Справа № 161/14517/24
Провадження № 3/161/4932/24
15 серпня 2024 року м.Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Шестернін В.Д., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
- за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
ОСОБА_1 провадив господарську діяльність без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, а саме: 26.07.2024, о 23:55, у м. Луцьку по пр. Соборності, надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі легковим автомобілем Geely FE-1, д.н.з. НОМЕР_1 , (обладнаний на даху ліхтарем таксі оранжевого кольору).
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Вину визнав та просив суворо не карати.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»:
автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв;
таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності як перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.
Відповідно до ч. ч. 1, 6, 8 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» (документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення) автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:
для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.
Документи для автомобільного самозайнятого перевізника:
- ліцензія, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування суб'єкти господарювання притягаються до адміністративної відповідальності, передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) передбачає адміністративну відповідальність.
ІV. Висновок суду
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії №0019784 від 26.07.2024;
-фотокопіями автомобіля, свідоцтва про реєстрацію транпортного засобу, посвідчення водія;
- направленням на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №НР 001435 від 22.07.2024;
- відеозаписами (dvd-диск).
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив приписи ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», та, тим самим, вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах, що були повно та всебічно досліджені.
V. Накладення адміністративного стягнення
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., і за своїм видом та мірою відповідає завданню й меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу.
VІ. Судові витрати
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, слід стягнути судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ч. 1 ст. 164, ст. ст. 33-35, 283-285, 268, 294 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн., 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений ним не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу в цей строк постанова про накладення штрафу буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби і з правопорушника буде стягуватися подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін