Код суду 233 Справа № 233/2140/23
Вирок
Іменем України
19 серпня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 , розглянувши у закритому судовому засіданні, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050010000757 від 15 березня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мостиська Львівської області, є громадянином України, не одружений, має середню спеціальну освіту, є особою з інвалідністю 3 групи, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, суд -
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22 травня 2022 року № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 серпня 2022 року № 2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 серпня 2022 року № 2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 лютого 2023 року № 2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від № 265 від 27.09.2022 рядовий ОСОБА_9 прибув на військову службу та з 27.09.2022 зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення та вважається таким, що справи та посаду номера обслуги ІНФОРМАЦІЯ_21 прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від № 298 від 04.11.2022 рядовий ОСОБА_9 , номер обслуги ІНФОРМАЦІЯ_21 вказаної військової частини, рахується таким, що залучається до здійснення заходів із забезпечення надіцональної безпеуки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Водночас, ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст. 28 Статуту єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази, а також в забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
Статтями 29, 31 Статуту також передбачено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Статтею 32 Статуту також передбачено, що майор за своїм військовим званням є начальником для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу.
Також, відповідно до статті 107 Статуту заступник командира батальйону (корабля 3 рангу) з морально-психологічного забезпечення в мирний і воєнний час відповідає за організацію і проведення виховної роботи, за військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за морально-психологічне забезпечення бойової готовності, бойової підготовки, бойових завдань, повсякденної діяльності батальйону (корабля), за національно-патріотичну підготовку та інформаційну роботу, організацію дозвілля військовослужбовців роти, їх соціальний захист.
Заступник командира батальйону (корабля 3 рангу) з морально-психологічного забезпечення підпорядковується командирові батальйону (корабля 3 рангу) і є прямим начальником усього особового складу батальйону.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 09.12.2022 майор ОСОБА_10 , призначений наказом командувача військ оперативного командування «Захід» № 617 від 06.12.2022 на посаду заступника командира 3 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , з 09.12.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов'язків за посадою.
Таким чином, заступник командира 3 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_10 по відношенню до рядового ОСОБА_9 є прямим начальником за своїм службовим становищем та начальником за військовим званням, а останній - підлеглим майора ОСОБА_10 .
Поряд із цим, статтею 35 Статуту, серед іншого, передбачено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості, наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
Згідно зі ст. 36 Статуту командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
Стаття 37 Статуту визначає, що військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його , військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін . Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання.
Крім того, Статутом визначений зміст військової присяги, згідно з яким кожний військовослужбовець, вступаючи на військову службу урочисто присягає Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю, а також присягає виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників та ніколи не зраджувати Українському народові.
Згідно зі ст.ст. 6, 11, 16, 127, 128 Статуту, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України також передбачено, що кожен військовослужбовець зобов'язаний знати й сумлінно виконувати вимоги цього Статуту, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України , дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни .
Більше того, ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов'язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.
Під наказом у ст. 401 КК України розуміється одна із форм реалізації владних функцій, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків військової службової особи, змістом якої є пряма, обов'язкова для виконання вимога начальника про вчинення або невчинення підлеглим (групою підлеглих) певних дій по службі. В контексті ст. 402 КК України під наказом розуміється також пряма вимога у вигляді розпорядження, вказівки, команди тощо.
Особа, яка одержала законний наказ, зобов'язана його виконати. За своєю юридичною природою виконання законного наказу - це виконання особою свого юридичного (службового) обов'язку.
Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.
В свою чергу, рядовий ОСОБА_9 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку, проходження військової служби і підлеглості, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши в умовах воєнного стану військовий злочин за наступних обставин.
Так, у зв'язку із виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
15.03.2023 рядовий ОСОБА_9 разом з іншими військовослужбовцями перебували за місцем тимчасової дислокації 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_2 для подальшого проходження військової служби та виконання обов'язків військової служби за призначення щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в тому числі у безпосередньому зіткненні з противником.
15.03.2023 приблизно о 10 год. 20 хв., перебуваючи за місцем тимчасової дислокації 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , рядовий ОСОБА_9 отримав законний усний наказ свого прямого начальника - заступника командира 3 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_10 , виданий на підставі бойового розпорядження командира 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_11 № 65 від 14.03.2023 про вибуття в район АДРЕСА_3 з метою забезпечення оборони та не допущення прориву противника до вказаного населеного пункту.
Отримавши зазначений наказ прямого начальника, рядовий ОСОБА_9 злякався виконувати покладені на нього обов'язки військової служби.
Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на підрив установленого в Збройних Силах України порядку підлеглості і принципу єдиноначальності, рядовий ОСОБА_9 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді номера обслуги ІНФОРМАЦІЯ_21 військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, 15.03.2023, близько 10 год. 20 хв., перебуваючи у АДРЕСА_2 , за місцем тимчасової дислокації 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , отримавши законний усний наказ свого прямого начальника - заступника командира 3 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_10 , що виданий на підставі бойового розпорядження командира 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_11 № 65 від 14.03.2023, про вибуття в район АДРЕСА_3 з метою забезпечення оборони та недопущення прориву противника до вказаного населеного пункту, відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.
Обвинувачений ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, не визнав, від давання показань відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його вина у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження зібраними у справі доказами.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 вересня 2022 року №265 рядового ОСОБА_9 , призваного по мобілізації першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27 вересня 2022 року - номера обслуги 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04 листопада 2022 року №298 рядового ОСОБА_9 , призваного по мобілізації номера обслуги ІНФОРМАЦІЯ_21 - рахувати таким, що залучається до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 грудня 2022 року №328 капітана ОСОБА_10 , призначеного наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по особовому складу) від 06 грудня 20 22 року №617 на посаду заступника командира 3 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що з 09 грудня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до витягу з бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_12 від 16600 12 БЕРЕЗНЯ 2023 РОКУ №296, на виконання вимог бойового розпорядження оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » від 12 березня 2023 року №116/1/1559т, наказано:
3 мб після завершення передачі опорних пунктів та позицій ІНФОРМАЦІЯ_6 та переходу з оперативного підпорядкування командира НОМЕР_4 омбр ІНФОРМАЦІЯ_7" в підпорядкування командира НОМЕР_5 омбр, здійснити переміщення та до 20:00 14 березня 2023 року зайняти район оборони в другому ешелоні ІНФОРМАЦІЯ_8: 600 м півд.-сх. розвилки доріг (......), вигин дороги (шо ), зруйнювання (......) з переднім краєм по рубежу: 600 м півд.-сх. розвилки доріг (......), вздовж зах. берега каналу, 250 м півд.-сх. вдсх (сухе) кине ), 150 м півн.-зах. вдсх (сухе) (......), Т-подібне перехр. доріг (......), вздовж дороги , вигин дороги (......), зрозмежувальними лініями:
- праворуч: міст (......) 600 "м півд-сх. розвилки доріг (......), відповідальний за стик командир ІНФОРМАЦІЯ_9
- ліворуч: вис. 193.1 (...... ), вигин дороги (...... ), вис.ІНФОРМАЦІЯ_10
- із завданням не допустити прориву противника в напрямку ІНФОРМАЦІЯ_11
Сусід попереду: 1 сб ІНФОРМАЦІЯ_8, веде оборонний бій в батальйонному районі оборони: НОМЕР_6 м півд.-сх. вдсх (......), 150 м півд. вигину дороги (......), насосна станція (......).
Сусід праворуч: ІНФОРМАЦІЯ_12, веде оборонний бій в батальйонному районі оборони: ІНФОРМАЦІЯ_13
Сусід попереду ліворуч: ІНФОРМАЦІЯ_14
До 21.00 13.03.2023 передати ІНФОРМАЦІЯ_15 (у складі: Т-72 - 2 од. з екіпажами), який прийнятий в оперативне підпорядкування командира 3 мб згідно бойового розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_8 від 28 лютого 2023 року №230, в оперативне підпорядкування командира мпб.
Організувати взаємодію з командиром мпб щодо місця, часу та порядку передачі ІНФОРМАЦІЯ_15 в оперативне підпорядкування командира мпб.
Виділити в ЗВРез №3 ІНФОРМАЦІЯ_8 до 2-х мв ІНФОРМАЦІЯ_16
Відповідно до бойового розпорядження командира 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_13 від 19:30 14 березня 2023 року №65 наказано згідно з БР ІНФОРМАЦІЯ_8 №296 від 12березня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_17
- командирам ІНФОРМАЦІЯ_18.
