вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.08.2024м. ДніпроСправа № 904/1010/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
до Фізичної особи-підприємця Дуч Володимира Миколайовича (м. Київ)
про стягнення заборгованості за встановлення вузла комерційного обліку
Представники:
від позивача: Цуканова Н.В.;
від відповідача: Федько Н.Б.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Дуч Володимира Миколайовича про стягнення заборгованості за встановлення вузла комерційного обліку в загальному розмірі 8907,45грн, з якої: 6508,50грн - основного боргу, 454,56грн - трьох відсотків річних, 1944,39грн - інфляційних втрат. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Виконавчого комітету Криворізької міської ради №537 від 13.11.2019 відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" затверджено розміри внесків за встановлення вузлів комерційного обліку теплової енергії для Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", зокрема, щодо будинку №79 по вул. Едуарда Фукса у розмірі 83309,40грн. Відповідач є власником нежитлового приміщення №19 (яке об'єднане за рахунок 5 квартир) у даному будинку. Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати за послуги з встановлення вузла комерційного обліку не виконав.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" залишено без руху на підставі статей 164, 172 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
19.03.2024 позивач подав до канцелярії суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до змісту якої позивач надав належні докази направлення відповідачу за зареєстрованим місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Дуч Володимира Миколайовича в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань копій позовної заяви і доданих до неї документів, та усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Зобов'язано відповідача протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.
26.03.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у позові в повному обсязі, а також застосувати позовну давність.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що позивачем було порушено процедуру повідомлення відповідача про намір встановлення вузла комерційного обліку. Також вказує, що не погоджується із розрахунком позивача в частині нарахування розміру внеску за встановлення вузла комерційного обліку, оскільки позивач нараховує за п'ять приміщень, хоча у відповідача у власності одне приміщення. Додатково зазначає, що не може сплачувати дані рахунки без первинних документів, а також просить позовну давність до вимог позивача.
02.04.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В своїх поясненнях на заперечення відповідача зазначає, що згідно з інформацією від КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР приміщення відповідача утворене шляхом реконструкції п'яти квартир, у зв'язку з чим, розрахунок позивача здійснений вірно. Зазначає, що повідомлення власників квартир будинку 79 по вул. Едуарда Фукса здійснювалось шляхом розміщення на офіційному сайті позивача, а також в газеті. Додатково зазначає, що доказом належно повідомлення співвласників квартир є також наявність протоколу зборів співвласників квартир. Щодо строку позовної давності зазначає, що позивачем його не порушено.
09.04.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
В своїх запереченнях зазначає, що позивачем була порушена процедура повідомлення співвласників про встановлення вузла комерційного обліку, а здійснені позивачем розрахунки внеску є невірними, оскільки у відповідача у власності одне приміщення. Відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності до вимог позивача, оскільки його вимоги не підпадають під норми, якими строк було продовжено на час карантину та воєнного стану.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2024 вирішено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/1010/24 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 05.06.2024. Зобов'язано позивача надати письмові пояснення із обґрунтуванням порядку визначення початку прострочення оплати щоквартальних внесків за встановлення вузла комерційного обліку.
03.06.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання. В обґрунтування відповідач зазначив, що з позовом категорично не згоден, тому для належного захисту своїх прав та інтересів вважає необхідним укласти з адвокатом договір на надання правничої допомоги і в подальшому представнику відповідача необхідний строк для вивчення матеріалів справи та належної підготовки до участі у справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2024 відкладено підготовче засідання на 18.07.2024.
03.07.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення із обґрунтуванням порядку визначення початку прострочення оплати щоквартальних внесків за встановлення вузла комерційного обліку.
05.07.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні його представника в режимі відеоконференції.
12.07.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника позивача у щорічній основній відпустці.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2024 задоволено заяву відповідача про участь у судовому засіданні уповноваженого представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою комплексних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У судове засідання 18.07.2024 сторони не забезпечили явку своїх представників, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 08.08.2024.
У судовому засіданні 08.08.2024 проголошені вступна та резолютивна частина рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу об'єктів теплопостачання від КП "Криворіжтепломережа" до ДП "Криворізька теплоцентраль" передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (Покровському), Інгулецькому та Саксаганському районах міста. Таким чином, з 01.10.2013 виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку за адресою м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, 79 є АТ "Криворізька теплоцентраль".
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №297175748 від 31.01.2022 (а.с. 15 том 1), власником нежитлового приміщення під №19 загальною площею 205,5кв.м, яке вбудоване в перший поверх житлового будинку та знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, 79 є Дуч Володимир Миколайович.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні статті 1 Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає теплову енергію населенню м. Кривого Рогу. Тобто, Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією, що надає комунальну послугу відповідачу.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" розмістило повідомлення на своєму офіційному сайті про перелік затверджених проектів встановлення комерційних вузлів обліку теплової енергії на потреби опалення житлових будинків, зокрема будинку №79 по вулиці Едуарда Фукса (а.с. 25 том 1).
