ЄУН 337/4340/22
Провадження №2/337/49/2024
16 липня 2024 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
за участю секретаря - Бойко Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
21.12.2022 позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до відповідачів, мотивуючи його тим, що між нею та ОСОБА_2 24.06.2022 року було укладено договір оренди, за умовами якого вона передала у тимчасове користування (проживання) відповідачці з родиною - чоловіку ОСОБА_3 , двом неповнолітнім дітям, дачний будинок АДРЕСА_1 . 07.10.2022 року у цьому будинку сталася пожежа, факт якої зафіксовано відповідним актом. В акті зазначено, що пожежа виникла 07.10.2022 о 17.42год, ліквідована о 19.35год. Пожежею знищено домашні речі, меблі, телевізор, документи на майно та інші документи, дах будинку площею 30 кв.м., пошкоджено та затоплено домашні речі, замочено стіни та стелю будівлі. За фактом вказаних подій зареєстровано кримінальне провадження за №12022082070001078 від 08.10.2022 року за ч.1 ст.270 КК України. Внаслідок пожежі їй завдано матеріальних збитків на суму 376 718,12грн, розмір яких встановлено висновком судового експерта Тернових В.А. № 11-2022. Вважає, що цю шкоду повинні солідарно відшкодувати відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як особи, які користувались будинком як орендарі на підставі відповідного договору від 24.06.2022 і в силу цього договору зобов'язані були не допускати псування майна, підтримувати його в справному стані. Однак останні відшкодувати шкоду добровільно відмовилися, у зв'язку з чим вона вимушена звернутись до суду з цим позовом.
Крім того, вважає, що протиправними діями відповідачів їй спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з пошкодженням її дачного будинку через безвідповідальне ставлення відповідачів, вона вимушена докладати значних зусиль для відновлення цього будинку. Також вона зазнала певного стресу, який негативно відобразився на її здоров'ї. Через відмову відповідачів добровільно вирішити питання відшкодування шкоди вона змушена була звертатись до суду і витрачати на це свій час. Моральну шкоду оцінює в 50 000,00грн.
Просить стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду в сумі 376 718,12грн, моральну шкоду в сумі 50000,00грн та судові витрати в сумі 49267,18грн.
Заочним рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 25.05.2023 позов ОСОБА_1 було задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальну та моральну шкоду в загальному розмірі 436 718,12грн. та судовий збір в розмірі 4267,18грн.
Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 25.07.2023р. заочне рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 25.05.2023р. скасовано, справа призначена до нового судового розгляду.
22.08.2023р. від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Ярошенко О.О. суду надійшов відзив на позов, в якому вони просять в задоволені позову відмовити повністю, пославшись на те, що відповідачка не оспорює того факту, що 08.10.2022 о 17.45год сталася пожежа в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , внаслідок якої був пошкоджений садовий будинок, речі, які належали не тільки позивачці, а й родині ОСОБА_5 . Від пожежі постраждала її донька ОСОБА_6 , яка отримала забій стопи, грудного відділу хребта, тупу травму живота. В справі відсутні докази того, що цивільну відповідальність за шкоду, завдану пожежею, мають нести вони з чоловіком. Норми права, на які посилається, позивачка, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Матеріали справи не містять доказів того, що шкоди позивачці завдано з вини відповідачки ОСОБА_2 . При цьому, позивачка вимагає стягнення шкоди солідарно з неї та її чоловіка ОСОБА_3 , але матеріалами справи не підтверджено завдання шкоди спільними діями обох відповідачів. В даному випадку з наданих доказів неможна встановити, хто порушив правила пожежної небезпеки, які саме порушення буди допущені та з чиєї вини це сталося. Просять в позові відмовити повністю.
30.08.2023р. від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Балабко А.В. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій вони позовні вимоги підтримали повністю, пославшись на те, що підставою заявлення позову є факт пожежі, який зафіксований актом, складеним 07.10.2022 уповноваженою комісією, та внаслідок якої пошкоджено майно позивачки, що підтверджено також висновком будівельно-технічної експертизи. Акт про пожежу підписаний ОСОБА_2 особисто без зауважень. Просять позов задовольнити повністю.
Одночасно представник позивачки заявив клопотання про допит свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8
05.09.2023 представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Ярошенко О.О. подав до суду клопотання про призначення пожежно-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 20.09.2023р. призначена судова пожежно-технічна експертиза та провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 09.11.2023р. провадження у справі відновлено.
Ухвалою суду від 05.12.2023р. зазначена справа прийнята до провадження судді Мурашової Н.А. у зв'язку з звільненням судді ОСОБА_9 у відставку та призначена до судового розгляду спочатку зі стадії підготовчого провадження.
18.01.2024 представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Ярошенко О.О. подав до суду клопотання про виклик експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України Гончаренко А.
