Справа № 161/14704/24
Провадження № 3/161/4979/24
15 серпня 2024 року м.Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Шестернін В.Д., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
28.07.2024, о 14:23, у м. Луцьк, пр. В. Мойсея, 6, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi А4, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав. Пояснив, що проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, неодноразово намагався вдихнути необхідний об'єм повітря в технічний засіб (алкотестер), однак останній результату тестування не видавав. На його думку, така ситуація свідчить або про те, що технічний засіб був несправний, або що поліцейський надто швидко забирав такий технічний засіб від нього. Проходити огляд на в закладі охорони здоров'я відмовився, оскільки хотів пройти такий огляд виключно на місці зупинки т/з.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Відповідно до статті 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 3 Розділу І зазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 Розділу І зазначеної Інструкції визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 7 Розділу І зазначеної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Диспозиція ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
ІV. Висновок суду
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №105038 від 28.07.2024;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 28.07.2024, де у графі «результати огляду на стан сп'яніння» зазначено: «відмова»;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.07.2024;
- рапортом від 28.07.2024;
- відеозаписом (dvd-диск), на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції; поліцейський неодноразово пропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з з використанням спеціального технічного засобу; ОСОБА_1 формально погодився пройти такий огляд, однак фактично відмовився його (огляд) проходити; після того поліцейський неодноразово пропонував йому пройти огляд в закладі охорони здоров'я, однак ОСОБА_1 відмовився від цього.
Ретельно дослідивши і проаналізувавши відеозапис, суд дійшов висновку про те, що поведінка ОСОБА_1 не може вважатися добросовісною і була спрямована на ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Так, спочатку ОСОБА_1 формально погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з, однак фактично став ухилятися від цього (телефонувати, розмовляти з поліцейськими, затягуючи час, тощо). Після неодноразового наполягання поліцейського щоб він визначився зі своєї позицією (проходить огляд чи відмовляється від нього), ОСОБА_1 зробив декілька формальних спроб, однак в дійсності не забезпечив мінімально необхідного об'єму повітря та необхідного постійного потоку повітря, що видихується, протягом заданої мінімальної тривалості видиху, як це передбачено Інструкцією з експлуатації технічного засобу (газоаналізатора) і як на цьому неодноразово наголошував поліцейський.
Відтак, суд погодується з посадовою особою, яка склала протокол, в тому, що в дійсності ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння.
Також суд зауважує на тому, що навіть якщо розглянути версію про фізичну неспроможність особи пройти огляд (нездатність видихнути необхідний об'єм повітря), то в такому разі поведінка законослухняної людини мала б полягати у проходженні огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я (наприклад, шляхом відібрання і аналізу крові або біологічних зразків). А тому і в цьому аспекті поведінка ОСОБА_1 , на думку сторонньої розумної людини, не може вважатися послідовною і логічною.
Суд відхилив клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про виклик і допит поліцейських з метою перевірки технічної справності газоаналізатора як необгрунтоване і таке, що спрямоване на затягування розгляду справи про адміністративне правопорушення. Суд врахував, що матеріали справи, в тому числі відеозапис, не містять даних про те, що ОСОБА_1 ставив під сумнів справність технічного засобу.
При цьому, судом враховано також те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення не реалізувала своє право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу та пояснення по суті адміністративного правопорушення, не виклала мотивів своєї відмови підписати протокол.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5а Правил дорожнього руху та, тим самим, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
V. Накладення адміністративного стягнення
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника (вперше притягується до адміністративної відповідальності), ступінь його вини, майновий стан, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що за своїм видом та мірою відповідає завданню й меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
VІ. Судові витрати
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 33-35, 283-285, 268, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн., 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений ним не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу в цей строк постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби і з правопорушника буде стягуватися подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін