вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
19.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2460/24
за позовом Західної окружної прокуратури міста Дніпра, Дніпропетровська область, м. Дніпро в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, Дніпропетровська область, м. Дніпро
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021", Дніпропетровська область, м. Дніпро
відповідача-2: ОСОБА_1 , Дніпропетровська область, м. Дніпро
про зобов'язання усунути перешкоди
Суддя Мілєва І.В.
Західна окружна прокуратура міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернулась до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021", в якій просить суд:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Зевс-2021» усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Дніпро, проспект Івана Мазепи, 58Г, загальною площею 36,4 кв.м, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 36,4 кв.м;
- припинити володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Зевс-2021» нерухомим майном: будівлею, загальною площею 36,4 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батовою Л.Г. номер 55422838 від 30.11.2020 (номер запису - 39446692) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 2100073212101.
06.06.2024 Західна окружна прокуратура міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд - заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо об'єкту нерухомого майна - будівлі загальною площею 36,4 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2100073212101).
Суд ухвалою від 07.06.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 17.06.2024.
Також ухвалою від 07.06.2024 заяву Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про забезпечення позову задоволено; вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Зевс-2021" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо об'єкту нерухомого майна - будівлі загальною площею 36,4 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2100073212101).
В підготовче засідання 17.06.2024 з'явився прокурор та представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився. 17.06.2024 відповідач подав до суду заяву про відкладення розгляду справи.
Суд ухвалою від 17.06.2024 відклав підготовче засідання на 31.07.2024.
В підготовче засідання 31.07.2024 з'явився прокурор та представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився. 31.07.2024 відповідач подав до суду заяву про відкладення розгляду справи.
17.07.2024 прокурор подав до суду заяву, в якій просить суд залучити до участі у справі 904/2460/24 у якості співвідповідача ОСОБА_1 .
17.07.2024 прокурор подав до суду заяву, в якій просить суд змінити предмет позову, виклавши позовні вимоги в наступній редакції:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Зевс-2021» та ОСОБА_1 усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,4 кв. м, привівши її у придатний до використання стан, шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва: будівлі, загальною площею 36,4 кв. м;
- припинити володіння ОСОБА_1 нерухомим майном: будівлею, загальною площею 36,4 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , проведену рішенням приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. індексний номер 73550664 від 07.06.2024 (номер запису - 55368347) шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 2100073212101.
Господарський суд прийняв зміну предмету позову.
Суд ухвалою від 31.07.2024 заяву Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про залучення співвідповідача - задовольнив; залучив до участі у справі 904/2460/24 у якості співвідповідача ОСОБА_1 ; відклав підготовче засідання на 05.08.2024.
В підготовче засідання 05.08.2024 з'явився прокурор та представник позивача. Представники відповідачів-1,2 в підготовче засідання не з'явились.
Суд ухвалою від 05.08.2024 продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів до 05.09.2024 включно. Відклав підготовче засідання на 12.08.2024.
В підготовче засідання 12.08.2024 з'явився прокурор та представник позивача. Представники відповідачів-1,2 в підготовче засідання не з'явились. 12.08.2024 відповідач-1 подав до суду клопотання про відкладення cудового засідання. Прокурор просив відкласти підготовче засідання для подання отриманих ним 12.08.2024 нових доказів щодо відповідача-2 до суду та направлення їх сторонам.
Суд ухвалою від 12.08.2024 відклав підготовче засідання на 28.08.2024.
15.08.2024 Західна окружна прокуратура міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо об'єкту нерухомого майна - будівлі загальною площею 36,4 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2100073212101).
В обґрунтування необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення заявник зазначає наступне.
Як вбачається з позову з урахуванням заяви про зміну предмета позову та доданих до нього документів, предметом позову прокурора є, в тому числі, припинення речового права ОСОБА_1 та скасування державної реєстрації відповідача на об'єкт нерухомого майна - будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. З урахуванням того, що ОСОБА_1 , маючи зареєстроване право власності на спірне самочинно збудоване нерухоме майно - будівлю, не обмежена в розпорядженні таким майном, відсутність арешту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстрація права власності на яке оскаржується прокурором, може призвести до відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовом прокурора, що в свою чергу свідчить про наявність підстав, визначених ст.ст. 136, 137 ГПК України для забезпечення позову прокурора. З предмету спору вбачається, що такий позов може бути поданий лише до титульного власника будівлі. У разі задоволення позову та одночасної зміни власника під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде неможливим, що може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору. Разом з тим, обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Господарський суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, всебічно та повно дослідивши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Вказане узгоджується із позицією Верховного суду України, яка наведена у постанові від 24.05.2017 у справі № 6-640цс17, та яка зводиться до того, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
З огляду на закріплені в наведених положеннях принципи з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування (рішення від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", від 17.07.2008 у справі "Каіч та інші проти Хорватії") вбачається, що Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
При цьому, позивач має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення ефективності судового рішення.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвідношення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Відповідно до ч.1,5,6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволення вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надаються, зокрема, заявником. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.08.2020 по справі № 904/2357/20.
Враховуючи характер спору, суд вважає, що наведений спосіб забезпечення позову відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності.
Суд вбачає наявність зв'язку між зазначеним заходом забезпечення позову і вказаним заявником предметом спору, співмірність заходу із вказаними позовними вимогами.
Вжиття наведеного заходу забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може унеможливити виконання рішення господарського суду в разі прийняття його на користь позивача.
За приписами ч. 6, 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо об'єкту нерухомого майна - будівлі загальною площею 36,4 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 2100073212101).
Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання - 19.08.2024.
Ухвала як виконавчий документ підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та може бути пред'явлена до виконання - до 20.08.2027.
Стягувач: Дніпровська міська рада (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, ідентифікаційний код 26510514).
Боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В. Мілєва