Справа № 302/802/24
Провадження № 2-о/302/55/24
16.08.2024
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі (ЄДРПОУ - 20449676, місцезнаходження за адресою: смт.Міжгір'я вул.Шевченка, буд.56 Хустського району Закарпатської області) про встановлення факту належності правовстановлюючих документів ,-
12.06.2024 заявник ОСОБА_1 звернувся до Міжгірського районного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, у якій заявник просить встановити факт, що довідка № 40 від 13.03.2002 року, яка видана Володимирецькою районною державною адміністрацією Рівненської області про те, що він, ОСОБА_1 , постійно проживав на території зони Чорнобильської катастрофи з 1969 р. по 1987 р., з 1989 р. по 1998 р. та його по батькові є « ОСОБА_2 » та належить йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.06.2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Заявнику надано судом строк для усунення недоліків поданої заяви, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Копія ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.06.2024 року про залишення заяви без руху надіслано заявнику ОСОБА_1 за зазначеною у заяві адресою проживання: АДРЕСА_1 . Згідно поштового рекомендованого повідомлення за накладною відправлень АТ «Укрпошта» № 0600274810910, копія вищевказаної ухвали суду вручено заявнику особисто 06.07.2024 року.
Крім того, інформація про рух справи наявна на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://vs.zp.court.gov.ua/, в загальному доступі, та ухвала про залишення позовної заяви без руху опублікована в Єдиному Державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п.27 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003 року).
Відтак, судом вжито усіх можливих заходів щодо направлення ухвали без руху та доведення інформації про таку ухвалу заявнику, однак такий не скористався можливістю вжити заходів для усунення викладених в ухвалі суду недоліків.
За таких обставин, станом на 19.08.2024 року вимоги ухвали заявником ОСОБА_1 виконані не були, виявлені недоліки за поданою заявою ОСОБА_1 не усунені, у зв'язку з чим заява підлягає поверненню заявнику, відповідно до приписів ч.3 ст.185 ЦПК України.
Приймаючи рішення про повернення пред'явленої заяви, суд зазначає, що статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07.07.1989 року в справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники процесу зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до приписів ч.1 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Однак, заявником ОСОБА_1 вимоги суду не виконані, недоліки до теперішнього часу заявником не усунуті та питання про продовження строку для усунення виявлених недоліків не порушувалось.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина 3); суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5).
Таким чином, у встановлений судом строк зазначені в ухвалі суду недоліки, на виконання ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.06.2024 року заявником не усунені та належних документів на усунення викладених в ухвалі суду недоліків до теперішнього часу на адресу суду заявником не представлено, уточнена заява з доданими до неї документами в обґрунтування заявлених вимог на адресу суду до теперішнього часу не надійшла.
У зв'язку з вищевикладеним, вважаю, що у встановлений судом строк вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України заявник ОСОБА_1 не виконав, а тому вважаю необхідним винести ухвалу про визнання заяви неподаною та повернення заявнику цієї заяви разом з доданими до заяви документами.
Суддя має право відкрити провадження у справі за наявності як передумов права на пред?явлення позову, так і умов, які становлять порядок реалізації права на звернення до суду, і вони передбачені статтями 175, 177 ЦПК України. Зазначене свідчить, що в разі, якщо такі передумови наявні, то у цієї особи є право на судовий розгляд її цивільно-правової вимоги. Якщо яка-небудь із передумов відсутня, то немає і самого права; звернення до суду в такому разі не може призвести до судового розгляду зазначеного спору.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися і застосовуватися, починаючи з моменту пред?явлення позову до суду.
ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).
Обмеженням права на доступ до суду, в даному випадку є додержання процесуальної форми і змісту пред'явленої до суду позовної заяви, тобто додержання умов її прийнятності, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Таким чином, оскільки недоліки, зазначені в ухвалі суду від 17.06.2024 року про залишення заяви без руху у визначений судом строк заявником ОСОБА_1 не усунуті, тому заява із додатками до неї, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, вважається неподаною та повертається заявнику.
Разом з тим, суд вважає необхідним роз'яснити заявнику ОСОБА_1 , що згідно з положеннями ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
У відповідності до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.5 ст.7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається ухвалою судді в разі повернення заяви або скарги.
Судом встановлено, що згідно квитанції № 37 від 12.06.2024 року ТВБВ 10006/037 ВМ-17768 заявник ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн. за подачу до Міжгірського районного суду Закарпатської області заяви про встановлення факту належності належності правовстановлюючих документів.
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 вважається неподаною та підлягає поверненню заявнику, тому сплачена заявником при зверненні до суду сума судового збору в сумі 605,60 грн. підлягає поверненню заявнику ОСОБА_1 , відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, приходжу до висновку про наявність правових підстав для повернення заявнику ОСОБА_1 у відповідності до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплаченого ним судового збору у розмірі 605,60 грн., згідно квитанції № 37 від 12.06.2024 року, виданої ТВБВ 10006/037 Закарпатське РУ та оригінал якої долучений до матеріалів заяви.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст.185, ст.ст.258-260 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів - вважати неподаною та повернути заявнику.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Міжгірському районі Закарпатської області повернути заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 (зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету - судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, сплачений ним при подачі заяви до суду, згідно квитанції № 37 від 12.06.2024 року, виданої ТВБВ 10006/037 Закарпатське РУ.
Роз'яснити заявнику, що згідно ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Суддя
Міжгірського районного суду Ю.В. СИДОРЕНКО
Закарпатської області