Справа № 444/2561/24
Провадження № 2/444/1038/2024
09 серпня 2024 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Мікула В. Є.
секретар судового засідання Садова І.З.
розглянувши у судовому засіданні в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько - Магерівська сільська рада Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рава - Руська державна нотаріальна контора Львівської області про встановлення юридичного факту,-
Свої позовні вимоги Позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .
Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тому числі і на земельну ділянку згідно Рішення Замківської сільської ради народних депутатів Жовківського району Львівської області про приватизацію земельних ділянок в розмірі до 0,60 га громадянами села Монастирок № 2 від 28.12.1994р.
Позивач звернулась в Рава - Руську державну нотаріальну контору Львівської області для отримання свідоцтва про права на спадщину за заповітом.
Державний нотаріус Рава - Руської державної нотаріальної контори Львівської області завів спадкову справу, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Проте усно відмовив Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку згідно вищевказаного рішення, оскільки не встановлений факт, що має юридичне значення, а саме: в Рішенні № 2 від 28.12.1994р., імя власника (спадкодавця) земельної ділянки вказане « ОСОБА_3 », а по батькові власника (спадкодавця) земельної ділянки вказане « ОСОБА_4 », а в свідоцтві про смерть вказано « ОСОБА_5 ».
Земельна ділянка згідно Рішення Замківської сільської ради народних депутатів Жовківського району Львівської області № 2 від 28.12.1994р. передана у приватну власність ОСОБА_6 , належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі вищевказаного Позивач просить її позовні вимоги задоволити та встановити факт приналежності правовстановлюючого документу.
Позивач в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак надіслали на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району, Львівської області в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Однак, представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника. У вирішенні даної справи покладається на думку суду.
Представник третьої особи Рава - Руської ДНК в підготовче судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином. Однак надіслала на адресу суду спадкову справу та клопотання про розгляд справи у її відсутності. У вирішенні даної справи покладається на думку суду.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .
Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тому числі і на земельну ділянку згідно Рішення Замківської сільської ради народних депутатів Жовківського району Львівської області про приватизацію земельних ділянок в розмірі до 0,60 га громадянами села Монастирок № 2 від 28.12.1994р.
Позивач звернулась в Рава - Руську державну нотаріальну контору Львівської області для отримання свідоцтва про права на спадщину за заповітом.
Державний нотаріус Рава - Руської державної нотаріальної контори Львівської області завів спадкову справу, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Проте усно відмовив Позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку згідно вищевказаного рішення, оскільки не встановлений факт, що має юридичне значення, а саме: в Рішенні № 2 від 28.12.1994р., імя власника (спадкодавця) земельної ділянки вказане « ОСОБА_3 », а по батькові власника (спадкодавця) земельної ділянки вказане « ОСОБА_4 », що підтверджується листом, а в свідоцтві про смерть вказано « ОСОБА_5 ».
Земельна ділянка згідно Рішення Замківської сільської ради народних депутатів Жовківського району Львівської області № 2 від 28.12.1994р. передана у приватну власність ОСОБА_6 , належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, ч. 2 ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"міститься роз'яснення про те, що суди при прийнятті заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть розглядати їх в порядку окремого провадження, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (п.п. 1 і 3).
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 30 травня 2008, № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Так, згідно з правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім'я, по батькові, місце чи час народження, місце проживання не відповідають записам у паспорті чи свідоцтві про народження або в інших документах, які хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст.315 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити з наступних підстав.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкоємця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Вищенаведене свідчить про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст., ст. 23, 247, 258, 259, 264, 265, 319, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити.
Встановити юридичний факт належності правовстановлюючого документа, а саме: Рішення № 2 від 28.12.1994р., котре прийняте Замківською сільською радою народних депутатів Жовківського району Львівської області про приватизацію земельних ділянок в розмірі до 0,60 га громадянами села Монастирок та яким земельна ділянка передана у приватну власність ОСОБА_6 є Рішенням № 2 котре прийняте Замківською сільською радою народних депутатів Жовківського району Львівської області про приватизацію земельних ділянок в розмірі до 0,60 га громадянами села Монастирок від 28.12.1994р., згідно якого земельна ділянка передана у приватну власність ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 09.08.2024 року.
Суддя: Мікула В. Є.