вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"07" серпня 2024 р. Cправа № 902/566/24
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,
За участю представників
позивача Руденко С.Ю, ордер серії АА №1267982 від 02.04.2024 (в режимі ВКЗ);
відповідача Могир О.Ю., витяг з ЄДРЮОФОПтаГФ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРІС ГРУП" (вул. Ольжича, буд. 27/22, офіс 1/2, м. Київ, 04060)
до: Державного підприємства "45 Експериментальний механічний завод" (вул. Стрілецька, буд. 57, м. Вінниця, 21007)
про: стягнення 393 621,02 грн. заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕРІС ГРУП" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Державного підприємства "45 Експериментальний механічний завод" про стягнення 393 621,02 грн. заборгованості, з яких 384 000,00 грн - основного боргу, 5 403,32 грн - інфляційних втрат та 4 217,70 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №2311-061 від 06.11.2023 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 17.05.2024 справу передано для розгляду судді Маслію І.В.
Ухвалою суду від 21.05.2024 відкрито провадження у справі № 902/566/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.06.2024.
03.06.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 03.06.2024 задоволено заяву представника позивача про проведення судових засідань у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням представником позивача власних технічних засобів.
06.06.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позову заперечує та просить відмовити.
10.06.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній спростовує твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На визначену судом дату в судове засідання 10.06.2024 з'явились представники сторін.
За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 24.06.2024.
У визначену судом дату в судовому засіданні 24.06.2024 приймали участь представники сторін.
За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 07.08.2024.
На визначену судом дату в судове засідання 07.08.2024 з'явились представники сторін.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві і відповіді на відзив, та просила їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечила, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просила відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 07.08.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
06.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕРІС ГРУП" (позивач, в договорі Постачальник) та Державним підприємством "45 Експериментальний механічний завод" (відповідач, в договорі Покупець) укладено Договір поставки №2311-061 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобов'язується партіями, відповідно до Заявок Покупця, поставляти Покупцю у власність товар, найменування, кількість та ціна якого визначаються згідно зі Специфікаціями, які містяться в Додатках до Договору і є його невід'ємною частиною (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його в порядку та на умовах даного Договору.
Партією Товару за Договором є кількість і асортимент Товару, що визначені кожною окремою Заявкою Покупця за цим Договором (далі - Заявка). Замовлення Покупцем Товару (партії Товару) здійснюється шляхом надання Заявки Постачальнику електронним листом на адресу sales@deris.com.ua або шляхом надання Заявки Постачальнику телефонним зв'язком: за номером телефону (067) 247-21-47 (п. 1.2. Договору).
Загальна сума (ціна) Договору та ціна за одиницю Товару зазначаються в Специфікації та включають у себе вартість тари та упаковки Товару, всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, що сплачуються Постачальником, вартість доставки Товару до місця поставки, вартість страхування, завантаження та всі інші витрати Постачальника, пов'язані з виконанням цього Договору. Ціна Товару визначається в національній валюті України (п. 2.1. Договору).
Ціна Договору може бути зменшена Покупцем в односторонньому порядку в залежності від реального фінансування видатків Покупця, у порядку передбаченому даним Договором (п. 2.2. Договору).
Розрахунки за цим договором здійснюються на умовах зазначених у Специфікації, які є невід'ємною частиною Договору (п. 2.3. Договору).
Поставки Товару здійснюється згідно Специфікацій до Договору у строк відповідно до Заявок Покупця. Завантаження поставлених партій Товару здійснюється силами, засобами та за рахунок Постачальника. Товар повинен мати відповідне пакування, яке забезпечує його цілісність та збереження якості під час транспортування та розвантаження (п. 3.1. та п. 3.2. Договору).
Датою поставки (передачі) Товару та переходу права власності на Товар є дата фактичного отримання Товару Покупцем від Постачальника у відповідності до належно оформлених первинних документів. Видаткова накладна або акт приймання-передачі Товару (далі разом - Первинні документи) крім обов'язкових реквізитів, передбачених чинним законодавством, повинні містити посилання на номер та дату Договору та відповідний номер та дату Заявки, згідно з якою здійснюється поставка Товару (п. 3.3. Договору).
Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2024 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань до повного виконання зобов'язань за даним Договором (п. 5.1. Договору).
Договір підписаний та скріплений печатками сторін (а.с. 16-17).
Одночасно з підписанням Договору між сторонами підписано та скріплено печатками сторін Додаток до договору поставки №2311-061від 06.11.2023 «Специфікація», в якій визначено найменування товару - Фільтроелемент до ФГН 30, кількість - 100 шт, ціна за одиницю без ПДВ - 6400,00 грн, загальна ціна без ПДВ - 640 000,00 грн, загальна ціна з ПДВ - 768 000,00 грн.
