'язання з оплати грошових коштів по договору № 101/ПГ-3755-ОГРМ. Крім того, розрахунок заявленої до стягнення пені, є арифметично не вірним та таким що здійснений з порушенням положень ч.6 ст. 232 ГК України, а саме в частині того, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Натомість, нарахування заявленої до стягнення пені за квітень 2023 року та травень 2023 року, заявлені за період значно більший ніж шість місяців. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
29.05.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив.
03.06.2024 відповідач подав до суду заперечення.
В підготовче засідання 03.06.2024 з'явились представники позивача та відповідача.
03.06.2024 відповідач подав до суду заяву про залучення третіх осіб, в якій просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
В судовому засіданні 03.06.2024 представник позивача заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Суд ухвалою від 03.06.2024 продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів до 01.08.2024 включно. Заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про залучення третьої особи - задовольнив. Залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відклав підготовче засідання на 29.07.2024. Постановив провести судове засідання у справі № 904/1952/24 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
01.07.2024 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів.
В підготовче засідання 29.07.2024 з'явився представник відповідача. Представники позивача та третьої особи в підготовче засідання не з'явились.
Суд ухвалою від 29.07.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 19.08.2024.
У судове засідання 19.08.2024 з'явились представники позивача та відповідача; представник третьої особи в підготовче засідання не з'явився.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
20.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №101/ПГ-3755-ОГРМ (далі - договір).
Цей договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу на умовах, встановлених цим договором та Положенням (п. 1.1. договору).
На виконання умов Положення та цього договору, покупець гарантує приєднатися до договору про утворення балансуючої групи, де стороною відповідальною за добовий небаланс групи є ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за типовою формою, розробленою та затвердженою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (п. 1.2. договору).
Продавець, за умови дотримання положень цього договору та вимог Положення покупцем, зобов'язується передати у власність покупцю природний газ в обсягах, у строки та на умовах, що погоджені сторонами у цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу природного газу у розмірі, строки та у порядку, що визначений цим договором (п. 1.3. договору).
Відповідно до п. 2.2. договору, загальний обсяг (об'єм) природного газу, що передається за цим договором, складається із:
Обсяг 1 (фіксований) - обсяг нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат, погоджених НКРЕКП на період з 1 червня 2022 року та протягом дії воєнного стану, а також шести місяців після його припинення або скасування. Погоджений НКРЕКП Обсяг І на період з 1 червня 2022 по 31 травня 2023 складає: 35 620,270 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях. Для встановлення Обсягу І на наступні періоди передачі сторони підписують додаткову угоду до цього договору на підставі підтверджених НКРЕКП обсягів природного газу. Сторони безумовно домовилися про те, що у разі укладення цього договору після 01.01.2023 до Обсягу І не включаються місяці, що передували даті надання забезпечення, передбаченого у підпункті 2.1.1. пункту 2.1. цього договору (п. 2.2.1. договору).
Обсяг II - обсяг втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв'язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, що розраховуються відповідно до методики визначення вартості втрат (витоку) природного газу у разі пошкодження газопроводів та газорозподільних станцій, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, розробленої на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації». Замовлення Обсягу II здійснюється в порядку, встановленому цим договором (п. 2.2.2. договору).
Обсяг III - обсяг понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат на період з 01.06.2022 та протягом дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування, за винятком обсягів І і II (п. 2.2.3. договору).
За розрахункову одиницю переданого природного газу приймається один кубічний метр газу (куб. м), приведений до стандартних умов. Стандартними умовами є: тиск 760 мм рт.ст, (101,325 кПа) і температура - 20°С (п. 2.3. договору).
Продавець передає покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим договором (п. 3.1. договору).
Передача договірного обсягу газу здійснюється протягом кожного періоду передачі, узгодженого сторонами у договорі (п. 3.2. договору).
Передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами Оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. У торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/ приймається сторонами відповідно до договору. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ (п. 3.3. договору).
Після переходу права власності на природний газ, покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану із правом власності на природний газ (п. 3.4. договору).
Сторони на підставі ч. 3. ст. 207 та ст. 627 Цивільного кодексу України домовилися про можливість підписання в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису комерційних актів, первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов'язаних із виконанням договору (п. 3.11. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору ціна природного газу, який передається за цим договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу для Обсягу І (фіксований) становить 7420,00 грн із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів природного газу (п. 4.1.1. договору).
Ціна природного газу для Обсягу II становить 0,01 грн із урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів природного газу (п. 4.1.2. договору).
Ціна природного газу для Обсягу Ш розраховується за формулою (п. 4.1.3. договору).
Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок продавця. Договірна вартість кожного договірного обсягу газу округлюється до 2-х знаків після коми (п. 4.2. договору).
Покупець здійснює розрахунок за реалізовані обсяги природного газу в розрахунковому періоді не пізніше ніж 30 (тридцять) днів після закінчення розрахункового періоду (п. 4.3. договору).
Покупець щомісячно до 25 числа місяця, що передує місяцю передачі, може здійснювати у повному розмірі попередню оплату вартості обсягу І (фіксований) за кожен наступний місяць відповідно до умов підписаного договору купівлі-продажу природного газу (п. 4.3.1. договору).
Моментом оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця (п. 4.4. договору).
Покупець зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату природного газу, надання забезпечення згідно з умовами договору (п. 5.2.2. договору).
За порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець, на письмову вимогу продавця не пізніше ніж 15 днів з моменту її отримання, зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5-ть (п'ять) робочих днів, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу (п. 6.3. договору).
Керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди встановити позовну давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю у п'ять років (п. 6.10. договору).
Сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язань (п. 6.11. договору).
Сторони, підписуючи договір, підтверджують, що визнають форми електронних документів, що будуть укладатись сторонами під час дії цього договору, з дотриманням вимог щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП)/ електронного цифрового підпису (ЕЦП) та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв'язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, системи обміну електронним документами «M.E.Doc», вчасно, тощо (п. 9.1. договору).
Цей договір укладений сторонами з відкладальною умовою відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України та набуває чинності з дати надання покупцем одного з видів забезпечення виконання своїх платіжних зобов'язань за договором у порядку та відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. цього договору, та діє впродовж дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування, а в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення (п. 10.1. договору).
01.05.2023 сторони підписали додаткову угоду до договору (а.с. 16), в якій дійшли взаємної згоди додатково до раніше погодженого Обсягу І на період червня 2022 - травня 2023, на підставі погодженого НКРЕКП обсягу погодити на період з 1 червня 2023 року по 30 листопада 2023 року наступні обсяги постачання: 9 661,660 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору у період січень - травень 2023 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 135 762 556,96 грн, на підтвердження чого надав підписані сторонами (в тому числі електронно-цифровими підписами) акти приймання-передачі природного газу:
- № 1820 від 31.01.2023 про постачання природного газу у січні 2023 року на суму 1316,64 грн з ПДВ (а.с. 19-20);
- № 1821 від 31.01.2023 про постачання природного газу у січні 2023 року на суму 43 933 894,18 грн з ПДВ (а.с. 20-21);
- № 1822 від 31.01.2023 про постачання природного газу у січні 2023 року на суму 0,01 грн з ПДВ (а.с. 22-23);
- № 3599 від 28.02.2023 про постачання природного газу у лютому 2023 року на суму 36 339 449,98 грн з ПДВ (а.с. 23-24);
- № 3600 від 28.02.2023 про постачання природного газу у лютому 2023 року на суму 843,83 грн з ПДВ (а.с. 25-26);
- № 5333 від 31.03.2023 про постачання природного газу у березні 2023 року на суму 29 264 479,98 грн з ПДВ (а.с. 26-27);
- № 5334 від 31.03.2023 про постачання природного газу у березні 2023 року на суму 811,73 грн з ПДВ (а.с. 28-29);
- № 8135 від 30.04.2023 про постачання природного газу у квітні 2023 року на суму 18 008 933,59 грн з ПДВ (а.с. 29-30);
- № 8136 від 30.04.2023 про постачання природного газу у квітні 2023 року на суму 0,01 грн з ПДВ (а.с. 31-32);
- № 10799 від 31.05.2023 про постачання природного газу у травні 2023 року на суму 8 212 827,00 грн з ПДВ (а.с. 32);
- № 10800 від 31.05.2023 про постачання природного газу у травні 2023 року на суму 0,01 грн з ПДВ (а.с. 33).
Господарський суд зазначає, що загальна вартість поставленого відповідно до вказаних вище актів природного газу становить 135 762 556,96 грн.
Відповідно до п. 4.3. договору покупець здійснює розрахунок за реалізовані обсяги природного газу в розрахунковому періоді не пізніше ніж 30 (тридцять) днів після закінчення розрахункового періоду.
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлений природний газ сплатив лише частково 112 762 556,96 грн (на підтвердження чого надав інформацію про надходження коштів (а.с. 34-72), у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 23 000 000,00 грн.
Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу вимогу № 119/4.1.2-14419-2024 від 20.03.2024 (а.с. 83), в якій вимагав сплатити заборгованість.
