Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4506/23
08.08.2024 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 звернулася до AT КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 26.03.2019 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» , які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Відповідач ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом Відповідача у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення Відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження. Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом погодження, тобто обміну інформацією по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку www.privatbank.ua або інший інгернет/SMS-pecypc, зазначений банком. Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) AT КБ "ПРИВАТБАНК", що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується Відповідач. Заявою Відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в AT КБ "ПРИВАТБАНК", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі, що також підтверджується копією Паспорту споживчого кредиту. Підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). Відповідач не виконала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, і станом на 15.04.2023 року має заборгованість - 144037,64 грн, яка складається з наступного: 115771,86 грн. - заборгованість за кредитом; 28265,78 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 26.03.2019 року у розмірі 144037,64 грн, а також удові витрати у розмірі 2684,00 грн судового збору.
02.02.2024 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнає частково, зокрема визнає суму боргу 35 192,84 гривень як заборгованість перед банком, а грошові кошти на суму боргу 79756,56 (сімдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят шість) гривень не визнає, посилаючись на те, що дані кошти вона особисто не знімала і нікому не переказувала, а невідомі їй особи проти її волі за дві хвилини в день 15.08.2022 року, шляхом втручання в роботу комунікаційної системи незаконно списали з кредитної картки відповідача і перерахували на невідомі їй рахунки дану суму грошових коштів, до зняття якої відповідач не має жодного відношення. Це були такі незаконні операції (грошові перекази коштів) 15.08.2022 року :
- о 12 : 10 - сума 26265,20 грн. платіж №62625514594DB.
- о 12 : 11 - сума 26265,20 грн. платіж №62625528216DB.
- о 12 : 11 - сума 26265,20 грн. платіж №62625542210DB.
- о 12:11 - сума 530,40 грн. платіж №62625557629DB.
- о 12:12 - сума 215,28 грн. платіж №62625585028DB.
- о 12 : 12 - сума 215,28 грн. платіж №62625602133DB.
Відповідач зазначає, що не могла фізично відкрити віртуальну картку і зробити шість платежів за дві хвилини та перерахувати значні суми кошти на невідомі їй рахунки.
Про заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом (заволодівши доступом до додатку «Приват24») відповідач одразу ж на телефон за номером «3700» повідомила АТ КБ «ПриватБанк». Цього ж дня - 15.08.2022 року відповідач проїхала по поліційного відділу і нею було подано заяву про вчинене кримінальне правопорушення до чергової частини Віддідення поліції №1 Берегівського ВП ГУ НП у Закарпатській області (90300, м.Виноградів вул.Миру,57 Берегівського району Закарпатської області), і заява була офоромлена «Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію» яка було зареєстрована за №5187 від 15.08.2022 року . З поліції о 14 год. 16 хв 15.08.2022 року відповідач вже була у відділенні АТ КБ «ПриватБанк» в м.Виноградів по вул.Станційна,1 Закарпатської області, де звернулась до працівника банку ОСОБА_2 і повідомила про шахрайські дії з боку невідомих їй осіб, які здійснили проти її волі декілька грошових переказів на невідомі рахунки. Наявні у відповідача карткові рахунки були заблоковані в цей же день. На підставі поданої відповідачем заяви Відділенням поліції №1 Берегівського РВП ГУ НП у Закарпатській області було відкрите кримінальне провадження за №12022078080000297 від 16.08.2022 року за ч.3 ст.190 КК України - Шахрайство - заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому». Дане кримінальне провадження розслідується на даний час, процесуальне рішення не приймалось. Відповідач вказує, що про дані обставин банку - Позивачу у даній справі були достеменно відомі, так як банк був повідомлений (як усно так і письмово) але у позовній заяві про стягнення з відповідача коштів банк жодним чином не вказав і не навів жодну аргументацію, як не надав жодні належні і допустимі докази про те, що списання (перерахунок) коштів 15.08.2022 року сталось саме з вини відповідача.
В подальшому відповідачем подавались письмової звернення до АТ КБ «ПриватБанк» заяви про опротестування банківських операцій від 15.08.2022 року, але Банк подав до суду формальний і необґрунтований позов і в позові нічого не вказав про спірні платежі/перекази від 15.08.2022 року. В задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму трансакцій вчинених 15.08.2022 року на суму 79756,56 (сімдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят шість) гривень та подальші нараховані відсотки - просить відмовити; визнає суму боргу у 35 192,84 гривень, які згідна виплатити банку.
Представником позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 02.05.2024 подано до суду відповідь на відзив, згідно якого позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд такі задоволити посилаючись на те, що суду надано належні докази невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором. Щодо заволодіння кредитами коштами третіми особами, в ході проведення перевірки встановлено, що згідно даних логів входу до акаунту приват24 " НОМЕР_1 " клієнтки ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_2 ) зафіксований 15.08.2022 р. о 11:57:25 з мобільного пристрою IPHONE12,5 (imei НОМЕР_3 ) з Ір адреси НОМЕР_4 (провайдер- Vodafone Ukraine), з включеними геоданими на пристрої НОМЕР_8. НОМЕР_9 (АДРЕСА_3). Мобільний пристрій IPHONE12,5 (imei НОМЕР_10 ) є типовим (довірений пристрій) для клієнтки ОСОБА_1 (іпн - НОМЕР_2 ). О 11:58:18 за допомогою приват24 підтверджено вхід в ChatOnline: 094713 Сценарії в Channels (Privat24) Результат контакта от Confirm Service 2022-08-15 11:58:18 Контакт проведено (ОК) НОМЕР_5 ChatOnline ChatOnlineAuthorization. В подальшому 15.08.2022 о 12:01 за допомогою приват24 кредитна картка Універсальна НОМЕР_11 була пере-випущена на віртуальну картку з номером НОМЕР_6 . Дана операція проводилась шляхом введення правильного ОТР-паролю, відправленого в SMS на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 клієнтки ОСОБА_1 : online cadc76221 с7811 ed901 d0a46288f1902 PrivatBank 1074@sms_service vodafone Vy pidtverdzhuete perevypusk kartky v Pryvat24. code: 5102 Yakshcho Vy ne zdiisnyuvaly tsyu operatsiyu, zatelefonuite: 3700 123/1 доставлено Создано: 2022-08-15 12:01:04 15.08.2022 о 12:03:42 за допомогою приват24 було згенеровано (отримано) CVV2 картки НОМЕР_6, а о 12:05:06 за допомогою приват24 по картковому рахунку НОМЕР_6 був піднятий ліміт оплати в інтернеті до суми 115 000,00 грн.
15.08.2022 о 12:08 картковий рахунок НОМЕР_6 був підв'язаний до електронного гаманця Apple Pay (додавання карткового рахунку до електронного гаманця Apple Pay клієнт вносить повний номер картки, термін дії, CVV-2 код), підтвердження додавання картки до Apple Pay проводилось за допомогою ОТР-паролю, відправленого в SMS на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 клієнтки ОСОБА_1 hot dea40b881c7911ed97930a46288fl902 PrivatBank 1310@sms_service vodafone 732127 - kod pidtverdzhennya dlya dodavannya Vashoji kartki 5*77 u Apple Pay. Termin dii kodu 30 hvylyn. Ne peredavaite nikomu cei kod. 135/1 доставлено Создано: 2022-08-15 12:08:47. 15.08.2022 о 12:10:36 згідно логів входу до акаунту приват24 клієнтки ОСОБА_1 зафіксований повторний вхід з мобільного пристрою IPHONE12,5 (imei НОМЕР_12 ) з Ір адреси НОМЕР_7 (провайдер-Vodafone Ukraine), з включеними геоданими на пристрої НОМЕР_13 (АДРЕСА_3). Згідно виписки по картковому рахунку НОМЕР_6 клієнтки ОСОБА_1 15.08.2022 року в період часу з 12:10:42 по 12:12:59, з картки були здійсненні 6 інтернет операцій по переказ коштів на загальну суму 79756,56 грн. Дані грошові кошти були перерахована шляхом введення номеру картки, терміну дії та CVV2 коду для інтернет-платежів з використанням "ЗР-Secure" за допомогою Apple Pay на сайті компанії IPAY.UA (термінал С0146982, мерчант RAIFFEISEN BANK) на невстановлені рахунки. 15.08.2024 року о 15:01:03 року зафіксований дзвінок клієнтки ОСОБА_1 на гарячу лінії Банку 3700. В ході спілкування з оператором (запис розмови) ОСОБА_1 повідомила, що їй зателефонували незнайомі особи (номер телефону з якого телефонували не назвала) які представились працівниками СБ банку попросили перевипустити картку та назвати дані картки, що вона на їх прохання і зробила.
Представник позивача вказує, що відповідно до п 2.3.1.1.2., п.2.3.1.1.3. Клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та Банку, подає до Банку розрахункові документи у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Сторони узгодили можливість використання Клієнтом наступних систем дистанційного обслуговування: Система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, системи «LiqPay» та «Sendmoney», ATM, ТСО, SMS, месенджери та будь-які інші системи «клієнт - банк», «клієнт - Інтернет - банк», «телефонний банкінг», «миттєва безконтактна оплата», якщо Банком надається така технічна можливість. Згідно п 2.1.4.7.1, п.2.1.4.7.2. Умов, Клієнт має право здійснювати операції за допомогою Безконтактного платіжного інтерфейсу (платіжні операції, в тому числі зняття готівки, отримання інформації про наявність грошових коштів на його рахунках без присутності Картки в банкоматі тощо). Процедура ідентифікації Клієнта, який бажає скористатися Безконтактним платіжним інтерфейсом, здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені між Банком та Клієнтом (Фінансовий номер телефону Клієнта, ПІН (у випадку, якщо встановлений на рахунку Клієнта), одноразові (динамічні) паролі, QR-код, в тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CW/CVC-кодів, тощо). Пунктами 2.1.4.5.1., 2.1.4.5.2. Умов передбачено, Клієнт зобов'язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству. Клієнт зобов'язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення Картки, доступу третіх осіб до Картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних (п. 2.1.4.12.3. Умов) . Клієнт несе повну відповідальність за усі операції, які здійснюються за допомогою Карток, які є Електронним платіжним засобом, емітованим для обслуговування його рахунку. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати Картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на Картці даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в Стоп-лист Платіжною системою, (п.2.1.4.12.4. , п.2.1.4.12.5., п.2.1.4.12.9. Умов). Відповідно до п. 2.3.1.2.1., п. 2.3.1.2.2 Умов, система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, призначена для управління реальними банківськими рахунками через мережу Інтернет. Система надає Клієнтам комплекс банківських послуг цілодобово в режимі реального часу з будь-якої Система «Приват24» на підставі дистанційних розпоряджень Клієнта може виконувати функції надання інформаційних послуг згідно з переліком, що зазначений в Договорі, здійснення операцій за рахунком Клієнта. Всі операції здійснюються за допомогою дистанційних розпоряджень, які оформляє Клієнт в Системі «Приват24». Пунктом 2.3.1.2.11.1. Умов зазначено, що Банк зобов'язаний прийняти до виконання дистанційні розпорядження, оформлені і підтверджені належним чином. Дистанційне розпорядження вважається переданим Клієнтом і прийнятим Банком до виконання, якщо Клієнт: - для доступу в Систему ввів правильні логін (номер мобільного телефону ) і пароль; - підтвердив вхід в Систему через додаткову перевірку Клієнта будь-яким шляхом; - підтвердив дистанційне розпорядження на проведення переказу через підтвердження ініціювання переказу Клієнта шляхом введення одноразового паролю OTP та/або шляхом зчитування QR коду та/або перевіркою ПІН- коду картки та/або шляхом IVR дзвінка та/або дзвінка оператора ОКЦ на фінансовий номер телефону. Банк не несе відповідальність за збереження коштів Клієнта у разі розголошення Клієнтом відомостей про логін та пароль третім особам. (п.2.3.1.2.12.2.Умов). На даний час, Відповідач належним чином свої зобов'язання за Кредитним Договором не виконала. Враховуючи викладене, представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі.
Сторони будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву, згідно якої вимоги позивача визнає частково в сумі 35 192,84 гривень з мотивів, наведених у відзиві, у задоволенні решти позовних вимог - просить відмовити, справу просить розглянути у її відсутність.
Суд, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.80 ,81 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з'ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку що позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до змісту ч. 1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що 26.03.2019 року між АТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який відповідно ч. 1 ст.634 ЦК України є договором приєднання та складається з Анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку та самих Правил та Умов. Відповідач ознайомилася з Умовами та правилами надання банківських послуг, підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг .
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором б/н від 26.03.2019 року станом на 15.04.2023 року утворилася заборгованість у розмірі 144037,64 грн, з яких: 115771,86 грн. - заборгованість за кредитом; 28265,78 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
З'ясовано, що 15.08.2022 року невідомі особи шахрайським способом шляхом втручання в роботу комунікаційної системи незаконно списали з кредитної картки відповідача і перерахували на невідомі рахунки грошові кошти в сумі 79756,56 (сімдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят шість) гривень. Це були наступні операції (грошові перекази коштів) 15.08.2022 року :
- о 12 : 10 - сума 26265,20 грн. платіж №62625514594DB
- о 12 : 11 - сума 26265,20 грн. платіж №62625528216DB
- о 12 : 11 - сума 26265,20 грн. платіж №62625542210DB
- о 12:11 - сума 530,40 грн. платіж №62625557629DB
- о 12:12 - сума 215,28 грн. платіж №62625585028DB
- о 12 : 12 - сума 215.28 грн. платіж №62625602133DB.
Про вказані шахрайські дії відповідач дізналася цього ж дня і відразу у телефонному режимі повідомила позивача про даний факт. Крім того, 15.08.2022 року нею була подана заява до чергової частини Віддідення поліції №1 Берегівського РВП ГУ НП у Закарпатській області (90300, м.Виноградів вул.Миру,57 Берегівського району Закарпатської області), і заява була офоромлена «Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію» яку було зареєстровано за №5187 від 15.08.2022 року про те, що невідомі особи шахрайським способом заволоділи грошовими коштами.
Відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078080000297 від 16.08.2022 року за ч.3 ст.190 КК Украни (Шахрайство «Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому»). Дане кримінальне провадження розслідується на даний час, процесуальне рішення не приймалось.
Таким чином, судом достовірно встановлено факт вчинення шахрайських дій зі сторони третіх осіб щодо відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст.1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ( у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Конституційний Суд України у Рішенні від 10 листопада 2011 р. у справі № 15- рп/2011 роз'яснив, що положення пунктів 22, 23 ст. І, ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
В силу вимог п. 6 розділу VI. «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» «Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання», затвердженого постановою правління НБУ від 05 листопада 2014 року № 705 (надалі за текстом Положення 705) ( у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
В силу вимог п. 7. зазначеного вище розділу VI Положення 705 передбачено, що емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.
Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Відповідно до п. 8. Розділу VI Положення №705 передбачено, що емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Пункт 9 розділу VI Положення №705 передбачає, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зважаючи на той факт, що 15.08.2022 року кошти у сумі 79756,56 грн шахрайським способом невстановленими особами були викрадені з картки відповідача, про що нею одразу було повідомлено, як позивача так і правоохоронні органи, тому у позивача немає правових підстав для пред'явлення позову про стягнення коштів з відповідача, що були викрадені іншими особами, а також немає правових підстав для стягнення відсотків за такими коштами.
Аналогічну правову позицію займає і Верховний Суд України, викладену у постановах від 13 травня 2015 року у справі № 6-71 цс 15, а також Верховний Суд в своїх постановах від 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц та від 20.06.2018 р. в справі № 320/1169/16-ц, від 23 січня 2020 року у справі № 179/1688/17 (провадження № 61-12707св19).
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 зазначено, що: «відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення № 223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, касаційний суд дійшов помилкового висновку про вину ОСОБА_1 як підставу цивільно-правової відповідальності. Висновки судів про те, що операції щодо зняття з платіжної картки ОСОБА_1 спірної суми супроводжувались правильним вводом ПІН-коду вказаної картки, а умовами договору від 5 лютого 2010 року передбачено обов'язок позивача щодо нерозголошення даного ПІН-коду, що виключає можливість задоволення позову про стягнення з банку на користь позивача спірної суми, є помилковими, оскільки такі висновки судів не свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), зроблено висновок, що: «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Велика Палата Верховного Суду вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачкою та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18 лютого 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Також Велика Палата Верховного Суду зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 18 лютого 2011 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів».
Дані висновки судів були узагальнені і протлумачені у Постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
Відповідачем визнано, що за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 26.03.2019 року вона має заборгованість перед Банком у розмірі 35 192,84 гривень, які згідна виплатити Банку.
За таких обставин, суд оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку про часткове задоволення позову в розмірі 35 192,84 гривень, та відмову в задоволенні решти позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - на суму 79756,56 грн, оскільки такі є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами.
Згідно ст. 141 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 655,78 грн ( 35 192,84 грн х 2684,00 грн грн / 144037,64 грн).
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 81, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 26.03.2019 року у розмірі 35 192,84 грн (тридцять п'ять тисяч сто дев'яносто дві гривні 84 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в розмірі 655,78 грн (шістсот п'ятдесят п'ять гривень 78 копійок).
У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 16.08.2024.
ГоловуючийТ. Ю. Левко