Оплата Товару здійснюється наступним чином: передоплата 50%, решта 50% перед відвантаженням. Періодичність поставок: відповідно до Заявок Покупця (п. 3-4 Специфікації).
Постачальник зобов'язаний поставити партію Товару протягом: 20 календарних днів після отримання передоплати (п. 5 Специфікації).
Адреса місця поставки: м.Вінниця, перевізник Нова пошта, відділення №36. Доставка за рахунок Постачальника. Вимоги до якості та технічні характеристики Товару: якість та комплектність товару повинні відповідати технічній документації, вимогам до якості, умовам Договору та підтверджується сертифікатом якості або паспортом з відміткою ОТК виробника у відповідності до діючої програми забезпечення якості підприємства при поставці товару (п. 6-7 Специфікації).
Перелік Супровідних документів: рахунок-фактура, видаткова накладна (п. 8 Специфікації) (а.с. 17).
27.11.2023 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату по замовленню №1602 за договором №2311-061 від 06.11.2023, в якому зазначив товар Фільтроелемент до ФГН 30 кількість - 100 шт, ціна за одиницю без ПДВ - 6400,00 грн, загальна ціна без ПДВ - 640 000,00 грн, загальна ціна з ПДВ - 768 000,00 грн (а.с. 13).
Відповідач на рахунок позивача здійснив 50% предоплати в сумі 384 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3330 від 15.12.2023, з призначенням платежу згідно рахунку №1602 від 27.11.2023 (а.с. 9).
Позивач направив відповідачу лист повідомлення від 25.12.2023 №1001 в якому зазначив що продукція по Договору №2311-061 від 06.11.2023 та специфікації до нього, а саме «Фільтроелементи до ФГН 30» в кількості 100 шт., буде готова до відвантаження 27.12.2023. Крім того, в даному листі позивач просить здійснити доплату за фільтроелементи, для їх відвантаження на підприємство відповідача (а.с. 55).
Відповідно до видаткової накладної №1503 від 27.12.2023 позивач поставив відповідачу товар «Фільтроелементи до ФГН 30» в кількості 30 шт на загальну суму 230 400,00 грн. який уповноважений представник відповідача отримав на підставі довіреності №686 від 15.12.2023 (а.с. 13-14).
Відповідач 01.04.2024 звернувся до позивача з листом №415 в якому поміж іншого зазначив, що на сьогоднішній день у підприємства значно зменшилися потреби та фінансування продукції. У зв'язку з чим підприємство не в змозі придбати в повному обсязі товар згідно договору, тому просить повернути перераховані кошти згідно платіжного доручення № 3330 від 15.12.2023 в сумі 153 600,00 грн, за товар, який не був відвантажений, або відвантажити Фільтроелементи до ФГН 30 в кількості 20 шт (а.с. 8).
10.04.2024 позивач направив на адресу відповідача Лист-вимогу в якій вимагав сплатити суму заборгованості у розмірі 384 000,00 грн за Договором у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги, а також витрати від інфляції та 3% річних відповідно до розрахунку зазначеного у даній вимозі (а.с. 9-11).
Позивач в позовній заяві зазначає, що сторонами було узгоджено виготовлення та поставку позивачем Товару на суму 768 000,00 грн., що було виконано позивачем та повідомлено відповідача про готовність усієї партії Товару до відвантаження, водночас оплата 50 % вартості товару (перед завантаженням) у відповідності до умов Договору та специфікації № б/н від 06.11.2023 у розмірі 384 000, 00 грн. здійснена відповідачем не була.
У результаті чого, за твердженням позивача, на момент звернення до суду з даною заявою прострочена заборгованість відповідача складає 384 000,00 грн. Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов'язання.
У відзиві на позовну заяву відповідач за заперечує твердження позивача, зазначаючи що відповідно до п. 5 Специфікації до договору, Постачальник зобов'язаний поставити партію Товару протягом 20 календарних днів після отримання предоплати. Предоплата у розмірі 384 000, 00 грн., здійснена відповідачем 15.12.2023 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 3330 та не заперечується Позивачем. Отже товар мав бути фізично переданий покупцю у січні поточного року, проте товар поставлений позивачем лише на суму 230 400,00 грн.
Відповідач звертає увагу суду на п.2.2 Договору поставки, в якому зазначено, що ціна Договору може бути зменшена Покупцем в односторонньому порядку в залежності від реального фінансування видатків Покупця. Наразі у Відповідача значно зменшилися обсяги потреби та фінансування продукції і останній не може придбати товар в повному обсязі згідно із Договором. Про даний факт було повідомлено Позивача листом № 415 від 01.04.2024 р. У цьому ж листі Відповідач просив Позивача повернути залишок перерахованих коштів згідно з платіжною інструкцією у сумі 153 600 грн. за товар, який не був відвантажений, чи відвантажити фільтроелементи до ФГН 30 в кількості 20 шт. (що відповідає сумі надміру сплачених коштів). Позивач проігнорував вказане звернення.