08.02.2024 представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Шлецер А.А. подав суду клопотання про долучення додаткових письмових доказів.
23.02.2024 представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Ярошенко О.О. подав до суду клопотання про виклик експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України Закревського А.
Ухвалою суду від 23.02.2024 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Шлецер А.А. позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у заявах по суті, просять позов задовольнити повністю.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Ярошенко О.О. в судовому засіданні позов не визнали повністю з підстав аналогічних тим, що викладені в заявах по суті, просять в його задоволенні відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно з літа до 07.10.2022 разом з дружиною та двома неповнолітніми дітьми проживав в дачному будинку позивачки. Будинком вони користувались на підставі договору оренди. Два тижні до пожежі вони протаплювали котел, який був у будинку, бо було вже прохолодно. Про те, що котлом не можна користуватись, позивачка їх не попереджала. Котел був саморобним. Топився дровами. Над котлом був розширювальний бачок. Перед тим як користуватись котлом, він його не технічну справність не оглядав, механізм роботи у позивачки не питав. Виходив зі свого досвіду. 07.10.2022 він десь після обіду затопив піч, спалив відро дрів і коли вони прогоріли, залишався лише жар, він пішов на двір, де спілкувався з сусідом. Дружина також була у дворі, діти - в будинку на другому поверсі. В якийсь момент вони з дружиною почули хлопок та побачили вогонь з будинка. Діти стали пригати з вікна другого поверху, бо спуститись сходами не могли. Котел був відразу біля сходів і вогонь пішов уверх на них. Самостійно загасити вогонь вони не могли, вогонь був сильний. Приїхали рятувальники, яких викликали сусіди і загасили. Після огляду вони сказали, що пожежа виникла в місці розташування котла, а чому саме невідомо. Як могла потрапити на котел олія, не знає. Він її спеціально в розширювальний бачок не заливав. Вважає, що в їх з дружиною діях немає вини за пожежу. Так сталось. Не заперечує, що внаслідок пожежі було пошкоджено будинок та інші майно позивачки, а також їх речі, що були в будинку. Вони поїхали з будинку відразу після пожежі. Він казав позивачці, що допоможе з відновленням будинку після війни як тільки буде можливість. Вони переселенці, не працюють, грошей немає. Просить в позові відмовити повністю.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , експертів Закревського А.В. , Гончаренко А.М. , дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачці ОСОБА_1 належить дачний будинок (літ.А) на земельній ділянці АДРЕСА_1 . Вказаний будинок є 2-поверховим, на першому поверсі знаходиться кімната та кухня, на другому поверсі - дві кімнати. Загальна площа будинку 55,0кв.м (арк.15-16, 21-25 т.1).
24.06.2022 року позивачка ОСОБА_1 (орендодавець) та відповідачка ОСОБА_2 (орендар) в письмовій формі уклали договір оренди, згідно якого позивачка передала вказаний дачний будинок у тимчасове користування (проживання) відповідачці та членам її сім'ї - чоловіку ОСОБА_3 та двом неповнолітнім дітям (2006р.н. та 2008р.н.) строком до 01.10.2022 року. За змістом цього договору орендар зобов'язаний підтримувати орендоване приміщення у справному стані, не допускати псування майна і проводити поточний ремонт, сплачувати комунальні послуги та внески на утримання будинку (арк.17-21 т.1, 45-48 т.2).
Відповідно до ст.810,811,815,816 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Договір найму житла укладається у письмовій формі. Наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. У договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо володіння та користування житлом.
В силу ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження (ст.772 ЦК України).
Нормами ст.151,156,177 ЖК України визначено, що громадяни (власники, наймачі, члени їх сімей) зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.
В ст.1 Кодексу цивільного захисту визначено: п.32) пожежа - неконтрольований процес горіння, внаслідок якого знищується або пошкоджується майно, природні ресурси, а також виникають небезпечні чинники, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, тварин, негативно впливають на навколишнє природне середовище; п.33) пожежна безпека - стан захищеності життя та здоров'я людини, майна, навколишнього природного середовища від пожеж, що характеризується досягненням прийнятного рівня ризику виникнення пожежі.
Згідно з ст.55 цього Кодексу забезпечення пожежної безпеки є невід'ємною складовою діяльності держави щодо захисту життя та здоров'я людини, майна і навколишнього природного середовища від пожеж. Обов'язок із забезпечення пожежної безпеки в житлових приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фондів, фонду житлово-будівельних кооперативів та об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлових приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями покладається на їхніх власників (співвласників), користувачів або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.
Власники земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачі (орендарі) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, керівники суб'єктів господарювання та їх працівники (робітники), що порушують (не виконують) встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки, несуть відповідальність відповідно до закону.
