Справа № 273/156/24
Провадження № 2/273/401/24
08 серпня 2024 року м. Баранівка
Баранівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Самойленко Л.М.,
при секретарі судових засідань Муравській М.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка за правилами загального позовного провадження справу за позовом позивача ОСОБА_1 до Баранівської міської ради, третя особа ОСОБА_2 , про продовження строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 1,9980 га, яка розташована на території Баранівської міської ради Звягельського району Житомирської області, що підтверджується державним актом на право на земельну ділянку серії ЯД № 552843 від 04.06.2008 року. Позивач та мати позивача ОСОБА_2 , є єдиними спадкоємцями померлої, інших спадкоємців за законом чи за заповітом немає. До січня 2024 року, позивач вважав, що спадщину після померлої його баби ОСОБА_3 прийняла його мати - дочка померлої ОСОБА_2 . Про те, що спадщина не прийнята та позивача мати не виявила бажання її прийняти, позивач вирішив не гаяти час і відразу звернувся в Баранівську державну нотаріальну контору з питанням прийняття спадщини.
Після звернення до Баранівської державної нотаріальної контори, позивач отримав відповідь № 29/01-16 від 12.01.2024 року, в якій зазначено, що відповідно до п. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняттяспадщини, він вважається таким, що не прийняв її. В зв'язку з тим, що шести місячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини з дня смерті спадкодавця позивачем пропущено, нотаріусом рекомендовано звернутися до суду, за продовженням строку для подачі заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивача баби ОСОБА_3 .
Також у відповіді № 29/01-16 від 12.01.2024 року зазначено, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 Баранівською державною нотаріальною конторою не відкривалась. Позивач звертає увагу на те, чому не прийняв спадщину вчасно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Причина в тому, позивач протягом всіх цих років вважав, що спадщину прийняла його мати. Розмова, щодо спадкового майна позивача баби, якимось чином ніколи раніше не виникала, і тому вчасно не звернувся до Баранівської державної нотаріальної контори з питанням прийняття спадщини.
12.01.2023 року нотаріус Баранівської державної нотаріальної контори Паламарчук О.М. повідомила йому про необхідність звернення до суду з метою продовження строку для прийняття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, 07.08.2024 року направив до суду заяву, в якій просить справу розглянути без нього, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач Баранівської міської ради в судове засідання свого представника не направили, подали до суду заяву, в якій просили розглядати справу без представника ради, не заперечують проти задоволення позовних вимог.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кашперівка Баранівського району Житомирської області (а.с. 15 ).
Згідно з копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 552843 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,9980 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кашперівської сільської ради Баранівського району Житомирської області ( а.с13 ).
Згідно копії архівної довідки від 12.01.2024 року № М-18 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживала за адресою АДРЕСА_1 , інші зареєстровані члени сім'ї не значаться ( а.с.16 ).
Згідно повідомлення завідувача Баранівської державної нотаріальної контори від 12.01.2024 року № 29/01-16 ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ( а.с.17 ).
Згідно відповіді на запит суду завідувача Баранівської державної нотаріальної контори від 12.01.2024 року № 29/01-16 спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 не заводилася ( а.с. 17 ).
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Відповідно до частини третьо їстатті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України дозволяє сформулювати правило, відповідно до якого надання судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можливо у разі: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави та 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. У такому разі, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо ( постанову Верховного Суду від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22)).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, має стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 11 листопада 2020 року у справі №750/262/20 (провадження №61-14038св20).
Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. необґрунтованою є практика місцевих судів щодо визнання поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини фактичним користуванням і володінням майном спадкодавця або ж проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи встановлені судом належним чином фактичні обставини справи: наявність спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка не прийнята спадкоємцем першої черги, наведені позивачем причини своєчасного неприйняття спадщини після спадкодавця ОСОБА_3 , зважаючи на позицію відповідача, який не запечує щодо задоволення позовних вимог, суд придоходить до висновку, що визначений частиною першою статті 1270 ЦК строк для прийняття спадщини, пропущений позивачем із поважних причин, тому позов підлягає задоволенню.
Судові витрати, за заявою позивача, залишити за ним.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 83, 89, 141, 206,258-259,263-268,352 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання до Баранівської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном один місяць з часу набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Людмила САМОЙЛЕНКО