15 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 160/10591/24
касаційне провадження № К/990/29507/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - Управління) на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 08.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі №160/10591/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , про визнання стягнення податкового боргу,
Управління 29.07.2024 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 08.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до положень частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині другій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Матеріалами касаційної скарги підтверджується, що предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду 08.05.2024 про повернення позовної заяви, залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024, тобто Управління оскаржує судові рішення визначені у частині другій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд зауважує, що пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України передбачено підставу касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанови суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом, через неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Отже, скаржником невірно вказано підставу касаційного оскарження.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до висловлення незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, проте скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягало неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного, на думку скаржника, судового рішення.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повернути.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, а копію касаційної скарги залишити у суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
СуддяЛ.І. Бившева