Згідно з ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку з знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
За змістом ст.1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Суд встановив, що 07.10.2022 року о 17.42год в дачному будинку №31 в ОКСТ «Будівельник» виникла пожежа, за фактом якої 08.10.2022 комісією у складі: головного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям ЗРУ ГУ ДСНС у Запорізькій області ОСОБА_10., квартиронаймача ОСОБА_2., слідчого СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Кібарова С.С., головного інспектора ВЗНС ЗРУ ГУ ДСНС в Запорізькій області Михайлова С.В. складено акт про пожежу (арк.29-30 т.1).
За змістом акту до гасіння пожежі залучено черговий караул ДПРЧ-7, пожежу ліквідовано о 19.35год 07.10.2022, пожежею знищено домашні речі, меблі, вікна, підлога, телевізор, документи на майно та інші, дах будинку на площі 30кв.м., пожежею пошкоджено - закопчено домашні речі, стіни та стеля будівля. Місце виникнення пожежі - 1 поверх житлової кімнати і місці розташування печі на твердому паливі. Причина пожежі - порушення правил пожежної безпеки при монтажі та експлуатації пічного опалення.
За фактом вказаних подій 08.10.2022 за №12022082070001078 до ЄРДР внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.270 КК України та розпочате досудове розслідування (арк.31 т.1).
08.10.2022 в межах вказаного кримінального провадження слідчим СВ ВП №5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Кібаровим С.С. за участю ОСОБА_2 , понятих ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , спеціаліста ОСОБА_10. проведено огляд місця події та складено відповідний протокол (з фототаблицею), згідно якого на території земельної ділянки № НОМЕР_1 виявлено дачний будинок зі слідами горіння, пошкодження даху, стін, стелі. Ймовірна причина пожежі - порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні пічного опалення. При огляді з твердопаливного пристрою вилучено фрагмент скла зі слідами кіптяви та змив на марлевий тампон ( арк.85-104 т.1).
Згідно з висновком №СЕ-19/108-23/14708-ПТ від 25.09.2023, складеним судовим експертом Запорізького НДЕКЦ МВС України Закревським А.В. за результатами судової пожежно-вибухової-технічної експертизи, проведеної в межах кримінального провадження №12022082070001078 на підставі постанови слідчого від 18.09.2023, причиною виникнення пожежі в зазначеному дачному будинку 07.10.2022 було займання нафтопродукту від тепла, отриманого від розжареного предмета (твердопаливного котла). Осередок пожежі знаходився в районі розташування працюючого твердопаливного котла. Механізм виникнення пожежі був таким: під час використання в будинку твердопаливного котла сталося витікання нафтопродукту (олива) з системи опалення та займання її парів від теплової енергії, отриманої від розжареного предмета (твердопаливного котла). (арк.49-60 т.2).
Згідно з висновком №СЕ-19/108-22/15589-ФХД від 23.12.2022, складеного судовим експертом Запорізького НДЕКЦ МВС України Кравченко А.М. за результатами судової хімічної експертизи, проведеної в межах кримінального провадження №12022082070001078 на підставі постанови слідчого від 20.12.2022, на наданих фрагментах скла зі слідами кіптяви, які знаходились в твердопаливному пристрої, слідів нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів не виявлено. На наданому змиві на марлевий тампон з твердопаливного пристрою слідів нафтопродуктів і паливно-мастильних матеріалів не виявлено (арк.62-69 т.2).
Згідно з висновком №СЕ-19/108-23/15230-ПТ від 03.11.2023, складеним судовим експертом Запорізького НДЕКЦ МВС України Гончаренко А.М. за результатами судової пожежно-вибухової-технічної експертизи, проведеної в межах цієї цивільної справи на підставі ухвали суду від 20.09.2023, причиною виникнення пожежі в зазначеному дачному будинку 07.10.2022 було займання нафтопродукту (який знаходився в системі опалення) від теплової енергії розжареного твердопаливного котла. Пожежа виникла внаслідок самозаймання. Джерелом запалювання було тепло, отримане від розжареного твердопаливного котла. Механізм виникнення пожежі був таким: під час використання в будинку твердопаливного котла сталося витікання нафтопродукту (трансформаторна олія) з системи опалення та займання її парів від теплової енергії від розжареного твердопаливного котла. Встановити за наданими матеріалами, чи відповідав стан об'єкту (дачного будинку, де сталася пожежа) протипожежним вимогам, не видається за можливе. Через відсутність необхідних вихідних даних встановити вимоги правил пожежної безпеки, які були порушені, в чому виразилися та хто їх допустив, не видається за можливе (арк.5-14 т.2).
