справа № 274/3368/24
провадження № 2/0274/1005/24
Рішення
Іменем України
15.08.2024 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Гришківецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини -
встановив:
Позивач звернувся в суд з вищезазначеним позовом, згідно якого просить визначити йому додатковий строк - два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , 1943 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , 1943 року народження. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з 19/100 ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_1 , що належали спадкодавцю на підставі рішення народного суду Бердичівського району Житомирської області від 21.09.1982. Зазначає, що пропустив визначений законом шестимісячний строк для оформлення спадщини, так як є особою з інвалідністю 2 групи (безтерміново), учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має ряд захворювань, які загострювалися, в зв'язку з чим він проходив лікування в травні 2023 року, в липні- серпні 2023 року, грудні 2023 року, тому його стан здоров'я не дозволяв вчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Звернувшись в березні 2024 року до державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори Денисенко Г.А. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом, отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини.Таким чином, вважає, що пропустив встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19.04.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі ( а.с. 22-23).
Позивач в підготовче засідання не з'явився, відповідно до поданої заяви підтримує заявлені позовні вимоги, просить розглянути справу у його відсутності.
Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився. Звернувся із заявою про розгляд справи в його відсутність та визнання позовних вимог( а.с. 29).
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Судовий розгляд справи в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , 1943 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 20.02.2023 року Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ (а.с. 4).
Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 від 01.09.1968 (а.с.7).
Право власності спадкодавця на 19/100 ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_1 , належали ОСОБА_2 на підставі рішення народного суду Бердичівського району Житомирської області від 21.09.1982 (а.с.5 -6,35).
Згідно витребуваних копій матеріалів спадкової справи №66/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем свого батька (а.с.31-38)
Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії №318/02-31 від 14.03.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, що складається з 19/100 ідеальних частин житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з пропущеним строком для прийняття спадщини (а.с. 13).
Згідно долучених до матеріалів справи: виписки-епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №2463 ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування КНП "ГВВ"ЖОР з 08. 05.2023 по 17.05.2023 (а.с.8).
Відповідно до довідки від 29.03.2024 ОСОБА_1 проходив амбулаторне лікування з 10.07.2023 по 19.07.2023 (а.с.9).
Згідно довідки від 29.03.2024 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП "ГВВ"ЖОР з 20.07.2023 по 28.07.2023 (а.с.10).
Як вбачається з довідки від 29.03.2024 КНП "РЦПМСД" ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні з 31.07.2023 по 18.08.2023 (а.с.11).
Згідно довідки від 29.03.2024 КНП "РЦПМСД" ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 20.07.2023 по 28.07.2023 (а.с.12).
Згідно виписки-епікризу із медичної карти стаціонарного хворого №3808 ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування КНП "ГВВ"ЖОР з 06.12.2023 по 15.12.2023 (а.с.13).
Відповідно до довідки до акту МСЕК №213402 серії 12 ААА ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має 2 групу інвалідності (а.с.14)
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
За загальними правилами статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
У частині першій статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У постановах від 11 липня 2018 року у справі №381/4482/16-ц (провадження №61-12844св18) та від 11 листопада 2020 року у справі №750/262/20 (провадження №61-14038св20) Верховний Суд зробив висновки про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, наприклад: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Водночас судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , як на поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини посилався на те, що в зв'язку зі станом свого здоров'я потребував лікування, тому в період: в травні 2023, липні - серпні 2023 та грудні 2023 проходив стаціонарне та амбулаторне лікування, тому не зміг вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Зазначені обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
В п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Керуючись ст.12-13,76-81,89,200,206,211,247,258,263-265,354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Гришківецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , 1943 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 15 серпня 2024 року
Суддя : Т.М.Вдовиченко