Справа № 275/889/24
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 серпня 2024 року смт Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження
№12024065420000114 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки с. Дубовець, Житомирського району Житомирської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, вдови, на утриманні має 4 малолітніх дітей, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Березівка Житомирського району Житомирської області, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, одруженої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.125 Кримінального Кодексу України,
26.06.2024 року близько 21години 30 хвилин у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які перебували поблизу будинку АДРЕСА_4 , через неприязні відносини та напис нецензурного слова на їх воротах, виник злочинний умисел на незаконне проникнення до домогосподарства ОСОБА_5 , що розташоване за адресою АДРЕСА_5 з метою спричинення їй тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до іншого володіння особи, а саме до подвір'я та літньої кухні за адресою: АДРЕСА_5 , ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 26.06.2024 року близько 23 години, порушуючи вимоги ст.30 Конституції України, якою проголошено, що кожному гарантується недоторканість житла, ст.233 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, якими закріплено права людини на недоторканість житла або іншого володіння особи, умисно, протиправно, всупереч волі законного володільця ОСОБА_5 , без законних на те підстав, усвідомлюючи, що їх дії носять незаконний та протиправний характер, шляхом примусового відкриття воріт та хвіртки, за допомогою фізичної сили, незаконно, проникли до подвір'я та в подальшому через відчинені двері до приміщення літньої кухні, де на той час перебувала потерпіла ОСОБА_5 , чим порушили недоторканість іншого володіння особи.
Крім того, ОСОБА_3 , діючи спільно з ОСОБА_4 ,26.06.2024 близько 23 години, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ,приїхали до місця проживання останньої, що розташовано за адресою: АДРЕСА_5 .
ОСОБА_3 з автомобіля взяла гайковий ключ для нанесенні тілесних ушкоджень та через ворота, які самостійно відкрила та спільно з ОСОБА_4 пішли до приміщенні літньої кухні, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , де на той час перебувала ОСОБА_5 .
Перебуваючи у приміщенні літньої кухні, на підґрунті давніх неприязних відносин між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт.
Під час словесної суперечки, ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , обома руками вхопила потерпілу ОСОБА_5 за шию та стиснула, а в цей час ОСОБА_3 , маючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , гайковим ключем, який тримала у руці, умисно, нанесла один удар по голові потерпілій ОСОБА_5 після чого штовхнула її обома руками у плечі.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями спричинила потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді поверхневої забійної рани в тім'яній ділянці зліва, садин на боковій поверхні шиї зліва, та лівому передпліччі, які відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями спричинила потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді поверхневої забійної рани в тім'яній ділянці зліва, садин на боковій поверхні шиї зліва, та лівому передпліччі, які відноситься до легких тілесних ушкоджень.
Дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кваліфіковано за:
- ч. 1 ст.162 КК України- як умисні дії, що виразилися у незаконному проникненні до іншого володіння особи.
- ч. 1 ст.125 КК України- як умисні дії,що виразилися в умисному легкому тілесному ушкодженні.
Обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження №12024065420000114 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшов до Брусилівського районного суду Житомирської області в порядку ст. 302 КПК України з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частинами 2 та 3 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Із змісту заяви обвинуваченої ОСОБА_3 , яка була складена у присутності захисника ОСОБА_6 , вбачається, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162, ч.1 ст.125 КК України, тобто у незаконному проникненні до іншого володіння особи, та в умисному легкому тілесному ушкодженні, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Із змісту заяви обвинуваченої ОСОБА_4 , яка була складена у присутності захисника ОСОБА_7 , вбачається, що ОСОБА_4 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 162, ч.1 ст.125 КК України, тобто у незаконному проникненні до іншого володіння особи, та в умисному легкому тілесному ушкодженні, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Потерпіла ОСОБА_5 відповідно до поданої заяви погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена із обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
Враховуючи наведені вимоги закону, те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінальних проступків, а також зміст долучених до обвинувального акту заяв обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в спрощеному провадженні згідно ст.ст. 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження №12024065420000114, вважає доведеним, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 162, ч.1 ст.125 КК України, а саме незаконне проникнення до іншого володіння особи та
умисне легке тілесне ушкодження за обставин, встановлених органом досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження.
При призначенні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться відповідно до вимог статті 12 КК України до кримінального проступку, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про осіб обвинувачених, які за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимі, не перебувають на обліку у лікаря нарколога і психіатра.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 згідно ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
При цьому, з урахуванням тяжкості та наслідків вчиненого кримінального правопорушення, обставин, що пом'якшують покарання обвинувачених, даних про їх осіб, суд вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно призначити покарання у вигляді штрафу, оскільки саме таке покарання, призначене судом обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 буде найбільш відповідати принципам та цілям призначення покарання і буде найбільш необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 100, 368-371, 373-374, 376, 381-382, 394 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.162 та ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за :
- ч. 1 ст. 162 КК України - у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот ) гривень;
- ч.1 ст. 125 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п"ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , остаточне покарання ОСОБА_3 визначити у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 1700 (одна тисяча сімсот ) гривень.
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.162 та ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за:
- ч. 1 ст. 162 КК України - у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот ) гривень;
- ч.1 ст. 125 КК України -у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п"ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот ) гривень.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1