Справа № 752/10845/24
Провадження №: 3/752/4749/24
15.08.2024 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
за участі ОСОБА_1 , захисника Каплі А.С.,
04.05.2024 о 01:27 у Голосіївському районі м. Києва водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Tesla, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по вул. Набережно-Корчуватська, 92 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнин рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису - нагрудною камерою співробітників Національної поліції, які оформили у зв'язку з цим протокол про адміністративне правопорушення. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
За змістом ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушеннясерії ААД № 866256 від 04.05.2024, складений відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (надалі по тексту - Інструкція № 1395) та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщений на лазерний компакт-диск), де зафільмовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері в залі судового засідання;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від 04.05.2024;
- розписка про відсторонення водія від керування.
Також у ході розгляду справи досліджено дані інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України щодо водія та транспортного засобу.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на посвідчення водія, йому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва.
Під час розгляду справи в суді 11.07.2024 ОСОБА_1 надав усні пояснення, а саме, зазначив, що йому зателефонував товариш і попросив вийти поспілкуватися, також просив відвезти його додому. Автомобіль був припаркований. Автомобілем він не керував, він був вимкнений. Спілкувався з товаришем і дівчиною. Стояв. Заперечив факт керування, згодився пройти тест "на Драгер", але у поліцейських не було "Драгера". Він стояв на дорозі і чекав, але його товариш вживав алкоголь та багато говорив з поліцейськими. Також йому запропонували огляд у лікаря нарколога і він на це погодився. Поліцейські почали спілкуватися з його товаришем і про нього забули. Він просив направлення на огляд у лікаря, але йому не дали. Поліцейська сказала сідати у машину, на що він сказав, що він вдома і йому нікуди їхати не потрібно.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Капля А.С. заявила письмове клопотання про закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, послалася на відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та порушення процедури огляду, зокрема вказала на те, що:
- на відеозаписі ОСОБА_1 неодноразово погоджувався проти огляд на стан сп'яніння у лікаря нарколога, проте у розмову втручався його товариш, виникали непорозуміння, а поліцейський до того ж зазначив, що ОСОБА_1 має право відмовитися від проходження огляду. Більшу частину часу ОСОБА_1 стояв осторонь і саме його товариш спілкувався з працівниками поліції;
- відеозйомка з нагрудних камер має бути не безперервною та фіксувати факт керування особою транспортним засобом та зупинку автомобіля, містити роз'яснення особі причини зупинки, роз'яснення її прав;
- відмова від проходження огляду в установленому законом порядку не зафіксована;
- ОСОБА_1 було відмовлено в отриманні направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху;
- поліцейський був зобов'язаний доставити ОСОБА_1 для проходження огляду у лікаря нарколога, чого не було зроблено;
- ОСОБА_1 не було відсторонено від керування.
11.07.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.08.204 для можливого представлення стороною захисту доказів на підтвердження заперечень по суті справи.
15.08.2024 у судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Захисник клопотала про розгляд справи за відсутності підзахисного та надала для долучення до матеріалів справи копію свого адвокатського запиту від 11.08.2024 на адресу Управління патрульної поліції в м. Києві, скерованого з метою отримання розширено відеозапису з нагрудних камер працівників поліції щодо події складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також відповідь про обмеженість у строках збереження відеозаписів. По суті справи захисник підтримала попередньо проголошені заперечення.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою, а тому 15.08.2024 розгляд справи відбувся за відсутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, зважаючи на представлення його інтересів захисником та зважаючи на те, що пояснення ОСОБА_1 були безпосередньо заслухані в залі суду.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши позицію захисту, суд (суддя)не встановив підстав для закриття провадження у справі та вважає, що правомірно дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з дотримання принципу доказування "поза розумним сумнівом", відхиляє доводи захисника та пояснення ОСОБА_1 .
Зокрема суд (суддя) виходить з того, що версія захисту, у тому числі пояснення ОСОБА_1 не узгоджуються з фактичними обставинами та висновками суду (судді), сформованими за наслідками аналізу поведінки працівників поліції, ОСОБА_1 , його "товариша", суті спілкування між цими особами, обстановки довкола.
Так, на відеозаписі дійсно не зафіксовано активних рух автомобіля та кермування ОСОБА_1 , проте змістовне наповнення відеозаписів об'єктивно вказує на те, що автомобіль був зупинений патрульним екіпажем і за його кермом перебував саме ОСОБА_1 , якому було вказано на наявність ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запаху алкоголю з порожнин рота та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального приладу - газоаналізатора Drager, на що ОСОБА_1 чітко та усвідомлено надав негативну відповідь. Після цього працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 , що він також має право пройти огляд в медичному закладі у лікаря нарколога за направленням і запитав чи готовий він пройти такий огляд, на що ОСОБА_1 також усвідомлено відповів відмовою. ОСОБА_1 втретє було поставлено запитання щодо проходження огляду на стан сп'яніння, на що він у черговий раз відмовився і зазначив, що пройде огляд самостійно завтра. У відповідь на ці пояснення, працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 , що процедура проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, яка застосовується поліцейським до водія, не передбачає самостійного проходження огляду самим водієм завтра, водій направляється і доставляється до медичного закладу у продовж 2-х годин саме поліцейськими.