За висновком експерта №11-2022 від 04.11.2022 (з фототаблицею) за результатами будівельно-технічного дослідження садового будинку АДРЕСА_3 , с/т «Будівельник», проведеного судовим експертом Тернових В.А., внаслідок пожежі 07.10.2022, знищено домашні речі, меблі, телевізор, документи на майно на інші документи, дах площею 30кв.м., затоплені домашні речі, замочено стіни та стелю будівлі, знищено покрівлю мансарди, знищено оздоблення фанерними листами з утеплювачем мансардного поверху в кімнатах 3,4, знищено електрозабезпечення, вигоріли віконні прорізи, пошкоджені вогнем металеві двері - спостерігають дефекти помітного викривлення, прогину, випинання, стіни мансарди просякнуті вологою, знищена підлога, оздоблена лінолеумом, пошкоджені металеві сходи, знищені шпалери на стінах в кімнатах 1,2 першого поверху, стіни покриті копіттю, перекриття (залізобетонні плити) першого поверху пошкоджені вогнем та водою, стан оздоблення та інженерних внутрішніх мереж пошкоджені та не можуть бути використані для подальшої експлуатації, підлога першого поверху знищена, повністю знищені пластикові панелі на металевих профілях в кімнаті 2, дверні та віконні прорізи пошкоджені вогнем та водою, у перемичках над віконним та дверними прорізами є тріщини, прогини, цілісність конструкції порушена. Загальний стан будинку - «непридатний». Відновлення будівлі можливе шляхом часткового розбирання залишків конструкції і відновлення нової будівлі. На даний час експлуатація будинку неможлива.
Вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень та приведення конструкцій з опоряджувальним покриттями до їх технічного стану до моменту пожежі, по вказаному будинку становить 376 718,12грн. (арк.33-84 т.1).
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона є сусідкою позивачки по дачі. Це вона питала у позивачки чи не здасть вона будинок переселенцям ОСОБА_2, які спочатку жили у родича в цьому ж садовому товаристві і шукали житло. Знає, що ОСОБА_15 впустила їх в свій дачний будинок і зі слів ОСОБА_15 знає, що вона попереджала ОСОБА_5 про те, що котлом неможна користуватись. Це був літній будиночок, позивачка користувалась ним лише влітку, ніколи не отаплювала, хоча котел в будинку був. Його зробив дуже давно батько позивачки. Коли вона говорила ОСОБА_5 про будинок позивачки, то теж попереджала їх, що будинок літній, не опалюється. Чому саме сталась пожежа, вона не знає. Прийшла на місце події, коли вже будинок повністю горів. Вона побачила вогонь здалеку високо над деревами. До цього дня, коли в будинку жили ОСОБА_2, вона один раз бачила дим над їх ділянкою. Але, що то був за дим, не знає. Будинок майже повністю згорів, залишились лише стіни першого поверху. Вона приймала участь в огляді місця події поліцейськими.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він є давнім знайомим позивачки і на її прохання був разом з нею, коли вона підписувала договір з орендарями дачного будинку. Це було десь 08.10.2022, але точно не пам'ятає. За домовленістю вони повинні були виїхати з будинку 01.11. Позивачка в його присутності казала їм, що котлом користуватись неможна і це було записано в договорі. Він приїхав з позивачкою, щоб пересвідчитись в правильності договору оренди як спеціаліст по договорам. Потім він приїздив в день пожежі, коли це було, не пам'ятає. Вогонь вже майже загасили рятувальники, була вже поліція, щось писали. Чоловік, що користувався будинком ОСОБА_15 , тоді не заперечував, що винуватий у пожежі.
Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
П.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», №63566/00).
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв'язку, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
В даному випадку суд враховує, що відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, зокрема, шляхом відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди.
При цьому, для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
В постанові від 08 червня 2021 року у справі №662/397/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia. Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови в позові.
В межах цієї справи позивачка вимагає стягнення з відповідачів матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок пожежі 07.10.2022 в її дачному будинку в СТ «Будівельник». На той момент будинком користувалась родина відповідачів, які після закінчення строку дії договору оренди не звільнили будинок. Причиною пожежі є недотримання відповідачами правил пожежної безпеки при експлуатації пічного опалення. Внаслідок пожежі пошкоджено дачний будинок та інше її майно. Розмір матеріальної шкоди становить 376 718,12грн. Моральну шкоду оцінює в 50 000,00грн.
Суд вважає, що між сторонами виникли деліктні зобов'язання, пов'язані з відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, які регламентуються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, визначених ст.1166,1167 ЦК України, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2020 року у справі № 925/1478/16).
Крім того, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. З урахуванням визначених процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (постанова Верховного Суду від 27 грудня 2019 року у справі №686/11256/16-ц).
Оцінивши фактичні обставин справи та наявні докази, суд вважає, що позивачкаОСОБА_1 виконала свій процесуальний обов'язок і в належній спосіб довела суду, що через протиправні дії відповідачів 07.10.2022 сталася пожежа, внаслідок якої було пошкоджено її дачний будинок та інше майно, для відновлення якого необхідно зробити витрати в розмірі 376 718,12грн.