В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаної вимоги позивач надав до суду копії опису вкладення та списку згрупованих відправлень (а.с. 74-75).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 73) відповідач отримав вимогу 25.03.2024.
Відповідач надав відповідь № ВЛ-0424-400 від 24.04.2024 (а.с. 116-117) на вимогу, в якій просить не нараховувати штрафні санкції за договором та погодити можливість здійснення розрахунку після покращення фінансового стану, шляхом підписання договору реструктуризації боргу або погодження графіку погашення заборгованості.
Позивач зазначає, що відповідач заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Доказів оплати поставленого товару в сумі 23 000 000,00 грн відповідач не надав.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 27.12.2022 між сторонами укладено договір про договірне списання № 2. Тобто взаємовідносини сторін з приводу проведення розрахунків за договором купівлі - продажу природного газу № 101/ПГ-3755-ОГРМ є державно-регульованими та такими, що не залежали від волевияву AT «Дніпрогаз» в частині періодичності та обсягів проведеними розрахунків за даним правочином. AT «Дніпрогаз», зі своєї сторони, вжито всіх можливих заходів щодо виконання зобов'язання за договором купівлі - продажу природного газу № 101/ПГ-3755-ОГРМ. В той же час, договірне списання суми розрахункової заборгованості з рахунку клієнта на рахунок сторони 3 для розрахунків за договором купівлі-продажу у разі наявної заборгованості та факту прострочення виконання заборгованості за договором купівлі-продажу здійснюється банком виключно на підставі повідомлення сторони 3 (п. 6.4 договору про договірне списання №2). З огляду на наведені умови договору, списання коштів з рахунку відповідача відбувається виключно на підставі відповідного повідомлення позивача і продовжується до повного виконання відповідачем порушених грошових зобов'язань перед позивачем, про що останній також має повідомити банк. Інших випадків припинення договірного списання коштів, у разі наявності порушених грошових зобов'язань, договором не передбачено. Відповідно, враховуючи те, що зі сторони позивача не вчинено дії з повідомлення банку про необхідність проведення договірного списання в зв'язку з наявною заборгованістю та фактом прострочення AT «Дніпрогаз» за договором купівлі-продажу, AT «Дніпрогаз» не є таким, що прострочило виконання своїх зобов'язань по відношенню до TОB «ГК «Нафтогаз України» за договором купівлі - продажу природного газу № 101/ПГ-3755-ОГРМ. Також зазначив, що AT «Дніпрогаз» за період січень-липень 2023 року було сплачено в межах договору купівлі - продажу природного газу 112 762 556,96 грн, з загальної суми зобов'язань 135 762 556,96 грн, які виникли за період з січня по травень (включно) 2023 року. Тобто на 83 % виконано свій обов'язок з проведення розрахунків. Але 31.05.2023 НКРЕКП постановою № 972 зупинено дію ліцензії з розподілу природного газу, виданої AT «Дніпрогаз», у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію. Відповідно, починаючи з 01.06.2023, AT «Дніпрогаз» на законодавчому рівні не мав можливості отримувати кошти від господарської діяльності з розподілу природного газу, яка була основним джерелом отримання фінансування AT «Дніпрогаз». Крім того, зазначеною постановою, НКРЕКП зобов'язала AT «Дніпрогаз» до 31.12.2023 передати грошові кошти та майно (рухоме та нерухоме), належне AT «Дніпрогаз» на праві власності, для забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 44907200) невиконаних AT «Дніпрогаз» зобов'язань за періоди провадження ним господарської діяльності з розподілу природного газу, визначених за результатами здійснених НКРЕКП заходів державного контролю діяльності AT «Дніпрогаз» з розподілу природного газу за попередні роки та які будуть покладені за результатами заходу державного контролю НКРЕКП діяльності AT «Дніпрогаз» у 2021 - 2023 роках. Таким чином, у наведеній постанові Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, визначила порядок користування коштами, які знаходяться та продовжують надходити на рахунок AT «Дніпрогаз», а саме шляхом їх передачі ТОВ «Газорозподільні мережі України». Відповідно AT «Дніпрогаз» було вжито всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов'язань, але у зв'язку з втручанням в господарську діяльність державним органом (НКРЕКП), AT «Дніпрогаз» позбавлене можливості виконати в повному обсязі зобов'язання з оплати грошових коштів по договору № 101/ПГ-3755-ОГРМ.
Господарський суд зазначає, що факт укладання договору про договірне списання не впливає на зобов'язання покупця здійснити оплату за реалізовані обсяги природного газу та не змінює строку виконання зобов'язання покупця з оплати поставленого природного газу.
