Справа № 273/1407/22
Провадження № 2/273/40/24
06 серпня 2024 року м.Баранівка
Баранівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Самойленко Л.М.,
при секретарі судових засідань Муравській М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубрівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дубрівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , а саме на Сертифікат на земельну частку (пай) серії ЖТ №0146289 розміром 4,74 в умовних кадастрових гектарах на території Радулинської (тепер Дубрівської) сільської ради, яка перебувала у колективній власності КСП ім.Шевченка села Радулин Радулинської сільської ради Баранівського району Житомирської області, виданий відповідно до розпорядження голови Баранівської райдержадміністрації від 25.04.1997 року №111, та на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 , а саме на Сертифікат на земельну частку (пай) серії ЖТ №0146288 розміром 4,74 в умовних кадастрових гектарах на території Радулинської (тепер Дубрівської) сільської ради, яка перебувала у колективній власності КСП ім.Шевченка села Радулин Радулинської сільської ради Баранівського району Житомирської області, видана відповідно до розпорядження голови Баранівської райдержадміністрації від 25.04.1997 року №111 на ім'я ОСОБА_4 .
Свої вимоги мотивував тим, що спадщину після батьків він прийняв згідно ст. 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, оскільки на день їх смерті вступив у володіння та користування їх сертифікатами, що підтверджується довідками Дубрівської сільської ради. В січні 2022 року він звернувся до нотаріуса з проханням видати йому свідоцтво про право на спадщину батьків. Оскільки оригінали сертифікатів на земельні ділянки було втрачено, то нотаріус відмовив в оформленні свідоцтва про право на спадщину та запропонувала звернутись до суду.
Ухвалою судді Баранівського районного суду Житомирської області Васильчук О.В. від 05.09.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 05.09.2023 №870/0/15-23 суддя Васильчук О.В. звільнена з посади судді у відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2023 головуючим суддею визначено Самойленко Л.М.
Ухвалою судді Самойленко Л.М. від 28.02.2024 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 02.05.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 06.08.2024.
Сторони, будучи належно повідомленими, в судове засідання не прибули.
Позивач ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач Дубрівська сільська рада подала заяву про визнання позову та розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на те, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.01.1951 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 одружились ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 . (а.с.6)
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.01.1951 р. (а.с.7)
З копій свідоцтв про смерть серії НОМЕР_3 від 18.11.2021 р. та серії НОМЕР_4 від 18.11.2021 р.слідує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Радулин, Баранівського району Житомирської області (а.с. 11).
Згідно копії заповіту від 21.04.2003 року ОСОБА_2 заповів все своє майно сину ОСОБА_1 .(а.с.8)
З довідки Радулинського старостату виконавчого комітету Дубрівської сільської ради від 25.11.2021 року №216 вбачається, що на день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою с.Радулин, Баранівського району Житомирської області, з ним проживала та була зареєстрована дружина ОСОБА_3 , вели спільне господарство.(а.с.12) Згідно довідки від 25.11.2021 року №217, цього ж старостату, ОСОБА_3 на день смерті проживала та була зареєстрована одна. (а.с.13)
Довідками про наявність та розмір земельної частки (паю) від 04.01.2022 №0-6-0.1044-6/41-22 та №97-6-0.1044-5/41-22 підтверджено, що на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виписано та видано сертифікати на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0146289 та ЖТ №0146288 відповідно до розпорядження голови Баранівської райдержадміністрації від 25.04.1997 року №111 розміром 4,74 в умовних кадастрових гектарах. (а.с.14, 15)
В довідках виданих Радулинським старостинським округом Дубрівської сільської ради від 26.01.2022 року №35 та 36 вказано, що у володінні ОСОБА_1 , на день смерті його батька ОСОБА_2 , знаходився сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЖТ №0146289 та на день смерті матері ОСОБА_3 , у володінні позивача знаходився сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЖТ №0146288, дані сертифікати були втрачені особами, які мали намір орендувати вказані земельні ділянки та виготовити документи на них (а.с.16,17).
Копією листа Баранівської державної нотаріальної контори від 27.07.2022 року №317/02-14 вбачається відмова у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на право на земельні частки (пай) після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , у зв'язку з відсутністю правовстановлювальних документів. Про визнання права на земельні частки (пай) рекомендовано звернутись до суду(а.с.18).
Відповідно до Словника власних імен людей ім'я ОСОБА_8 і ОСОБА_9 тотожні, тобто по батькові матері позивача в документах співпадає (а.с.19).
Спадкові справи до майна померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заводились (а.с.28).
Вищевказані Сертифікати на право на земельну частку (пай) були втрачені, підтвердженням чого є оголошення в Громадсько-політичній газеті Новоград - Волинського району "Слово Полісся" від 03.02.2023 року №5(а.с.31).
Спадщина після смерті батька позивача - ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті матері позивача - ОСОБА_3 22.12.2003 року, тобто до 01.01.2004 року, а тому такі правовідносини регулюються ЦК УРСР (1963 року).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст.549 ЦК УРСР, який був чинним на час відкриття спадщини визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.
Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути:
-довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним;
-довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню;
-копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі);
-інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Наведене узгоджується із позицією Верховного суду, що викладена у постанові № 305/235/17 від 25 березня 2020 року.
Жодного з перелічених доказів позивачем суду надано не було.
Довідки, видані старостою Радулинського старостинського округу Дубрівської сільської ради від 26.01.2022 року №35 та 36 про те, що у володінні ОСОБА_1 на день смерті його батька ОСОБА_2 знаходився сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЖТ №0146289 та на день смерті матері ОСОБА_3 у володінні позивача знаходився сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЖТ №0146288, дані сертифікати були втрачені особами, які мали намір орендувати вказані земельні ділянки, суд як належний доказ не приймає, оскільки підтвердження факту вступу у володіння спадковим майном такими довідками не передбачено. Доказів, які б підтверджували, що після смерті батьків протягом шести місяців з дні відкриття спадщини позивач вчиняв будь-які дії, що свідчили б його про його намір оформлення прав на ці земельні ділянки, суду також не надано.
Статтею 561 ЦК УРСР було передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 11 Постанови від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування, при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Згідно з п.3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16 травня 2013 року №924-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців, у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай), є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Відповідно до ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову.
Отже, оскільки позивачем належними та допустими доказами не доведено позовні вимоги, суд вважає, що визнання позову відповідачем суперечить чинному законодавству.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що позивач не надав жодних доказів того, що він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Тобто факт прийняття спадщини за правилами статті 549 ЦК УРСР не доведений позивачем, а тому спадщина фактично не прийнята.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 4,5,13, 89, 258, 259, 263-265, 273,352, ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Дубрівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 16.08.2024.
Суддя Людмила САМОЙЛЕНКО