В той же час, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 презумпцію вини заподіювача шкоди належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами не спростували, у зв'язку з чим повинні нести відповідальність за завдану позивачці матеріальну та моральну шкоду.
Так, судом достовірно встановлено, що 07.10.2022 сталася пожежа в дачному будинку № НОМЕР_2 в СТ «Будівельник», який належить позивачці ОСОБА_1 .
В силу вищевикладених вимог чинного законодавства обов'язок із забезпечення схоронності жилих приміщень приватного житлового фонду, в т.ч. дачних і садових будинках, додержання правил пожежної безпеки в них покладено на громадян -власників, користувачів або наймачів, якщо це обумовлено договором найму, членів їх сімей. Порушення ними встановлених законом правил пожежної безпеки є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Вказане узгоджується із положеннями ЦК України, що регулює відносини за договором найму (оренди), згідно з якими наймач (орендар) зобов'язаний забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані, а після закінчення строку дії договору негайно повернути його власнику у стані, в якому він був одержаний, у випадку, затримання повернення речі наймодавцеві, наймач несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Як встановлено судом, на момент подій 07.10.2022 вказаним дачним будинком фактично користувалась родина ОСОБА_2 - відповідачі та двоє їх неповнолітніх дітей, 2006р.н. та 2008р.н. Останні вселились в цей будинок на підставі договору оренди, укладеного між сторонами 24.06.2022 на строк до 01.10.2022. Однак після закінчення строку дії договору дачний будинок не звільнили, продовжили в ньому проживати та користуватись ним, позивачка вимог про виселення станом на 07.10.2022 до них не пред'являла. При цьому, договором оренди було передбачено обов'язок орендарів підтримувати орендоване приміщення у справному стані та не допускати псування майна.
Пожежна безпека є складовою життєдіяльності людини, вона направлена на захищеність життя та здоров'я людини, майна, навколишнього природного середовища та характеризується досягненням прийнятного рівня ризику виникнення пожежі.
В судовому засіданні сторони не оспорювали, що вказаний дачний будинок було обладнано саморобною системою опалення - твердопаливний котел з розширювальним бачком, один радіатор під вікном на першому поверсі.
Як зазначила в суді позивачка, ця система була облаштована її батьком ще при будівництві будинку (1990-2000 роки). Після смерті батьків в 2008 вона користувалась будинком лише в літній період, не опалювала його. При укладанні з відповідачами 24.06.2022 договору оренди будинку вона попередила їх про неможливість користуватись опалювальною системою. Відповідачі факт такого попередження заперечили. Наданий суду договір оренди від 24.06.2022 відповідних застережень не містить.
В судовому засіданні відповідачі підтвердили, що за два тижні до пожежі вони майже кожного дня розпалювали котел і обігрівали будинок. 07.10.2022 після обіду вони також розпалили котел дровами. Як зазначив відповідач ОСОБА_3 , в цей день він спалив десь відро дрів, коли всі дрова перегоріли і залишався лише жар, він пішов на двір. Десь біля 18.00год вони з дружиною, будучи на вулиці, почули хлопок і побачили в будинку полум'я. В цей момент в будинку знаходились їх діти, які випригнули з вікна другого поверху через неможливість спустить сходами, які були охвачені полум'ям. Самостійно загасити вогонь вони не змогли, пожежу ліквідували рятівники, яких викликали сусіди, в т.ч. ОСОБА_8 , яка підтвердила ці обставини в суді під час її допиту як свідка.
Факт пожежі зафіксований актом про пожежу від 08.10.2022, який складений уповноваженими особами в присутності відповідачки ОСОБА_2 як наймача житла відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417.
Згідно з актом про пожежу від 08.10.2022 осередком займання (місцем виникнення пожежі) є місце розташування твердопаливного котла на першому поверсі дачного будинку, причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки при монтажі та експлуатації пічного опалення. При цьому, в акті про пожежу зазначається лише ймовірна причина її виникнення.
В межах цієї справи за клопотанням представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Ярошенко О.О. судом була призначена та проведена судова пожежно-технічна експертиза (висновок №СЕ-19/108-23/15230-ПТ від 03.11.2023, експерт Гончаренко О.М. ), за результатами якої встановлено, що причиною виникнення 07.10.2022 пожежі в зазначеному дачному будинку було займання нафтопродукту, який знаходився в системі опалення (розширювальному бачку) від теплової енергії розжареного твердопаливного котла. Пожежа виникла внаслідок самозаймання - під час використання твердопаливного котла сталося витікання нафтопродукту (трансформаторна олія) з системи опалення та займання її парів від теплової енергії від розжареного твердопаливного котла.
