вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
17.05.2024 Справа № 917/1914/23
м. Полтава
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика", бульвар Лесі Українки, будинок,26, офіс,411, м. Київ, 01133
до Фізичної особи-підприємця Московець Інни Валентинівни, АДРЕСА_1
про стягнення грошових коштів в сумі 41 582,50 грн.
Суддя Солодюк О.В.
без виклику сторін
До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до Московець Інни Валентинівни про стягнення 41 582,50 грн. боргу за Договором № 422923-КС-001 про надання кредиту від 24.10.2021 року, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 25 025,00 грн та суми прострочених платежів за комісією - 1 557,50 грн.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Також вказаною ухвалою суду витребувано від у АТ КБ "ПриватБанк" інформацію, а саме:
- чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я Московець Інна Валентинівна (РНОКПП - НОМЕР_2 );
- інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 24.10.2021 року по 08.08.2023 року включно.
24.11.2023 року від Акціонерного товариства АТ КБ "Приватбанк" до суду надійшли документи, витребувані ухвалою від 30.10.2023 року.
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач порушив умови укладеного договору про надання кредиту № 422923-КС-001 від 24.10.2021 та не повернув позивачу кредитні кошти у передбачений договором термін.
Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував.
Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві ТОВ «Бізнес позика», повернулася до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у справі направлялась на адресу відповідача, зазначену в ЄДРПОУ та у відповіді №586398 від 10.05.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про судовий розгляд даної справи. Крім того, ухвала суду була своєчасно розміщена судом у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов'язки та його процесуальні права.
Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Відповідач, через веб-сайт Кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення Логіну Особистого кабінету та пароля Особистого кабінету, ввійшов до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав Заявку на отримання кредиту, де вказав номер свого поточного (карткового) рахунку.
Відповідно до пункту 3.1.1 Правил Після отримання Заявником від Кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання Кредиту в Особистому Кабінеті Заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією в розумінні частини 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання Оферти Заявнику надсилається Одноразовий ідентифікатор.
У випадку відмови від укладення Заявником Договору чи не підписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Оферта вважається не акцептованою Заявником і втрачає силу (пункти 3.1.2, 3.1.3 Правил).
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 24.10.2021 направило Фізичній особі - підприємцю Московець Інна Валентинівна, пропозицію (оферту) укласти Договір № 422923-КС-001 про надання кредиту.
Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти Договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення Кредитодавцю.
24.10.2021 Відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 422923-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора G-7662 (направленого Позичальнику на номер телефону НОМЕР_3 вказаного Позичальником в Заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.
Згідно з пунктом 4.4.4. Правил Позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.
Отже, ТОВ «БІЗПОЗИКА» 24.10.2021 направило Фізичній особі - підприємцю Москівець Інні Валентинівні, пропозицію (оферту) укласти Договір № 422923-КС-001 про надання кредиту.
24.10.2021 Фізична особа - підприємець Московець Інна Валентинівна, прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 422923-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направило Фізичній особі - підприємцю Московець Інні Валентинівні, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-7662, на номер телефону +380 958167219 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Відповідачем було введено/відправлено.
Отже, 24.10.2021 ТОВ «БІЗПОЗИКА та Фізична особа - підприємець Московець Інна Валентинівна уклали Договір № 422923-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (далі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір).
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1.08330000 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно з графіком платежів.
Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Строк кредиту - 24 тижнів. Комісія за надання кредиту - 2 250,00 грн.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало - надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів та випискою по рахунку за період з 04.10.2021 р. по 08.08.2023 р.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 422923-КС-001, відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором на загальну суму 3 130,00 грн.
Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Відповідно до пункту 2 Договору протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі за текстом - «Проценти за користування кредитом») нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно з Графіком платежів.
Відповідно до пункту 5.1 Правил, які у відповідності до пункту 10 Кредитного договору є його невід'ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Кредитного договору.
Отже, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику до закінчення терміну дії Договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.
Згідно з розрахунком, здійсненим Позивачем, у відповідача утворилась заборгованість за Договором № 422923-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 41 582,50 грн, що складається:
- сума прострочених платежів по тілу кредиту - 15 000,00 грн;
- сума прострочених платежів по процентах - 25 025,00 грн;
- сума прострочених платежів за комісією - 1 557,50 грн.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних праві обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно з пунктом 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Отже, із змісту наведених положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).
Отже, Кредитний договір підписаний Боржником за допомогою одноразового пароля - ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання сторонами Кредитного договору. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений.
Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20).
Подібна правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду у справі № 127/33824/19 від 07.10.2020.
Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно зі статтею 652 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало - надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів та випискою по рахунку АТ КБ "ПриватБанк" за період з 04.10.2021 р. по 08.08.2023 р.
Судом встановлено, що з врахуванням здійсненої відповідачем оплати, розмір заборгованості за тілом кредиту складає 15 000,00 грн; заборгованість зі сплати відсотків за кредитом становить 25 025,00 грн; заборгованість зі сплати комісії складає 1 557,50 грн. Докази сплати вказаних сум боргу в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 15 000,00 грн суми прострочених платежів по тілу кредиту, 25 025,00 грн суми прострочених платежів по процентах, 1 557,50 грн суми прострочених платежів за комісією, підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2147,20грн.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Московець Інни Валентинівни , (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239) 41 582,50 грн. боргу за Договором № 422923-КС-001 про надання кредиту від 24.10.2021 року, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 25 025,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 557,50 грн та 2147,20 грн. судового збору.
Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.
Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.
Суддя Солодюк О.В.