вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.08.2024м. ДніпроСправа № 904/2401/24
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", 50014, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850
до фізичної особи-підприємця Мезенцевої Оксани Валеріївни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Мезенцевої Оксани Валеріївни, в якій просить суд стягнути заборгованість за спожиту теплову енергію за типовим індивідуальним договором № 1048/жб від 01.11.2021 за період 01.12.2021-31.03.2023 у розмірі 72 918,07грн., пеню - 4 567,84грн., 3 % річних - 3 752,04грн., компенсацію за інфляційні втрати - 12 070,45грн., за послугу з абонентського обслуговування - 148,16грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов типового індивідуального договору № 1048/жб від 01.11.2021 в частині оплати за надані послуги.
Ухвалою суду від 12.06.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач не скористався своїм правом, не направив до суд відзив на позовну заяву. Копію ухвали суду від 12.06.2024р. отримав 26.06.2024р., про що свідчить поштове повідомлення 0600271784667.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Суддя Панна С.П. перебувала в щорічній відпустці з 29.07.2024 по 16.08.2024.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з частиною 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".
В подальшому змінено тип товариства з Публічного Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач) є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" до ДП "Криворізька теплоцентраль" передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (після перейменування - Покровський), Інгулецькому та Саксаганському районах міста. Таким чином, з 01.10.2013 виконавцем послуги з теплопостачання для будинку № 32 по вул.Ракітіна (стара назва - вул.Ногіна) є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - позивач, виконавець).
Відповідач є власником нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 32 прим. 2, площею 46,9 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 02.12.2004.
АТ «Криворізька теплоцентраль» є теплопостачальною організацією у розумінні ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає теплову енергію населенню м. Кривого Рогу.
Постачання теплової енергії є комунальною послугою (ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Пунктом 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплюється обов'язок надання комунальної послуги виконавцем.
Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання комунальних послуг здійснюються безперервно, зокрема, крім часу перерв на міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.
Окрім того, теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі (ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»). Тобто надання послуги з постачання теплової енергії є обов'язком Заявника як виконавця відповідної комунальної послуги.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених КМУ або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка самостійно обирається співвласниками багатоквартирного будинку, виключно, на підставі рішення прийнятого відповідно до закону.
У той же час слід зазначити, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг з постачання теплової енергії, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті: https://tec.dp.ua було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії за відповідним посиланням, який є публічним договором приєднання (далі - типовий договір).
Протягом 30 днів з дня опублікування Типового індивідуального договору, на адресу позивача від власників багатоквартирного будинку 32 м. Кривий Ріг по вул.Ракітіна не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення про обрання моделі договірних відносин.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач протягом 30 днів повідомляв позивача про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та заперечень або протоколу розбіжностей до нього не отримав.
Отже, враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Ракітіна, буд.32 прим.2 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та фізичною особою-підприємцем Мезенцовою О.В.. є укладеним з 01.11.2021.
Так, відповідно до п. 5 Типового договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Факт поставки теплової енергії у період 01.12.2021-31.03.2023 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок АДРЕСА_2 ; подача та припинення подачі теплоносія здійснюється на виконання рішень Виконкому Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону.
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11 Типового договору).
Згідно з приписами п. 19 Правил № 830, комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 24 Правил № 830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
Пунктом 2 Правил № 830 встановлено, що опалювана площа (об'єм) приміщення -це загальна площа (об'єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.
Відповідно до підп.1 п.4 розділу 1 Методики розподілу для розподілу приймаються показання вузлів комерційного станом на кінцеву дату розрахункового періоду (фактичне споживання послуги з постачання теплової енергії станом на кінцеву доту розрахункового періоду - «факт»).
У разі, якщо дата фактичного зняття показань вузлів комерційного обліку відрізняється від дати закінчення розрахункового періоду, то до розподілу приймається скориговане (приведене) споживання комунальної послуги на кінцеву дату розрахункового періоду («звіт» за вузлом комерційного обліку). Для цього виконавець розподілу комунальних послуг коригує (приводить) споживання розрахунковим методом, а саме: визначається сума фактичного споживання на дату зняття показань вузла комерційного обліку комунальної послуги та добутку середньодобового споживання будівлею/будинком відповідної комунальної послуги на кількість днів від дати зняття показань до закінчення розрахункового періоду
В будинку 32 по вул. Ракітіна в м.Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 10.11.2022.. Прилад-розподілювач теплової енергії в зазначеному будинку не встановлено, тому розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку і пропорційно загальній площі приміщення, оскільки Боржником не було надано інформації щодо опалювальної площі приміщення.
Таким чином, згідно з показаннями приладу комерційного обліку відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) у період з 01.12.2021 по 31.03.2023 відповідачем за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 32 прим. 2 було спожито теплову енергію у розмірі 16.16 Гкал на загальну суму 81 596,67 гри., а також спожито послугу з абонентського обслуговування на суму 148,16 грн.