Аналогічний висновок було зроблено іншим експертом за результатами пожежно-технічної експертизи (висновок №СЕ-19/108-23/14708-ПТ від 25.09.2023, експерт Закревський А.В. ), проведеної під час досудового розслідування кримінального провадження №12022082070001078 за фактом вказаної пожежі.
В судовому засіданні експерти Гончаренко А.М. та Закревський А.В. підтвердили свої висновки щодо причини та механізму виникнення пожежі. Також пояснили, що визначення осіб, які допустили порушення правил пожежної безпеки в даній ситуації, не входить до їх компетенції. Під час проведення експертиз огляд місця події вони безпосередньо не здійснювали, в цьому не було необхідності. Дослідження здійснювали на підставі наданих їх матеріалів (експерт Закревський А.В. - кримінального провадження, експерт Гончаренко А.М. - матеріалів цієї цивільної справи), яких було достатньо для визначення осередку та механізму пожежі. В даному випадку в опалювальній системі (котел та розширювальний бачок) була олія (нафтопродукт), яка, як було ними достовірно встановлено, витікла з розширювального бачка, який знаходився над котлом, та при контакті з повітрям окислилась і від тепла розжареного котла її пари загорілись, вогонь піднявся уверх і пішло горіння конструкцій будинку. Олія в даному випадку -це горючий матеріал, повітря - окисник, джерело запалювання - розігріта піч. При знаходженні олії в закритій системі опалювання (без витікання ззовні), навіть при нагріві котла, загорання не було б. Також не було б пожежі, якщо б олія потрапила би в котел разом з дровами. Пожежі не було б і у випадку, якщо олія витікала на холодний, не розігрітий котел. Чому саме відбулось витікання олії з бачка, встановити неможливо. Питання правильності облаштування опалювальної системи також не входить в їх компетенцію. Той факт, що при хімічному дослідженні змивів з котла та фрагмента скла з нього ж не було виявлено слідів нафтопродуктів, не має значення, оскільки була пожежа і такі сліди просто могли зникнути під час горіння. При цьому, за даними протоколу огляду місця подія, на місці пожежі відчувався запах нафтопродуктів.
При цьому, за висновком судової пожежно-технічної експертизи №СЕ-19/108-23/15230-ПТ від 03.11.2023 встановити чи відповідав стан дачного будинку, де сталася пожежа, протипожежним вимогам, які саме вимоги правил пожежної безпеки були порушені та хто їх допустив.
Разом з тим, оцінивши сукупність вищевикладених фактичних обставин справи, враховуючи, що пожежа сталась в будинку, яким користувалась родина відповідачів, через витікання олії з розширювального бачка, розташованого над твердопаливним котлом (піччю), і займання її парів від теплової енергії розжареного котла, суд вважає, що першопричиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки саме відповідачами як корстувачами.
Зокрема, в судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 підтвердив, що дозволу на користування опаленням в будинку у позивачки вони не питали, механізмом роботи опалювальної системи не цікавились, її технічний стан не перевіряли та в безпечності користування котлом не впевнились. В той же час, на думку суду, за умови додержання цих правил пожежі можна було уникнути.
Доводи відповідачів та їх представника про те, що в розширювальному бачку за технічними правилами олія не могла знаходитись, відповідачі олію в систему опалення не заливали, жодними доказами не підтверджені.
Крім того, як зазначили в суді експерти Гончаренко А.М. та Закревський А.В. , в подібних саморобних системах опалення олія могла використовуватись. До того ж, причиною виникнення пожежі є не само знаходження олії в системі опалення, а її витікання з неї і займання її парів від розжареного твердопаливного котла. В матеріалах справи відсутні будь-які достовірні відомості про те, чому відбулось саме витікання олії, встановити це експертам не вдалось. Як вони пояснили в суді, можливо це відбулось через порушення цілісності опалювальної системи (розширювального бачка), знов таки, з невстановлених причин. Однак доказування не можу ґрунтуватись на припущенні.
В той же час, суд вважає, що прийняття відповідачами певних заходів безпеки - перевірка справності, цілісності опалювальної системи дачного будинку, її придатності для експлуатації за призначенням дозволило б уникнути пожежі. Як вже зазначалось, таких заходів ними здійснено не було, що ними не заперечувалось.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності їх вини в пожежі 07.10.2022 відповідачі та їх представник суду не надали.
Доводи представника відповідача про те, що вина відповідачів в пожежі 07.10.2022 в межах кримінального провадження №12022082070001078 від 21.10.2022 в передбачений законом спосіб не встановлена, висновків суду в цій цивільній справі не спростовує.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідальність за матеріальну шкоду, спричинену позивачці внаслідок пожежі 07.10.2022, повинні нести солідарно відповідачі ОСОБА_2 (наймач) та ОСОБА_3 (член сім'ї наймача-чоловік) як повнолітні особи (подружжя), які нарівні користувались дачним будинком і які нарівні зобов'язані були прийняти заходів для дотримання правил пожежної безпеки і збереження орендованого житла.