Склад: рядовий ОСОБА_14 , 7 мр; рядовий ОСОБА_15 , 7 мр; рядовий ОСОБА_16 , 9 мр; рядовий ОСОБА_17 , 7 мр.
- визначеним військовослужбовцям до 18:00 1 березня 2023 року здійснити підготовку спорядження та з 21.30 15.03.2023 року вибути в ротний район оборони ІНФОРМАЦІЯ_19, посилення (доукомплектації особовим складом) визначеної позиції в ротному районі оборони. Заборонити самостійний відступ (відхід), не допустити захоплення противником займаної позиції. Не допускати підходу противника на відстань прямого контакту (ближче 400 м). Ротацію здійснювати за окремим розпорядженням командира роти.
- командиру ІНФОРМАЦІЯ_20 щодо місця, часу та порядку передачу чотирьох визначених військовослужбовців та до 23:00 15 березня 2023, своїм транспортом, здійснити переміщення підпорядкованих військовослужбовців до району виконання бойового завдання.
- час готовності 21:30 15 березня 2023 року.
Відповідно до довідки від 24 лютого 2023 року №936кп/вих, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_18 , рядовий ОСОБА_9 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Довідкою військово-лікарської комісії від 21 грудня 2022 року №4928 підтверджується, що солдат військової служби за призовом ОСОБА_9 , 1973 року народження, пройшов медичний огляд військово-лікарської комісією військової частини НОМЕР_7 21 грудня 2022 року та на підставі статті 39 «б» графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ - визнаний придатним до військової служби. Цією ж довідкою підтверджено наявність у ОСОБА_9 захворювань, не пов'язаних з проходженням військової служби - «Гіпертонічна хвороба 1 стадії, 2 ступеня, ризик 2 (помірний). СН0. Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість зі сприйняттям шепітної мови 5 м на обидва вуха. Гігроми ділянок лівої стопи обох плечей».
Відповідно до довідки від 13 березня 2023 року №1323кп/вих, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_18 , солдат ОСОБА_9 з 21 грудня 2022 року по т.ч. до виконання бойових завдань залучений не був.
Відповідно до довідки від 24 лютого 2023 року №952кп/вих, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_18 , номер обслуги ІНФОРМАЦІЯ_21 військової частини НОМЕР_1 рядовий ОСОБА_9 причин відстрочки від призову на військовц службу під час мобілізації згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та підготовку до мобілізації» не має.
На підставі постанови слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_19 від 15 березня 2023 року, цього ж дня проведено зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, а саме особистого мобільного телефону військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_20 марки «Iphone» модель «14 Promax» imei: НОМЕР_8 , та здійснено копіювання відеозапису з назвою «IMG_2379» з подіями, що мали місце 15 березня 2023 року у АДРЕСА_2 , на оптичний диск.
Під час відтворення в судовому засіданні відеофайлу з назвою «IMG_2379», який міститься на CD-диску, долученому в якості додатку до протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 15 березня 2023 року, встановлено, що на відеозаписі зафіксовано факт віддання майором ОСОБА_21 військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 усного наказу, виданого на підставі бойового розпорядження командира 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_11 №65 від 14 березня 2023 року про вибуття в район АДРЕСА_3 з метою забезпечення оборони та не допущення прориву противника до вказаного населеного пункту. Після віддання зазначеного наказу військовослужбовець, який представився як ОСОБА_9 , відмовився виконувати наказ без зазначення причини.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_9 був затриманий 15 березня 2023 року о 19 год. 00 хв. в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 жовтня 2023 року №269 рядового ОСОБА_9 , призваного по мобілізації, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , колишнього номера обслуги механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 20 жовтня 2023 року №295-РС у запас за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини - у зв'язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», вважати, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 21 жовтня 2023 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що станом на березень 2023 року він проходив військову службу на посаді бойового медика ІНФОРМАЦІЯ_22 у військовій частині НОМЕР_9 . ОСОБА_9 бачив лише один раз при доведенні бойового наказу. 