Крім того, 16.01.2019 у виданні "Домашня газета" випуск №3 (1163), Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" проінформувала споживачів про намір здійснити оснащення вузлами комерційного обліку будинку, до яких товариство надає теплову енергію та послугу з централізованого опалення, зокрема до будинку №79 по вул. Едуарда Фукса (а.с. 26 том 1).
Як зазначає позивач, у визначений законодавством термін, співвласники багатоквартирного будинку провели збори, у яких взяли участь 32 особи, яким належать квартири у вищезгаданому будинку. За результатами зборів співвласників багатоквартирного будинку надали згоду на встановлення вузла комерційного обліку (а.с. 27-29 том 1). Після чого Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" в будинку за адресою м. Кривий Ріг, вул. Едуарда Фукса, 79 встановлено та введено в експлуатацію комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 19.04.2019 (а.с. 33 том 1).
15.11.2019 Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" передало представнику співвласників багатоквартирного будинку Пономарьову О.О. встановлений вузол обліку теплової енергії загальною вартістю 83309,40грн, що підтверджується актом приймання-передачі вузла обліку теплової енергії від 15.11.2019 (а.с. 30 том 1).
13.11.2019 рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №537 затверджено розрахунок внесків за встановлення вузлів комерційного обліку теплової енергії для Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", зокрема і для будинку №79 по вул. Едуарда Фукса, відповідно до якого розмір внеску на одну квартиру складає 86,78грн за квартал (із розрахунку 48-ми квартир у будинку).
Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з листами, якими направляв рахунки на оплату внесків за встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії (а.с. 44-75 том 1), однак відповідач листом від 15.12.2021 відмовляв у сплаті надісланих рахунків (а.с. 37 том 1).
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №6123/30 від 02.08.2023 про сплату заборгованості (а.с. 41 том 1).
Згідно з розрахунком позивача сума заборгованості за встановлення вузла комерційного обліку за період 01.12.2019 по 02.08.2023 складає 6508,50грн.
08.09.2023 відповідач надав відповідь на претензію в якій повідомив про відмову у задоволені даної претензії, посилаючись на відсутність обов'язку, передбаченого чинним законодавством України, власників житлових та не житлових в багатоквартирному будинку відшкодовувати оператору зовнішніх інженерних мереж витрати на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку (а.с. 43 том 1).
Зазначене і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані зі встановленням позивачем вузла комерційного обліку та виконанням/невиконанням відповідачем обов'язку щодо повної його оплати, наявність підстав для стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних у розрахованих позивачем сумах.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
За правилами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послуги, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор вправі вимагати виконання його обов'язку.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином, згідно з умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України закріплено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", вузли комерційного обліку належить на праві власності власнику (співвласників) будинку. Вузли комерційного обліку приймаються виконавцем відповідної комунальної послуги та оператором зовнішніх мереж або на абонентський облік протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання виконавцем та оператором звернення власника (співвласників).
Частиною шостою статті 3 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" визначено, що витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку води та теплової енергії включаються до складу тарифів на теплову енергію та відповідні комунальні послуги, крім випадків, якщо такі вузли комерційного обліку були встановлені власником (співвласниками) будівлі або були наявні при введенні в експлуатацію завершених будівництвом нових житлових і нежитлових будівель, реконструйованих, капітально відремонтованих житлових і нежитлових будівель, що приєднані (приєднуються) до зовнішніх інженерних мереж. У такому разі джерелом фінансування заходів із встановлення вузлів комерційного обліку води та теплової енергії є інвестиційна програма виконавця відповідної комунальної послуги.
Відповідно до пункту 6 розділу І "Методики визначення розміру внесків за встановлення, обслуговування та зміну вузлів комерційного обліку та їх розподілу між споживачами комунальних послуг, власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання", затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №129 від 05.06.2018, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, розміри внесків, визначені на основі загального обсягу витрат за встановлення, обслуговування та зміну вузлів комерційного обліку та розподілені між споживачами оператором зовнішніх інженерних мереж, підлягають встановленню органами місцевого самоврядування для споживачів відповідної територіальної громади.
Згідно з пунктом 10 розділу І Методики №129, споживачі сплачують виконавцю відповідної комунальної послуги внески за встановлення вузлів комерційного обліку встановлені рішенням місцевого самоврядування для відповідної будівлі.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Методики №129, розрахунковим періодом для доплати є квартал. Нарахування та оплата здійснюється на кожний календарний квартал.
Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №537 від 13.11.2019 "Про затвердження розмірів внесків за встановлення вузлів комерційного обліку теплової енергії для Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" затверджено розмір внесків за встановлення вузлів комерційного обліку теплової енергії для Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль".
Так, розмір внесків для одного приміщення (квартири), яке знаходиться в будинку АДРЕСА_1 , з розрахунку на квартал (з урахуванням 48 приміщень у будинку), складає 86,78грн.