Вказане ґрунтується на положеннях ст.541 ЦК України, в силу яких солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Крім того, сімейне законодавство передбачає нероздільність зобов'язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов'язань та солідарну відповідальність подружжя за зобов'язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім'ї (постанова Верховного суду від 07.10.2021 у справі № 295/8319/18).
Доводи представника відповідача про відсутність правових підстав для солідарної відповідальності відповідачів суд відхиляє з вищевикладених мотивів.
Судом встановлено, що внаслідок пожежі дачний будинок позивачки зазнав пошкоджень, були пошкоджені та знищені належні їй речі домашнього обжиту, меблі, телевізор, документи тощо. Ці обставини відповідачі під час судового розгляду також не оспорювали.
В цій справі позивачка вимагає стягнення з відповідачів матеріальної шкоди, яка полягає у вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень та приведення конструкцій пошкодженого дачного будинку до їх технічного стану до моменту пожежі, в розмірі 376 718,12грн.
Розмір цієї шкоди визначений на підставі висновку будівельно-технічної експертизи №11-2022 від 04.11.2022, проведеної на замовлення позивачки. Він складений за результатами візуально-інструментального огляду об'єкта дослідження 12.10.2022, містить фотознімки, кошторис будівельних робіт.
Відповідачі висновків цієї експертизи щодо характеру виявлених пошкоджень, переліку та вартості відновлювальних робіт не оспорювали.
Таким чином, суд вважає необхідним стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачки зазначену суму матеріальної шкоди, задовольнивши позовні вимоги в цій частині повністю.
Ухвалюючи рішення у цій справі, суд приймає до уваги як належні та допустимі докази на підтвердження вищевикладених обставин - державний акт про право власності позивачки на землю від 10.08.2008, технічний паспорт на садовий будинок, в якому позивачка зазначена власником, договір оренди між сторонами від 24.06.2022, акт про пожежу від 08.10.2022, витяг з ЄРДР від 24.10.2022, протокол огляду місця події від 08.10.2022, висновок судової пожежно-будівельної експертизи №СЕ-19/108-23/14708-ПТ від 25.09.2023, висновок судової пожежно-будівельної експертизи №СЕ-19/108-23/15230-ПТ від 03.11.2023, пояснення експертів Гончаренко А.М. та Закревського А.В. , свідка ОСОБА_8 , висновок будівельно-технічної експертизи №11-2022 від 04.11.2022.
Жодних обставин, які б свідчили про недостовірність, сумнівність вказаних доказів судом не встановлено. Суд вважає ці докази достатніми для ухвалення цього рішення.
При цьому, підстав вважати недопустимим доказом висновок №СЕ-19/108-23/14708-ПТ від 25.09.2023 через те, що він отриманий в межах кримінального провадження, суд не знаходить. В даному випадку вказаний висновок належить до письмових доказів, поданих позивачкою в обґрунтування своїх позовних вимог, містить інформацію щодо предмета доказування, одержаний у встановленому законом порядку, і оцінений судом за правилами ст.89 ЦПК України в сукупності з іншими поданими сторонами доказами.
В той же час, суд не бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_7 в частині того, що він був присутній при укладанні між сторонами договору оренди, в якому, як вказав свідок, було прописано про неможливість орендарів користуватись котлом. Такі пояснення не узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами, фактично спростовуються договором оренди, оригінал якого надано позивачкою. Пояснення свідка є суперечливими. Присутність його на місці пожежі нічим не зафіксована.
Надані позивачкою протоколи допиту потерпілої ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10. , письмові пояснення неповнолітньої ОСОБА_17 суд вважає недопустимими доказами у цій справі. В даному випадку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є сторонами цієї справи і особисто надали суду пояснення по суті спору. Свідки безпосередньо допитуються судом за правилами ст.230 ЦПК України. Клопотань про допит як свідків ОСОБА_10. та ОСОБА_17 сторони суду не заявляли.
Також суд вважає встановленим та доведеним, що в результаті протиправних дій відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 позивачці ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із пошкодженням її майна внаслідок пожежі, протиправною поведінкою щодо себе.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд відповідно до ст.23 ЦК України враховує характер правопорушення - пожежа в дачному будинку, глибину фізичних і моральних страждань позивачки, погіршення її здібностей або позбавлення можливості їх реалізації, зокрема, бере до уваги, що внаслідок пожежі дачний будинок зазнав значних пошкоджень, другий поверх повністю знищений, пошкоджено/знищено майно, що знаходилось в будинку, відповідачі добровільно відмовились відшкодувати спричинену шкоду та надати будь-яку посильну фізичну допомогу в усуненні наслідків пожежі, будинок до цього часу не відремонтований і позивачка позбавлена можливості користуватись ним, змушена була звернутись до суду та витрачати на цей свій час. Вказані обставини, на думку суду, однозначно викликали у позивачки сильні душевні хвилювання, відповідний психоемоційний дискомфорт, вона відчуває напругу та дискомфорт.