Як зазначає позивач, на адресу відповідача направлялись вказані вище акти та на виконання п. 33 Типового договору рахунки на оплату спожитої теплової енергії та послуги з абонентського обслуговування.
Відповідно до п.30 Типового договору, визначено що плата за послугу з постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил № 830 в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного КМУ, інформація про яку розміщується на веб-сайті виконавця.
Пунктом 31 Типового договору передбачено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Згідно з п. 32 Типового договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до Законів України «Про теплопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», постанови КМУ від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», на підставі Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 19.10.2022 № 865, встановлено, що рішення виконкому міської ради від 22.10.2021 № 529 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Акціонерному товариству «Криворізька теплоцентраль» з урахуванням інтересів Криворізької міської територіальної громади», є чинним протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано. Чинність Рішення виконкому міської ради від 22.10.2021 № 529 визначає можливим застосування тарифів до всіх категорій споживачів на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022 року. Відтак, тариф на теплову енергію (за 1 Гкал з ПДВ) для категорії інші споживачі - 5 344,26 грн., без ПДВ - 4 453,55 грн.
Відповідно до листа Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 4796/0/112-21 від 15.11.2021, листа Мінрегіону № 7/10.2/17175-21 від 11.11.2021 стосовно надання роз'яснень щодо Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 року, постанови КМУ від 10.11.2021 № 1209 «Про деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв'язку із зміною ціни природного газу» та постанови КМУ від 03.10.2007 № 1198 «Про затвердження правил користування тепловою енергією», постановою КМУ від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» у зв'язку із щомісячною зміною ціни природного газу при нарахуванні плати для категорії споживачів «інші споживачі» враховуються коефіцієнти перерахунку, визначені відповідно до п. 48 постанови КМУ від 03.10.2007 № 1198 (в редакції постанови КМУ від 10.11.2021 № 1209) та п. 60 постанови КМУ від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022).
АТ «Криворізька теплоцентраль» розраховано та встановлено коефіцієнт перерахунку у зв'язку із зміною ціни природного газу для категорії споживачів «інші споживачі»:
- за грудень 2021-1,135819739;
- за січень 2022 - 0,727222104;
- за лютий 2022 - 0,435223586;
- з березня 2022 - 1,293857709.
Згідно із постановою КМУ від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговування внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» плата за абонентське обслуговування встановлювалась наказами по підприємству.
Відповідно до п. 34 Типового договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідач виконував свої грошові зобов'язання перед позивачем лише частково, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.
Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію вих. № 4919/30 від 22.06.2023 з вимогою про сплату заборгованості за типовим договором № 1048/жб у розмірі 97 071,71 грн. протягом 7 календарних днів з дня її отримання, яка була залишена відповідачем без відповіді.
Станом на сьогоднішній день заборгованість відповідача за Типовим договором по нежитловому приміщенню за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 32 прим. 2, за період з 01.12.2021 по 31.03.2023 складає 73 066,23грн., з яких: за послугу з постачання теплової енергії у розмірі 72 918,07 грн., за послугу з абонентського обслуговування у розмірі 148,16 грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню.
Щодо пені в розмірі 4 567,84грн. в період з 01.02.2022р. по 23.05.2024р., 3 % в сумі 3 752,04грн. в період з 01.02.2022р. по 23.05.2024р. та інфляційних втрат в розмірі 12 070,45грн. за період з лютого 2022р. по травень 2024р., суд зазначає наступне.
Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, відповідно до п. 45 Типового договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних, пені та інфляційних втрат за вказані вище періоди заявлено позивачем обґрунтовано.
Перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що він є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню, а саме по стягненню пені в розмірі 4 567,84грн. в період з 01.02.2022р. по 23.05.2024р., 3 % в сумі 3 752,04грн. в період з 01.02.2022р. по 23.05.2024р. та інфляційних втрат в розмірі 12 070,45грн. за період з лютого 2022р. по травень 2024р.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і закону, а за відсутності таких вимог і угод - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Крім того, згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Виходячи із положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одночасно з цим, як вбачається зі статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у справі «Мантованеллі» проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» є право на змагальне провадження.
Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію за типовим індивідуальним договором № 1048/жб від 01.11.2021 за період 01.12.2021-31.03.2023 у розмірі 72 918,07грн., пені - 4 567,84грн., 3 % річних - 3 752,04грн., компенсації за інфляційні втрати - 12 070,45грн., за послугу з абонентського обслуговування - 148,16грн.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 3 028,00грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Мезенцевої Оксани Валеріївни, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", 50014, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850 заборгованість за спожиту теплову енергію за типовим індивідуальним договором № 1048/жб від 01.11.2021 за період 01.12.2021 - 31.03.2023 у розмірі 72 918,07грн., пеню в розмірі 4 567,84грн., 3 % річних в розмірі 3 752,04грн., інфляційні втрати в розмірі 12 070,45грн., за послугу з абонентського обслуговування - 148,16грн. та судовий збір в розмірі 3 028,00грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.08.2024
Суддя С.П. Панна