Відповідно до листа-відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомцентр" (вих.№1401 від 31.10.2019) за адресою вул. Едуарда Фукса, буд. 79 - всього квартир в будинку 48 з низ 8 квартир нежитлових (а.с. 20 том 1).
Відповідно до акту обстеження №150 від 01.03.2019 по вул. Едуарда Фукса, 79 знаходяться 5 нежитлових квартир за №№19, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , які належать Фізичній особі-підприємцю Дуч Володимиру Миколайовичу (а.с. 21 том 1).
Відповідно до листа Комунального підприємства «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради №171 від 26.02.2024 (а.с. 128 том 1) приміщення №19 (яке належить відповідачу) утворене шляхом реконструкції п'яти квартир.
На адресу відповідача надсилались рахунки фактури щодо сплати внесків за встановлення вузла комерційного обліку:
- №34 від 31.12.2019 на суму 86,78грн без ПДВ;
- №1 від 31.01.2020 на загальну суму 347,12грн без ПДВ (як донарахування за IV квартал 2019 року у зв'язку з отриманням інформації про кількість об'єднаних приміщень в одне);
- №6 від 31.03.2020 на загальну суму 433,90грн без ПДВ;
- №21 від 30.06.2020 на загальну суму 433,90грн без ПДВ;
- №34 від 30.09.2020 на загальну суму 433,90грн без ПДВ;
- №6169 від 31.12.2020 на загальну суму 433,90грн без ПДВ;
- №2589 від 31.03.2021 на загальну суму 433,90грн без ПДВ;
- №4724 від 30.06.2021 на загальну суму 433,90грн без ПДВ;
- №4999 від 30.09.2021 на загальну суму 433,90грн без ПДВ;
- №9720 від 31.12.2021 на загальну суму 433,90грн без ПДВ;
- №3642 від 31.03.2022 на загальну суму 433,90грн без ПДВ;
- №18488 від 30.06.2022 на загальну суму 433,90грн без ПДВ;
- №23432 від 30.09.2022 на загальну суму 433,90грн без ПДВ;
- №29057 від 31.12.2022 на загальну суму 433,90грн без ПДВ;
- №7078 від 31.03.2023 на загальну суму 433,90грн без ПДВ;
- №12562 від 30.06.2023 на загальну суму 433,90грн без ПДВ (а.с 46-75 том 1).
Згідно з розрахунком позивача сума заборгованості за встановлення вузла комерційного обліку за період 01.12.2019 по 30.06.2023 складає 6508,50грн
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за встановлення вузла комерційного обліку у сумі 6508,50грн, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім вимоги про стягнення заборгованості за встановлення вузла комерційного обліку, позивач заявляє до стягнення з відповідача три відсотки річних у сумі 454,56грн за загальний період з 03.02.2020 по 01.03.2024 та інфляційні втрати в розмірі 1944,39грн за загальний період з лютого 2020 року по лютий 2024 року.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також три відсотки річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Перевіркою виконаного позивачем розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат порушень норм чинного законодавства судом не встановлено.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.
Таким чином, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 8907,45грн, з якої: 6508,50грн - заборгованість за встановлення вузла комерційного обліку, 1944,39грн - інфляційні збитки, 454,56грн - три відсотки річних.
Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 (набрав чинності 02.04.2020) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема статтями 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, № 630 від 27.05.2022 був неодноразово продовжений.
Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19.08.2022 №928 вніс зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022. В подальшому період карантину продовжувався, зокрема постановою №1423 від 23.12.2022 до 30.04.2023, постановою від 25.04.2023 №383 до 30.06.2023.
З аналізу пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України вбачається, що продовжені цим пунктом строки, закінчуються із відміною/скасуванням на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2
Так, постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, продовжений за приписом пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України строк, визначений статтею 257, 258 Цивільного кодексу України, закінчився із відміною/скасуванням на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
В той же час, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено військовий стан в Україні. В подальшому військовий стан в Україні неодноразово продовжувався. Зокрема, строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 10.11.2024.
Як вбачається із матеріалів справи позивач з позовом до суду звернувся 08.03.2024.
Таким чином, з огляду на продовження строків позовної давності на строк дії карантину, а також на зупинення перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану, позивач звернувся до суду із даним позовом в межах позовної давності.
У зв'язку із чим, заява відповідача про застосування позовної давності задоволенню не підлягає.
Стосовно інших доводів сторін суд зазначає наступне.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень судом до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем за подання позову судовий збір у сумі 3028,00грн повністю покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Фізичної особи-підприємця Дуч Володимира Миколайовича про стягнення заборгованості за встановлення вузла комерційного обліку в загальному розмірі 8907,45грн, з якої: 6508,50грн - основного боргу, 454,56грн - три відсотки річних, 1944,39грн - інфляційних втрат - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дуч Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1, ідентифікаційний код 00130850) 6508,50грн - основного боргу, 454,56грн - три відсотки річних, 1944,39грн - інфляційних втрат та 3028,00грн - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 19.08.2024.
Суддя В.О. Татарчук