Суд вважає, що через протиправну поведінку відповідачів порушився звичний спосіб життя позивачки та вона вимушена докладати додаткових зусиль для його організації.
Визначаючи розмір моральної шкоди, суд також виходить з того, що не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного і душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз і його визначення не піддається математичним формулам. Крім того, розмір моральної шкоди не залежить від розміру майнової шкоди.
Тому, виходячи з вищевказаних обставин, принципу розумності, виваженості і справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивачки моральну шкоду в сумі 20 000,00грн., задовольнивши позовні вимоги в цій частині частково.
Визначений позивачкою розмір моральної шкоди в сумі 50000,00 суд вважає завищеним та не розумним.
На підставі вищевикладеного, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивачки пропорційно задоволеній частині позовних вимог майнового характеру на суму 396 718,12грн. (матеріальна шкода в сумі 376 718,12 грн. + моральна шкода в сумі 20 000,00грн.), що становить 93% від первісно заявлених на суму 426718,12грн (396718,12х100%/426718,12грн), судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3968,47грн (4267,18грнх93%/100%).
Крім того, відповідно до ст.139,141 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь позивачки підлягають витрати на залучення нею експерта для проведення будівельно-технічного дослідження, здійснення яких підтверджено наданими суду договором (арк.120 т.1), актом приймання-передачі виконаних робіт (арк.121 т.1) та квитанціями (арк.181,181 т.1).
Загальна вартість цих витрат становить 9000,00грн. Стягненню з відповідачів на користь позивачки пропорційно задоволеній частині позовних вимог (93%) підлягає 8370,00грн (9000,00грн х93%/100%).
Також позивачка просить стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу.
Вирішуючи це питання, суд виходить з того, що згідно з ч.1-6 ст.137 ЦПК за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що позивачкав цій справі користувалася правовою допомогою адвоката Балабко А.В. на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 10.10.2022 (арк.117-118 т.1).
Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт за цим договором №1 від 12.12.2022 (арк.119 т.1) загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 8000,00грн. (підготовка правової позиції - 3000,00грн, підготовка позову з додатками - 5000,00грн).
Згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт за цим договором №1 від 29.05.2023 (арк.174 т.1) загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 32 000,00грн. (крім тих, що вказана в акті від 12.12.2022, додатково - участь в судових засіданнях - 4000,00грн, одноразовий гонорар за виграш справі в суді - 20000,00грн.).
Згідно з наявними в справі квитанціями (арк.178,179 т.1), прибутковими касовими ордерами (арк.182-184 т.1) позивачка сплатила адвокату 32000,00грн.
Разом з тим, вказані докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у визначеному позивачем розмірі.
Як встановлено судом, адвокат участь в судових засіданнях під час попереднього судового розгляду жодного разу не брав, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Щодо гонорару за виграш справи, то зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», не є обов'язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність, розумність.
В даному випадку заочне рішення суду від 25.05.2023 було скасовано з призначенням нового судового розгляду і адвокат Балабко А.В. під час нового судового розгляду, за результатами якого ухвалено це рішення, участі не брав. В судовому розгляді як представник позивачки приймав участь адвокат Шлецер А.А., витрати на правову допомогу якого позивакою не заявлялись.
Таким чином, документально підтвердженими, обґрунтованими, розумними суд вважає витрати позивачки на правову допомогу в розмірі 8000,00грн (підготовка правової позиції - 3000,00грн, підготовка позову з додатками - 5000,00грн).
Пропорційно задоволеній частині позовних вимог (93%) стягненню з відповідачів на користь позивачки підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 7440,00грн. (8000,00грн х93%/100%).
Загальна сума судових витрат, які підлягають стягненню, становить 19778,47грн. (3968,47грн +8370,00грн +7440,00грн), з кожного відповідача - по 9889,24грн. (19778,47грн./2).
Керуючись ст.11,15,16,22,23,1166,1167, 1192 ЦК України, Кодексом цивільного захисту, ст.2,4,5,12,13,76-82,89,137,139,141,258,263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , матеріальну шкоду в розмірі 376 718,12 грн., моральну шкоду в розмірі 20 000,00грн., усього 396 718,12грн. (триста дев'яносто шість тисяч сімсот вісімнадцять гривень 12 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації як ВПО: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 , в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 3968,47грн., витрати, пов'язані з проведенням експертизи, в розмірі 8370,00грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 7440,00грн., усього 19778,47грн., з кожного по 9889,24грн. (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 24 копійки).
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16.08.2024.
Суддя Н.А.Мурашова
30.07.2024