279/4744/24
1-кс/279/936/24
12 серпня 2024 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024060490000473 за ч.2 ст.121 КК України, про арешт майна,
Слідчий звернувся з клопотанням про арешт майна в якому зазначив, що в період з 23.07.2024 по 24.07.2024 року ОСОБА_4 спільно з співмешканкою ОСОБА_5 спільно розпивали спиртні напої за адресою: АДРЕСА_1 . Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникали конфлікти, під малозначним приводом. Під час чергового конфлікту, 24.07.2024 у денний час ОСОБА_4 умисно наніс численні удари кулаками та взутими ногами по різним частинам тіла ОСОБА_5 -в ділянку голови, тулуба, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді: множинних переломів ребер з обох сторін з розривом плеври, тупої травми грудної клітини, травматичного шоку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент заподіяння та такі, що спричинили смерть ОСОБА_5 .
По даному факту 26 липня 2024 року слідчим СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024060490000473, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121КК України.
07.08.2024 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено речі, які зі слів підозрюваного ОСОБА_4 можуть бути знаряддям кримінального правопорушення, а саме:
-Коричневий деревяний стілець без сидіння, виявлений у приміщенні кухні;
-Змив на ватний аплікатор з поверхні перекладини між ніжками стільця;
-Змив з ніжок стільця на ватний аплікатор;
-Змив на ватний аплікатор з поверхні колків кріплення кришки стільця;
Встановлено, що на вказаному деревяному стільці збереглися сліди та містяться інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та потребують додаткового дослідження із застосування спеціальних знань
07.08.2024 вище вказані речі визнанні в якості речових доказів та приєднання до матеріалів кримінального провадження.
З метою встановлення істини у кримінальному провадженні, експертного дослідження та збереження вищевказаного майна, яке зберегло на собі сліди злочину, слідчий просить накласти арешт на коричневий деревяний стілець без сидіння.
Дослідженням матеріалів клопотання встановлено, що 26.07.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024060490000473 внесено відомості за ч.2 ст.121 КК України.
Майно, на яке слідчий просить накласти арешт було вилучено 07.08.2024 року та постановою слідчого визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.171 ч.5 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Порушення строків подання клопотання до суду не встановлено.
Відповідно до вимог ст.167 КПК України, вищеназване вилучене майно має статус тимчасово вилученого.
У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди,
завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.3ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Згідно ст.170 ч.1 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його
приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим доведено необхідність арешту майна, зазначеного у клопотанні, яке підпадає під предмет кримінального правопорушення, який розслідується в межах даного кримінального провадження відповідно до внесеної до ЄРДР фабули.
Встановлено, що є всі підстави вважати, що вилучене майно може бути використано як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Суд враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника.
Положення КПК України та Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104, покладають на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази під час досудового розслідування, обов'язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність, тому вирішення питання про місце зберігання речових доказів не входить до компетенції слідчого судді, всі питання щодо зберігання речових доказів під час досудового розслідування мають прийматися стороною обвинувачення з урахуванням норм законодавства.
Керуючись ст.167, 170-173 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на коричневий дерев'яний стілець без сидіння. т
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1