З огляду на викладене, заперечення відповідача відхиляються господарським судом.
Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 23 000 000,00 грн є правомірними та підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 13 149 786,08 грн за період з 03.03.2023 по 29.02.2024 та штраф у розмірі 12 770 972,01 грн.
Відповідно до п. 6.3. договору за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець, на письмову вимогу продавця не пізніше ніж 15 днів з моменту її отримання, зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5-ть (п'ять) робочих днів, покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.
Керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди встановити позовну давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю у п'ять років (п. 6.10. договору).
Сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язань (п. 6.11. договору).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені позивача та встановлено, що він виконаний правильно.
Відповідач у своєму відзиві зазначає, що розрахунок заявленої до стягнення пені, є арифметично невірним та таким, що здійснений з порушенням положень ч.6 ст. 232 ГК України, а саме в частині того, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Натомість, нарахування заявленої до стягнення пені за квітень 2023 року та травень 2023 року, заявлені за період значно більший ніж шість місяців.
Господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст.232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В той же час, відповідно до п. 6.11. договору сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язань.
Таким чином, вказані твердження відповідача є необґрунтованими та не приймаються судом, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 03.03.2023 по 29.02.2024 у розмірі 908 322,47 грн та інфляційні втрати за той же період у розмірі 432 019,22 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що він виконаний правильно.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 50 261 099,78 грн, з яких: 23 000 000,00 грн - основний борг, 13 149 786,08 грн - пеня, 12 770 972,01 грн - штраф, 908 322,47 грн - 3% річних, 432 019,22 грн - інфляційні втрати.
Під час судового розгляду справи відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Також, відповідач у своєму відзиві зазначає, що за період січень-липень 2023 року ним було сплачено в межах договору купівлі - продажу природного газу 112 762 556,96 грн, з загальної суми зобов'язань 135 762 556,96 грн, які виникли за період з січня по травень (включно) 2023 року. Тобто на 83 % виконано свій обов'язок з проведення розрахунків. 31.05.2023 НКРЕКП постановою № 972 зупинено дію ліцензії з розподілу природного газу виданої AT «Дніпрогаз», у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію. Відповідно, починаючи з 01.06.2023, AT «Дніпрогаз» на законодавчому рівні не мав можливості отримувати кошти від господарської діяльності з розподілу природного газу, яка була основним джерелом отримання фінансування AT «Дніпрогаз». Враховуючи відсутність можливості після 01.06.2023 здійснювати господарську діяльність з розподілу природного газу, яка являлась основним джерелом надходження коштів для AT «Дніпрогаз», оскільки була тарифно регульованою, а також військовий стан на території України, який в будь якому випадку беззаперечно вплинув на можливість виконання своїх зобов'язань всіх суб'єктів господарювання в сфері надання житлово комунальних послуг, в тому числі і послуг з розподілу природного газу, заявлені до сплати суми пені, штрафу, інфляції та 3% річних, які перевищують суму основної заборгованості за договором (119% від суми основного боргу), є непомірним та несправедливим тягарем для підприємства, враховуючи вкрай тяжке матеріальне становище. Згідно результатів фінансової звітності, за 2023 рік чистий дохід від реалізації продукції скоротився більше ніж на 50% відсотків порівняно з 2022 року (код рядка 2000 Звіту про фінансові результати за 2023 рік), непокритий збиток за 2023 рік складає 1885 422 тис.грн. (код рядка 1420 Балансу на 31.12.2023 року), поточні зобов'язання і забезпечення складають 2 148 880 тис.грн (код рядка 1695 Балансу на 31.12.2023). В той же час, згідно умов п.6.8 договору нарахування та стягнення штрафних санкцій та збитків є правом, а не обов'язком сторін. Враховуючи все вищевикладене, відповідач просить зменшити розмір нарахованої та заявленої до стягнення пені та штрафу на 99 % від нарахованих сум.
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.
З огляду на наведені приписи чинного законодавства, з урахуванням встановлених обставин справи, майнового стану сторін та стану розрахунків суд вважає за доцільне зменшити розмір пені до 7 000 000,00 грн, штрафу до 7 000 000,00 грн.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 603 133,20 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Кониського, 5, ідентифікаційний код 20262860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452) 38 943 474,89 грн, а саме: 38 340 341,69 грн, з яких: 23 000 000,00 грн - основний борг, 7 000 000,00 грн - пеня, 7 000 000,00 грн - штраф, 908 322,47 грн - 3% річних, 432 019,22 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 603 133,20 грн, про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 19.08.2024
Суддя І.В. Мілєва