16 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/736/24 пров. № А/857/7231/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Гудима Л.Я., Качмара В. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі № 300/736/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити певні дії, (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Кафарським В.В., у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області 07 березня 2024 року в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи), дата складення повного тексту судового рішення не зазначена), -
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач), звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також - ГУ ПФУ, відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в застосуванні при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон № 1058-IV) показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії, а саме за 2020-2022 роки, в розмірі 12236,71 грн та в перерахунку і виплаті пенсії з 15.09.2023, оформлену листом від 11.01.2024 № 557-12209/Г-02/8-0900/24;
- зобов'язати відповідача застосувати при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV показник середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії, а саме за 2020-2022 роки, в розмірі 12236,71 грн, та провести перерахунок і виплату пенсії з 15.09.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, оскільки вважає його незаконним, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що відсутні правові підстави щодо застосування при переведенні показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення (2020, 2021, 2022), оскільки ОСОБА_1 вперше було призначено пенсію по віку ще в 2013 році. Так, оскільки заява позивача в 2023 році, на підставі якої призначено пенсію, фактично стосувалась призначення їй того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка їй вже була призначена 22.10.2013, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-1V із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Позивач не скористалася правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 22.10.2013 призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі також - Закон № 1788-XII) на виконання ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду по справі № 349/2144/13-а (876/8226/14) від 23.10.2014.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 задоволено касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі та скасовано постанову Рогатинського районного суду від 13.08.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позивних вимог ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області.
У зв'язку із цим, з квітня 2015 року позивачу припинено виплату призначеної пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.
11.10.2023 ОСОБА_1 (після досягнення 60-річного віку та за наявності страховою стажу не менш як 30 років) через портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-1V. При цьому, до заяви про призначення пенсії позивачем долучено сканкопії усіх документів, які підтверджують право на призначення пенсії.
Рішенням ГУ ПФУ від 18.10.2023 ОСОБА_1 призначено з 15.09.2023 пенсію за віком відповідно до № 1058-1V. При цьому, при призначенні такої пенсії у 2023 році, відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивача, застосовано показник середнього заробітку за 3 попередні роки (2014-2016 роки), що становить 3764,40 грн.
Вважаючи дії відповідача в частині безпідставного застосування при призначенні та обчисленні розміру пенсії показника середнього заробітку за 2014-2016 роки протиправними, 15.12.2023 ОСОБА_1 через портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою з проханням провести перерахунок її пенсії та застосувати із 15.09.2023 при обчисленні розміру пенсії середню зарплату по Україні, що застосовується для призначення пенсії у 2023 році в розмірі 12236,71 грн.
Листом від 11.01.2024 № 557-12209/Г-02/8-0900/24 відповідач повідомив позивача про відмову у застосуванні при призначенні пенсії за віком вперше показника середньої заробітної плати по Україні, що застосовується у 2023 році для призначення пенсії за 2020-2022 роки, у розмірі 12236,71 грн, та відповідно у перерахунку і виплаті пенсії.
Позивач, вважаючи протиправною відмову ГУ ПФУ, звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач протиправно, призначивши пенсію відповідно до Закону №1 058-IV, не застосував середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, тобто враховуючи показник середньої заробітної плати, який має враховуватися за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом № 1058-IV.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції і, надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відносини з приводу призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду врегульовані Законом № 1058-IV.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону № 1058-IV при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Покликання відповідача на те, що пенсія за віком на пільгових умовах, призначена позивачці відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII 22.10.2013, є різновидом пенсії за віком, зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачці пенсії за віком повторно у зв'язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV є необґрунтованим, оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2015 скасовано рішення судів попередніх інстанцій, на підставі яких позивачу була призначена пенсія, після чого відповідачем виплата пенсії позивачу була припинена.
Таким чином, у спірних правовідносинах має місце призначення пенсії позивачу вперше, відтак покликання відповідача на частину третю статті 45 Закону в частині необхідності застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, є безпідставним, відповідач помилково ототожнює поняття «переведення на інший вид пенсії» та «призначення пенсії».
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аналізуючи вказані правові норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що звертаючись до відповідача із заявою від 11.10.2023 про призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої зарплати (доходу) в Україні за три останні календарні роки, що передують року звернення позивача із заявою про призначення пенсії, ОСОБА_1 вперше використала своє право на призначення пенсії, а відтак, відповідач, призначивши пенсію відповідно до Закону № 1058-IV, протиправно не застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Також апеляційний суд критично оцінює посилання ГУ ПФУ на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.02.2018 по справі №758/15262/16-а, від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17, від 15.08.2019 по справі №488/629/14-а, оскільки вони не є релевантними до обставин цієї справи з огляду на те, що спірні правовідносини стосуються повторного призначення вже призначеної пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, а не первинного призначення пенсії.
У розрізі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Водночас, апеляційний суд не погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо мотивування судового рішення.
Так, мотивуючи судове рішення, суд першої інстанції вказав, що положення частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV щодо переведення з пенсії, призначеної за іншим законом, зокрема за Законом № 1788-ХІІ, на пенсію за Законом № 1058-IV, не можуть застосовуватися при призначенні пенсії за віком вперше відповідно до Закону № 1058-IV.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у 2013 році позивач не набула права на пенсію, що підтверджується судовим рішення касаційної інстанції, а відтак, звертаючись за призначенням пенсії у 2023 року позивач реалізувала своє право на соціальне забезпечення вперше і не лише відповідно до Закону № 1058-IV, а загалом.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в цій справі є правильними по суті, хоча зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до пункту 4 частини першої, частини четвертої статті 317 КАС підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права; зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції прийняв правильне по суті рішення, але з інших підстав, апеляційну скаргу слід задовольнити частково: мотивувальну частину рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року змінити, виклавши її в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити частково.
Мотивувальну частину рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі № 300/736/24 змінити, виклавши її в редакції цієї постанови, а в решті оскаржуване рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді Л. Я. Гудим
В. Я. Качмар