Справа № 159/481/24
Провадження № 1-кп/159/226/24
16 серпня 2024 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12023030000000515 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Воля-Любитівська Ковельського району Волинської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимого: вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14.12.2010 за ч.ч. 2, 4 ст.189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10.07.2015 невідбуту частину покарання замінено на обмеження волі. Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 25.09.2015 звільнений від подальшого відбування покарання у зв'язку з досягненням пенсійного віку,
у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст. 187 КК України, запобіжний захід до якого встановлено у виді тримання під вартою строком до 26.08.2024р.,-
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Татарбунари Одеської області, українця, громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , головного сержанта - командира НОМЕР_2 розвідувального відділення розвідувального взводу НОМЕР_3 окремого батальйону НОМЕР_4 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління сил територіальної оборони, у званні «молодший сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимий,
у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.187, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263 КК України, запобіжний захід до якого встановлено у виді домашнього арешту строком до 26.08.2024р.,-
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , розвідника - номера обслуги НОМЕР_5 розвідувального відділення розвідувального взводу НОМЕР_3 окремого батальйону НОМЕР_4 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління сил територіальної оборони, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.187, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, запобіжний захід до якого встановлено у виді застави із встановленням обов'язків строком до 26.08.2024р.,-
Обвинувачений ОСОБА_5 на підставі ухвали суду від 28.06.2024р. утримується під вартою, строком до 26.08.2024р.
Обвинувачений ОСОБА_7 на підставі ухвали суду від 28.06.2024р. перебуває під домашнім арештом, строком до 26.08.2024р.
Завершити судовий розгляд до спливу запобіжного заходу не можливо.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Прокурором заявлено клопотання про продовження до обвинувачених запобіжного заходу строком на 2 місяці, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, може переховуватись від суду для уникнення покарання. Також обвинувачений перебуваючи на волі може здійснювати незаконний вплив на свідків та потерпілого. Тому жоден з більш м'яких запобіжних заходів не забезпечать належного виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків не може запобігти наведеним ризикам.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що обвинувачений вже тривалий час тримається під вартою, просить визначити йому заставу.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав доводи захисника.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що просить застосувати до обовинуваченого особисте зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав доводи захисника, вказав, що він перебуває під домашнім арештом бажає піти на фронт, а такий запобіжний захід як домашній арешт перешкоджає це йому зробити. У такому випадку, питання про запобіжний захід залишає на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні вказала, що обвинувачений перебуває на лікуванні і не зміг вийти на відеоконференцію з власних засобів. За таких підстав наступне судове засідання обвинувачений буде просити організувати відеоконференцію із найблищим судом. Стосовно запобіжних заходів до інших обвинувачених, підтримала доводи їх захисників.
Потерпілий у судове засідання не з'явився.
Заслухавши сторони кримінального провадження, ознайомившись з доданими до клопотання матеріалами, дійшов висновку про таке.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Оскільки поняття «обґрунтована підозра» у національному законодавстві не визначене, то, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд має враховувати позицію Європейського Суду з прав людини, відображену у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Кущ проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Як вбачається з обвинувального акту, формулювання обвинувачення містить інформацію, що вказує на те, що обвинувачені дійсно при встановлених досудовим слідством обставинах могли вчинити інкриміноване їм правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років.
Зважаючи на те, що на даний час кримінальне провадження по суті ще не розглянуто, потерпілий та свідки не допитані, докази не досліджені та беручи до уваги обставини за якими пред'явлено обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує кожному обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, дані про його особу.
Так ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, судимий за вчинення особливо тяжкого злочину, а також представши під судом за обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, знову обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого умисного злочину вчиненого організованою групою, пов'язаного із збагаченням, є пенсіонером за віком. Отже враховуючи вищезазначену репутацію обвинуваченого суд приходе до висновку про високий ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_5 хоча і одружений, проте утриманців у нього не має, є особою пенсійного віку, отже у ного недостатньо міцні соціальні зв'язки, які б стримували його від втечі з метою уникнення правосуддя. Тому існує високий ризик ухилення обвинуваченого від суду.
Крім того, на теперішній час обвинувачений ОСОБА_5 утримується під вартою, він хоча і є особою з інвалідністю 3 групи, проте відомостей що за станом здоров'я він не може утримуватись під вартою суду не надано. Враховуючи побоювання потерпілого надані при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу, а також у попередніх судових засіданнях про продовження запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, а також обставини зазначені в обвинувальному акті за яких було вчинено інкримінований злочин суд вважає, що прокурором доведено ризик впливу на потерпілого, свідків, оскільки обвинувачений обізнаний про їх анкетні данні та адреси проживання. Перебуваючи на волі обвинувачений може здійснити незаконний на них вплив, оскільки вони ще не допитані судом. Запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе забезпечити такий вплив, оскільки він за своєю суттю, не може виключити такий вплив у тому числі за допомогою телекомунікаційних мереж. Отже за таких підстав запобіжний захід у виді домашнього арешту та особистого зобов'язання не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. Особи які б могли поручитися за обвинуваченого відсутні.
Таким чином враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у особливо тяжкому злочині, вже перебуває під вартою, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою. Для досягнення дієвості мети застосованого запобіжного заходу, слід продовжити на строк 60 днів.
Разом із цим, суд враховує позицію ЄСПЛ викладену у Рішенні Клеутін проти України від 23.06.2016р., та аналогічних Строган проти України та Ігнатов проти України, де зазначено, що триваюче тримання обвинуваченого під вартою, без розгляду питання застосування альтернативних запобіжних заходів є порушенням ч.3 ст.5 Конвенції.
В судовому засіданні було з'ясовано, що у обвинувачений спроможний внести заставу у розмирі до 500000 грн.
Відповідно до п.1 ч.4 ст 183 КПК України, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого та з урахуванням ризику втечі, незаконного впливу на потерпілого, свідків суд вважає достатнім визначити розмір застави в розмирі 500000 грн.. Саме такий підвищений розмір застави на думку суду зможе забезпечити високі ризики встановлений судом.
До обвинувачених ОСОБА_7 . Ухвалою від 31.01.2024р. було застосовано запобіжний захід у виді застави 500000 грн. з покладенням обов'язків. Для забезпечення ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від суду, здійснення незаконного впливу на потерпілого свідків. Притому при застосуванні запобіжних заходів було судом враховано, що обвинувачений є військовослужбовцем та проходить службу у військовій частині, не судимий, маює ряд хвороб, які потребують лікування, бажає продовжити виконувати військову службу, має нагороди, одружений, має дітей, за таких умов суд переконаний, що він має міцний соціальний зв'язок. Враховуючи отримані судом пояснення поручителів, відсутність порушення режиму попереднього запобіжного заходу у виді тримання під цілодобовим арештом, позицію потерпілого про відсутність побоювань до обвинуваченого, а також його фінансові можливості, щодо внесення грошової застави для забезпечення заявлених прокурором ризиків, суд вважав достатнім обмежитись запобіжним заходом у виді застави.
Особисту поруку, поруку поручителями враховуючи тяжкість інкримінованого йому злочину та відповідальність поручителів суд визнав недостатніми для забезпечення встановлених судом ризиків.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, даних про його особу та забезпечення ризиків, вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від суду та незаконного впливу на потерпілого, свідків суд вважав достатнім визначити заставу в межах п.3 ч.5 ст.183 КПК України в розмирі заявленої обвинуваченим суми 500000 грн., суд визнав достатньою мірою гарантувати виконання, обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_7 у визначений законом строк заставу не сплатив, повідомив суд, що грошей на заставу у нього немає. У зв'язку із чим Ухвалою від 13.02.2024р. йому змінено запобіжний захід у виді застави 500000 грн. на запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло за адресом: АДРЕСА_2 , у період доби з 18:00 години до 08:00 години, з покладенням обов'язку прибувати за кожною вимогою до суду, утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим.
Таким чином, наразі закінчити судовий розгляд неможливо, доказів, що встановлені судом ризики зменшилися суду не пред'явлено, у зв'язку із чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Для досягнення дієвості мети застосованого запобіжного заходу, слід продовжити на строк до 16.10.2024р..
Доводи захисту про заміну запобіжного заходу ОСОБА_7 на особисте зобов'язання для суду не є слушними, оскільки суд переконаний, що за наведених судом обставин на теперішній час ризики не зменшилися і саме застосований до обвинувачених запобіжний захід виявився дієвим для запобігання наведених прокурором ризиків.
Керуючись ст. 314-317 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст. 187 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Луцький слідчий ізолятор» строком до 14.10.2024р., включно.
Особами, визначеними ч. 2 ст.182 КПК України, у будь-який момент, може бути внесена застава в розмірі 500000,00 грн., з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, повідомити суд про адресу фактичного проживання, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками у цьому кримінальному провадженні під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Роз'яснити заставодавцям, що у разі порушення ОСОБА_5 визначених обов'язків - застава звертається в дохід держави.
Зазначені обов'язки встановити на строк 2 місяці з моменту застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави.
Продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло за адресом: АДРЕСА_2 , у період доби з 18:00 години до 08:00 години, з покладенням обов'язку прибувати за кожною вимогою до суду, утримуватися від спілкування із свідками, потерпілим, строком до 16.10.2024р., включно.
Ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 передати для виконання відділу Національної поліції за місцем його проживання - АДРЕСА_2 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення в частині запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1