Подальша обстановка на відео, на переконання суду (судді), не потребує описання і детального аналізу, особливо висловлювань його "товарища", його висловлювань про те що йому нікуди не потрібно їхати, спілкування поліцейських між собою, адже дієвих і активних виявів з боку ОСОБА_1 на проходження огляду на стан сп'яніння останній не виявляв і дійсно відмовився пройти освідування як на місці зупинки, так і у спеціалізованому медичному закладі у лікаря нарколога.
Важливим є те, що впродовж всього відеозапису ОСОБА_1 не заперечив того, що він рухався з кермом і кермував авто. Більше того, на початку відеозапису зафіксовано, що на запитання працівника поліції про причини пересування містом у період дії комендантської години ОСОБА_1 відповідає, що йому тут "чуть-чуть проехать", що він має перепустку на пересування у комендантську годину, проте вона вдома.
Таким чином заперечення ОСОБА_1 і його захисника відкидаються і відеозапис моменту кермування не потребується для того, щоб об'єктивно встановити істину. Крім того, відсутність фільмування моменту перебування водія за кермом, не є порушенням, адже за приписами ст. 266 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення приєднується відеозапис процедури огляду водія на стан сп'яніння, а не факту того, що він керував автомобілем.
Твердження про те, що водія не було відсторонено від керування і відеозапис не є безперервним, спростовуються цим відеозаписом та складеною ОСОБА_1 розпискою.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов'язок водія пройти огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського.
Повноваження працівників поліції на виявлення ознак сп'яніння у водіїв визначені в Інструкції № 1452/735, Інструкції № 1395, Порядку № 1103, тобто виявлення ознак є дискрецією поліцейського.
У розрізі досліджених фактичних обставин доцільним є врахування наступних положень чинного законодавства:
- ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" де закріплено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу;
- п. 2.4 Правил дорожнього руху, де закріплено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс), дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;
- п. 2.9 Правил дорожнього руху, де закріплено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;
- п. 2 розділу І Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі по тексту - Інструкція № 1452/735), де закріплено, що огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Також повноваження працівників поліції на виявлення ознак сп'яніння у водіїв визначені в Інструкції № 1395 і Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103
- ч. 2-4 ст. 266 КУпАП, де закріплено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Описані вище положення чинного законодавства у своєї сукупності вказують на послідовність розвитку подій, наявність у поліцейських повноважень на зупинку авто, яке рухається в період дії обмежень режиму комендантської години і перевірку водія на стан алкогольного сп'яніння.
Як вказувалося вище п. 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов'язок водія пройти огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського.
Відповідно до ст. 17 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі по тексту - Інструкція № 1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. п. 8. 9 Інструкції № 1452/735, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, як слідує з положень Інструкції № 1452/735 та ст. 266 КУпАП, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, здійснюється у спеціалізованому медичному закладі за результатом відповідного направлення, куди водій має бути доставлений поліцейським і де він пройде огляд безоплатно не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і у спеціалізованому медичному закладі, тобто проїхати з працівниками поліції до медичного закладу до лікаря нарколога, посилання захисника на те, що ОСОБА_1 безпідставно не доставлено до медичного закладу відхиляються. Більше того, працівники поліції не вправі застосовувати примусовий привід до водії у такій обстановці. Якщо ж водій ухиляється від проходження огляду на стан сп'яніння, щодо нього складається протокол за відповідною частиною ст. 130 КУпАП, що і мало місце у випадку ОСОБА_1 .
Отже, висновки суду (судді) з приводу винуватості особи, доведеності події і складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та, відповідно, відхилення заперечень захисту і заявленого клопотання про закриття провадження у справі ґрунтуютьсяна тому, що установлення події та складу адміністративного правопорушення відбулося в цілому відповідно до приписів ст. 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015.
При цьому суд (суддя) керується сукупністю наявних доказів, а не самим лише протоколом про адміністративне правопорушення та зазначає, що таких невідповідностей процедури, застосованої до ОСОБА_1 , які б свідчити про порушення основоположних прав та свобод особи та були б достатніми для закриття провадження у справі за п. 1 ст. 247 КУпАП не віднайдено, доказів зворотного представлено не було.
Поряд викладеним, суд (суддя) враховує, що ОСОБА_1 має посвідчення водія та проходив підготовку в автошколі за для його отримання, де одним з основних напрямків підготовки, як і під час здачі іспитів на водія, є знання Правил дорожнього руху.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Щодо можливих непроаналізованих заперечень захисника суд (суддя) посилається на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема його усталену практику, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
Отже, оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини ст. 130 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за ст. 34, 35 КУпАП України не встановлено.
У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024).
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 130, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Бушеленко