15 березня 2023 року йому зателефонував майор ОСОБА_10 та повідомив йому, що він повинен бути присутнім при зачитуванні бойового розпорядження, його забрав водій з м. Дружківка та відвіз в с. Іванопілля. 15 березня 2023 року приблизно о 10 год. 20 хв. в с. Іванопілля Костянтинівського району в одному із приватному будинку, він був присутній при зачитуванні бойового розпорядження, яке полягало в тому, що треба висунитися на позицію в АДРЕСА_3 , там де був їх батальйон та тримав оборону. Крім того, пояснив, що їх батальйон тривалий час тримав оборону в ІНФОРМАЦІЯ_23, військовослужбовці направлялися, або на заміну або на доукомплектування, поміж того, пояснив, що якщо когось треба замінити, оскільки військовослужбовець поранений чи помер, то направляються інші військовослужбовці на заміну, якщо наприклад людей не буде на позиціях, то прорветься оборона. Також, зазначив, що приблизно такий самий наказ хлопці з батальйону вже виконували в даній місцевості. Даний наказ доводив заступник командира батальйону майор ОСОБА_10 , також при цьому були присутні ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , представники ВСП та ще інші військовослужбовці. ОСОБА_10 був уповноважений командуванням оголошувати даний наказ, та був безпосереднім начальником по відношенню до цих військовослужбовців. Відеозапис записував на мобільний телефон ОСОБА_24 . Бойовий наказ був доведений чотирьом військовослужбовцям, серед яких ОСОБА_25 та ОСОБА_26 відмовилися виконувати бойове розпорядження, двоє інших військовослужбовців погодилися, один з яких був військовослужбовцем з його 9 роти. Всі військовослужбовці стояли рівно, ніхто з них не жалівся. У кожного військовослужбовця конкретно спитали: «Чи готовий він виконати бойовий наказ?» Він не пам'ятає, щоб у ОСОБА_9 на обличчі були якісь ушкодження, поранення. До нього особисто ніхто не звертався з приводу погіршення стану здоров'я. Він не є лікарем, медичної освіти не має, проходив 3 тижня навчання на бойового медика, ставити людям діагноз він не має права. ОСОБА_25 коли, його питали, чи готовий він виконати бойовий наказ, відповів: «Ні», при цьому нічого не пояснюючи. Після того, як військовослужбовці відмовилися виконувати бойове розпорядження, він та інші військовослужбовці поїхали в ДБР м. Краматорська, де надали там свої показання.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснив, що станом на березень 2023 року проходив військову службу на посаді водія у військовій частині НОМЕР_9 . На той час, він був водієм у майора ОСОБА_28 15 березня 2023 року він приїхав на автомобілі з АДРЕСА_2 і приблизно о 10 год. 15 хв. був присутній при тому, як заступник командира батальйону майор ОСОБА_10 зачитував бойове розпорядження чотирьом військовослужбовцям, серед яких були присутні: ОСОБА_25 , ОСОБА_29 , ОСОБА_16, та ще один хлопець, прізвище не пам'ятає. Майор ОСОБА_10 особисто підходив до кожного військовослужбовця та питав: «Чи готовий він виконати даний бойовий наказ?» Суть розпорядження полягала в тому, що треба було направити військовослужбовців на допомогу ІНФОРМАЦІЯ_24. При оголошенні бойового наказу були присутні свідок ОСОБА_30 , представники ВСП та ще інші військовослужбовці. Відеозйомку доведення наказу проводив ОСОБА_31 на особистий мобільний телефон. ОСОБА_25 та ОСОБА_26 відмовилися виконати бойове розпорядження, але ОСОБА_16 та інший військовослужбовець погодилися. ОСОБА_25 просто сказав: «Ні», нічого не пояснюючи. Аналогічний бойовий наказ раніше вже виконувався іншими військовослужбовцями. Він бачив на ОСОБА_32 йод, але чому він так виглядав, він не знав. При ньому ОСОБА_25 ні нащо не скаржився. Він не знав чим хворів ОСОБА_33 . Після того, як військовослужбовці відмовилися виконати бойове розпорядження, він поїхав в ДБР м. Краматорськ, надав свої пояснення, та приймав участь у «відтворенні подій».
В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, що станом на березень 2023 року він проходив військову службу на посаді санітарного інструктора медичного пункту у військовій частині НОМЕР_1 . В березні 2023 року в с. Іванопілля він знімав на відео як доводили бойове розпорядження. Дане розпорядження зачитував заступник командира 3 батальйону майор ОСОБА_10 . До с. Іванопілля він приїхав разом із ОСОБА_35 , та ще одним військовослужбовцем (прізвище не пам'ятає). Майор ОСОБА_10 приїхав разом з представниками ВСП. Наказ полягав в тому, що треба заступити на оборонний пункт, точну назву якого не пам'ятає. Подібний наказ раніше виконувався іншими військовослужбовцями. Дане бойове розпорядження, було доведено 4 військовослужбовцям, двоє з яких, погодилися його виконувати, але ОСОБА_25 та другий хлопець (прізвище не пам'ятає), відмовилися. ОСОБА_25 просто сказав: «Ні», причину відмови не сказав, інший військовослужбовець також сказав: «Ні». ОСОБА_45 стояв в строю, як і інші військовослужбовці, на момент доведення наказу у ОСОБА_9 скарг не було. На обличчі ОСОБА_9 він нічого не помітив. Командування, його попросили вести відеозйомку, оскільки раніше він вже це робив, і йому не треба було роз'яснювати процедуру. Здійснював відеозйомку для документування факту оголошення наказу та відповідей військовослужбовців, що вони говорять. Він був в ролі оператора, але за посадою він був санітарним інструктором медичного пункту, оскільки в Великобританії проходив курси, його вчили надавати першу медичну допомогу, а тому, мав право працювати в медичному пункті.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що станом на березень 2023 року він перебував на посаді заступника командира батальйону з морально-психологічного забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 . На той період військовослужбовці, які відмовлялися виконувати бойове розпорядження, проживали окремо від інших військовослужбовців, а саме заради їх безпеки, вони мешкали в підвальному приміщенні клубу «ІНФОРМАЦІЯ_25. На бойові позиції їх не залучали. До них приїздили військова контррозвідка, представники ВСП, медики та психологи, проводили з ними роз'яснювальні роботи, а також роз'яснювали наслідки кримінальної відповідальності за відмову виконувати бойовий наказ. Такі роз'яснювальні роботи з військовослужбовцями проводилися на протязі 2-3 місяців. Працівники ВПС надавали правову допомогу з підтримки порядку у частині. Він також до них приїздив, спілкувався з ними. Сам він приїздив практично кожен день з 06 грудня 2022 року до клубу «ІНФОРМАЦІЯ_25, військовослужбовці жили там в підваленому приміщенні, проводилися ротації для таких військових, за графіком надавалися відпустки. Після всіх цих дій, було розпорядження таких військовослужбовців направляти на ВЛК, тих кого, ВЛК признавало придатними до військової служби, вони збирали пакет документів, потім їм зачитувалося нове бойове розпорядження командира батальйону згідно розпорядження командира бригади на вибуття на позиції, ті військовослужбовці, які відмовлялися від виконання бойового наказу, вони їх безпосередньо відвозили в ДБР, куди також передавався пакет документів, серед них і довідка ВЛК, та з ними проводили слідчі дії, вони вже проходили по ст.402 (непокора). Якщо ВЛК признавало військовослужбовців обмежено - придатними, то їх на позиції не відправляли, залучали до інших робіт. Такі заходи ними приймалися. Щодо обставин 15 березня 2023 року пояснив наступне: він зачитував бойове розпорядження на вибуття на позиції для тримання оборони. Приблизно наказ був таким: зайняти лінію оборони у визначений час та у визначеній місцевості. Обстановка на той час була «напружено стабільна, на нас наступали». Крім того, зазначив, що командири також ходять на передову на позицію, не тільки солдати. Всього було двоє військовослужбовців, які відмовилися виконувати бойове розпорядження, серед них був ОСОБА_25 , проте двоє військовослужбовців погодилися виконати бойове розпорядження. При доведенні наказу були присутні працівники ВСП, військова контррозвідка, ОСОБА_37 , який знімав на відео. Даний наказ був реальним до виконанні, військовослужбовці вже не перший раз виконували аналогічний наказ. Ті військовослужбовці, які погодилися виконувати бойове розпорядження, повернулися з позицій живі, ОСОБА_38 і далі служить, ОСОБА_16 переведений в іншу частину. Він був безпосереднім начальником відносно ОСОБА_9 відповідно до Статуту, його накази він повинен виконувати. Крім того, до цієї події, коли ОСОБА_25 та інші військовослужбовці хворіли коростою, вони знаходилися на карантині, мешкали в окремому будинку м. Костянтинівка, до них приїздив медик, їм надавалася медична допомога. Як ці військовослужбовці «підчепили коросту» він не знає. Дане бойове розпорядження вже було після завершення цього карантину. Окрім того, зазначив, що він не є медиком, в його обов'язки не входило, возити ОСОБА_9 до лікарні, медичну допомогу надавав медик. Поміж іншого зазначив, що факт відмови серед інших військовослужбовців негативно впливає на морально-психологічний стан інших хлопців, оскільки інші військовослужбовці питають: «чому вони воюють, а вони сидять».
В судовому засіданні свідок ОСОБА_26 пояснив, що станом на березень 2023 року він проходив службу на посаді стрільця-снайпера у військовій частині НОМЕР_1 , з ОСОБА_39 знайомий, проходив з ним службу протягом 4-5 місяців. Він та ОСОБА_25 знаходилися разом в одному будинку м. Костянтинівка коли хворіли «коростою». У нього було менше висипів на тілі порівняно з ОСОБА_39 15 березня 2023 року його та ОСОБА_9 забрали з м. Костянтинівка та відвезли в с. Іванопілля, де провели шикування, там їм зачитав бойовий наказ ОСОБА_10 , який був їх начальником. Він та ОСОБА_25 відмовилися виконати бойовий наказ. Яку причину відмови назвав ОСОБА_9 не пам'ятає.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_40 пояснив, що станом на березень 2023 року він проходив службу на посаді стрільця у військовій частині НОМЕР_1 . На той період проживав в с. Степанівка. 15 березня 2023 року він поїхав в с. Іванопілля, де в цей же день йому та іншим військовослужбовцям (прізвища всіх не пам'ятає), майор ОСОБА_41 зачитав бойовий наказ, він погодився, а ОСОБА_25 відмовився виконати наказ, крім того, відмовився ще один військовослужбовець, але його прізвище він не пам'ятає. Зазначив, що після того, як він погодився виконати наказ, його відвезли на позицію поміняти людей. На ту позицію його відвезли одного, це був Бахмутський напрямок, на цій позиції військовослужбовці були в підвальному приміщенні будинку. На цій позиції військовослужбовці мінялися, загалом він там знаходився 5 днів, у військових діях участь не приймав, просто сиділи в підвалі в режимі «очікування». На тому місці бойових зіткнень не було. Група, яка була направлена, не брала участь у бойових діях. Це було як чергування, просто тримати оборону. Даний наказ він виконав. Інші військовослужбовці виконували аналогічний наказ. На його думку, відмова військовослужбовців ускладнила ситуацію. Окрім того, зазначив, що коли їхав на позицію, всім був забезпечений: зброя, аптечка, все було. Майора ОСОБА_28 в м. Бахмуті він також бачив на передовій.
Суд оцінює надані сторонами кримінального провадження докази в сукупності та взаємозв'язку за критеріями належності та допустимості.
Суд не бере до уваги протоколи слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_21 від 15 березня 2023 року, за участю свідка ОСОБА_22 від 15 березня 2023 року, за участю свідка ОСОБА_20 від 15 березня 2023 року, оскільки зазначені слідчі експерименти полягають лише у повідомленні свідками відомостей про факти, які мають значення для кримінального провадження, і не містить відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а тому розцінюються як повторні допити свідків і не мають в суді доказового значення з огляду на частину 4 статті 95 КПК.Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 14 вересня 2020 року у справі 740/3597/17.
Всі інші досліджені в судовому засіданні докази суд вважає належними, оскільки вони стосуються обставин скоєного кримінального правопорушення і мають значення для кримінального провадження; допустимими, оскільки не встановлено порушень норм кримінально-процесуального закону під час їх збирання, а також достовірними, оскільки вони не суперечать один одному, доповнюють один одного.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, встановлених у судовому засіданні, доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 402 КК України як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, в умовах воєнного стану.
Суд не бере до уваги зауваження захисника про те, що ОСОБА_43 відмовився виконувати бойове розпорядження за станом здоров'я, оскільки належних та допустимих доказів цьому не отримано. Так в судовому засіданні достовірно встановлено, що за деякий час до відання бойового наказу ОСОБА_9 хворів на коросту, що підтверджується консультаційним висновком спеціаліста - лікаря-консультанта КНП «ОКШВД м. Краматорськ» ОСОБА_44 від 23 лютого 2023 року, в якому вказаний діагноз: «В86 Короста клінічна» та надані рекомендації щодо лікування, яке мало тривати до 10 днів, тобто до 05 березня 2023 року. Будь-яких медичних документів на підтвердження того, що ОСОБА_43 після цього продовжив хворіти, стороною захисту не надано, тобто необхідно вважати, що станом на день віддання бойового розпорядження - 15 березня 2023 року ОСОБА_9 одужав. Крім того, в консультаційному висновку не вказані рекомендації лікаря про застосування ОСОБА_9 для лікування корости йоду, тому незрозумілим є пояснення захисника в тій частині, що у ОСОБА_9 15 березня 2023 року обличчя було змащене йодом, що, начебто, підтверджує його хворобливий стан на той час.
Доказів того, що будь-які інші, наявні у ОСОБА_9 захворювання станом на 15 березня 2023 року загострилися та перешкоджали виконанню ним бойового розпорядження, також не отримано.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного.
При дослідженні особи обвинуваченого ОСОБА_9 встановлено, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; перебуває на обліку у лікаря-психіатра, на інших медичних обліка не перебуває; стійких соціальних зав'язків не має; з 27 вересня 2022 року по 21 жовтня 2023 року проходив військову службу за мобілізацією в лавах Збройних Сил України, в періоди з 07 жовтня 2022 року по 12 жовтня 2022 року та з 04 листопада 2022 року по 06 квітня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у АДРЕСА_4 ; за місцем проходження військової служби характеризувався посередньо, за місцем проживання характеризується позитивно.
Відповідно до досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_9 , складеної відділом №9 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях, рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінується як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_9 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №1061 від 29 вересня 2023 року
- на даний час ОСОБА_9 тяжким психічним розладом не страждає, виявляє легку розумову відсталість і за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними;
- на час призову на військову службу (вересень 2022 року) ОСОБА_9 тяжким психічним розладом не страждав, виявляв легку розумову відсталість і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними;
- у період інкримінованих дій (15 березня 2023 року) ОСОБА_9 тяжким психічним розладом не страждав, виявляв легку розумову відсталість і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними;
- ОСОБА_9 не підпадає під дію ст. 20 КК України (обмежена осудність);
- застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_9 не потребує.
- обставин, які впливають на покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами.
Також при призначенні покарання необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Стосовно можливості та наявності повноважень суду щодо обрання того чи іншого виду покарання, в тому числі і в межах санкції закону про кримінальну відповідальність, суд керується висновками Верховного Суду, зазначеними у постанові від 01.02.2018 року по справі №634/609/15-к.
Зокрема в цій постанові Верховним Судом сформульовано правовий висновок щодо реалізації в судовій практиці поняття судової дискреції (судового розсуду), яке у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (його права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості та достатності обраного покарання тощо.
Підставами для судової дискреції (судового розсуду) при призначенні покарання виступають: кримінально-правові відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючи норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування статті 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
За таких обставин, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень ОСОБА_9 буде призначення покарання останньому у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 4 ст. 402 КК України.
З урахуванням характеристики особи обвинуваченого ОСОБА_9 , стану його здоров'я в теперішній час, суд вважає, що можливість його соціальної реабілітації не втрачена, і його виправлення можливе без реального відбування покарання, а тому до нього можливо застосувати положення ст. 75 КК України, та звільнити від відбування покарання з іспитовим строком з покладенням обов'язків, передбачених у ст. 76 КК України.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Відповідно до припису ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07 липня 2023 року ОСОБА_9 07 липня 2023 року запропоновано вибути до військової частини НОМЕР_1 на підставі внесення застави в сумі 134200 грн.
Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у виді застави до набрання вироком законної сили необхідно залишити без зміни.
На підставі ч. 11 ст. 182 КПК України, заставу, яка була внесена 30 червня 2023 року на відповідний розрахунковий рахунок у сумі 134200,00 грн, після набрання вироком законної сили необхідно повернути заставодавцю, а саме - ОСОБА_8 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_9 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_9 такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Нагляд за ОСОБА_9 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Зарахувати ОСОБА_9 у строк відбування покарання відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення, починаючи з 15 березня 2023 року по 07 липня 2023 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді застави - залишити без зміни.
Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 134200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) грн 00 коп., внесену ОСОБА_8 за ОСОБА_9 - повернути заставодавцю ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_10 ).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1