Враховуючи вищевикладене, на переконання відповідача, у позивача відсутні будь-які правові підстави звертатися до відповідача з вимогами щодо погашення заборгованості у зв'язку з тим, що заборгованість зі сторони ДП « 45 ЕМЗ» відсутня, а наявна заборгованість саме у ТОВ «ДЕРІС ГРУП» перед ДП « 45 ЕМЗ», відтак відповідач вважає, що Позивачем подано необґрунтований позов який підлягає скасуванню.
У відповіді на відзив позивач стверджує, що відповідно до п.3 Специфікації № б/н від 06.11.2023 оплата Товару здійснюється наступним чином: передоплата 50 %, решта 50 % перед відвантаженням. Таким чином, Сторонами було погоджено 100 % передоплату Товару. Враховуючи наведене, відповідач зобов'язаний був здійснити 100 % вартості замовленого Товару вартістю 768 000, 00 грн. ще до відвантаження Товару, що прямо зазначено в укладеній Сторонами специфікації. Згідно з пунктом 5 Специфікації № б/н від 06.11.2023 Позивач зобов'язаний поставити партію Товару протягом 20 календарних днів після отримання предоплати, тобто Позивач зобов'язаний здійснити поставку усієї партії Товару після отримання 100 % предоплати у розмірі 768 000, 00 грн. Разом з тим, Відповідач здійснив оплату лише 50 % від загальної суми замовлення - у розмірі 384 000, 00 грн., з огляду на це у Позивача не настав строк поставки усієї партії Товару, оскільки Відповідачем не була здійснена предоплата у повному обсязі.
На переконання позивача невідвантаження не є підставою для неоплати, якщо умовами Договору визначено 100 % передоплату до відвантаження Товару. Позивач, хоча і не був зобов'язаний за умовами Договору, листом вих. № 1001 від 25.12.2023 повідомив Відповідача про те, що партія Товару у кількості 100 шт. буде готова до відвантаження 27.12.2023 та просив здійснити повну предоплату у відповідності до Специфікації. У зв'язку з тим, що Сторонами не було визначено конкретного строку здійснення попередньої оплати саме перед відвантаженням Товару, то в даному випадку обґрунтовано посилатись на положення частини другої статті 530 ЦК України для визначення настання у Відповідача строку для виконання обов'язку з проведення повної предоплати перед відвантаженням Товару.
Позивач зазначає, що згідно з викладених вище обставин, строк здійснення Відповідачем попередньої оплати на рахунок Позивача становив до 01.01.2024, що здійснено не було. Таким чином, у Відповідача на момент розгляду даної справи наявна прострочена заборгованість перед Позивачем у розмірі 384 000, 00 грн., та нараховані на цю суму 3% річних та інфляційні за період з 02.01.2024 по 14.05.2024, які Позивач просить стягнути з Відповідача.
Щодо листа відповідача «про зменшення ціни» № 415 від 01.04.2024 позивач зазначає, що у відзиві зазначено «Однак, 50% договору Відповідач оплатив, а листом № 415 від 01.04.2024 р. лише повідомив Позивача про зменшення ціни договору, а не відмову від поставки за договором в цілому.», втім вказане не відповідає дійсності, оскільки у листі відповідача № 415 від 01.04.2024 не згадувалось, навіть слово «ціна». Вказаний лист фактично був відмовою від зобов'язань через зменшення потреб. Однак Відповідач не має права змінювати ціну Договору, оскільки в самому Договорі відсутній будь-який порядок зміни ціни. Договір не містить жодних положень, які б регулювали процедуру зміни ціни, строки повідомлення про таку зміну або форми документів, які мають оформлювати таку зміну. Крім того, Відповідач жодних доказів, які могли б підтвердити значне зменшення його фінансування Позивачу та до суду не надав, про дані обставини Позивачу невідомо. У своєму відзиві Відповідач посилається лише на те, що у зв'язку з нереалізацією запланованого об'єму замовлень у нього відпала потреба у Товарі Позивача, який був вже виготовлений та готовий до відвантаження саме на замовлення Відповідача.
Крім того, позивач звертає увагу суду на п. 4.6. Договору в якому зазначено, що відсутність у боржника коштів, потрібних для виконання зобов'язань за Договором або відсутність у Сторони відповідних дозвільних документів необхідних для виконання Договору не є обставинами непереборної сили.
На переконання позивача, про відсутність підстав для зменшення ціни Договору свідчить також те, що Позивач зі своєї Сторони виконав свої зобов'язання, а саме: - отримав замовлення на виготовлення та поставку Товару; - виготовив цей Товар у замовленій кількості; - до моменту повідомлення про готовність усієї партії Товару до відвантаження Відповідач не повідомляв Позивача про зменшення ціни Договору, тому Позивач обґрунтовано очікував здійснити поставку усієї партії; Наведені обставини свідчать про те, що Позивач виконав свої зобов'язання у відповідності до умов Договору та пішов на зустріч Відповідачу, поставивши йому частину Товару до здійснення повної предоплати. Недолік укладеного Договору в частині відсутності прописаної процедури зменшення ціни Договору не може бути використаний Відповідачем для свавільного трактування умов укладеного сторонами правочину та недобросовісного його використання.
Позивач наголошує на тому, що від поставки усієї партії Товару не відмовляється, а готовий здійснити її після виконання Відповідачем свого обов'язку з перерахування повної суми попередньої оплати. Про вказане Позивач повідомляв Відповідача і листом № 1004-1 від 10.04.2024.
Враховуючи наведене, на переконання позивача заперечення відповідача викладені у відзиві є необґрунтованими, а позовні вимог підлягають задоволенню.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства, які у свою чергу кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідачем було здійснено 50% предоплати в сумі 384 000,00 грн, а позивачем була здійснена часткова поставка товару на суму 230 400,00 грн. Означені факти сторонами не спростовуються та не заперечуються.
Разом з тим, суд вказує, що відповідно до п. 3 Специфікації Оплата Товару здійснюється наступним чином: передоплата 50%, решта 50% перед відвантаженням, водночас п. 5 Специфікації визначено, що Постачальник зобов'язаний поставити партію Товару протягом: 20 календарних днів після отримання передоплати.
Тобто на переконання суду після проведення відповідачем передоплати 50% позивач був зобов'язаний протягом 20 календарних днів поставити весь товар в кількості 100 шт. згідно заявки, а поставив лише частину в кількості 30 шт.
Позивач посилається на лист-повідомлення №1001 від 25.12.2023 про готовність відвантаження товару в кількості 100 шт 27.12.2023 водночас відвантажив лише 30 шт. що підтверджується наявною в справі видатковою накладною №1503 від 27.12.2023
Водночас, твердження позивач що після оплати відповідачем повної вартості товару останній відразу поставить його позивачу судом оцінюються критично, оскільки лише після направлення відповідачем листа №415 від 01.04.2024 з проханням відповідача повернути кошти за товар який не був відвантажений, або допоставити товар на оплачену суму, позивач звернувся з вимогою від 10.04.2024 про сплату вартості усієї партії товару, а за період з 02.01.2024 (дата визначена позивачем як початок прострочення грошового зобов'язання) по 01.04.2024 жодних листів, нагадувань чи будь якої переписки між сторонами матеріали справи не містять.
Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з укладеного між сторонами Договору поставки ціна Договору може бути зменшена Покупцем в односторонньому порядку в залежності від реального фінансування видатків Покупця, у порядку передбаченому даним Договором (п. 2.2. Договору).
Тобто сторонами передбачена можливість покупцем в односторонньому порядку змінити ціну Договору в бік зменшення, водночас механізму такої зміни сторонами не визначено, з огляду на це суд вважає, що лист відповідача №415 від 01.04.2024 є належним повідомленням про зміну ціни договору, оскільки містить вказівку на зменшення потреб та фінансування продукції, а не відмовою відповідача від зобов'язань як зазначає позивач, оскільки 50% обумовленої договором ціни відповідач перерахував на рахунок позивача, а поставка відбулась лише на частину оплаченого товару.
Відтак, суд погоджується з твердженнями відповідача, що у позивача відсутні будь-які правові підстави звертатися до відповідача з вимогами щодо погашення заборгованості у зв'язку з тим, що заборгованість зі сторони відповідача відсутня, а наявна заборгованість саме у позивача щодо поставки оплаченого товару.
Натомість, суд вказує, що позивачем не спростовано факту не допоставки оплаченого товару, доказів, щоб свідчили про протилежне, суду не представлено.
Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Позивач зобов'язаний був діяти у відповідності до умов договору та вжити всіх необхідних заходів задля того, щоб відповідач міг отримати вчасно замовлену кількість товару, і лише після відвантаження всієї партії товару і не проведенням відповідачем оплати, права позивача щодо не отримання оплати за поставлений товар були б порушені відповідачем.
Водночас, на день розгляду справи відсутнє порушене право позивача на отримання оплати за товар.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог, а тому відмовляє в їх задоволенні у повному обсязі.
Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.
Вирішуючи питання судових витрат, суд, виходячи з положень ст. 129 ГПК України, витрати позивача по сплаті судового збору покладає на позивача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Понесені позивачем судові витрати залишити за позивачем.
3. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам в наявні електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 19 серпня 2024 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи