Справа № 159/5255/24
Провадження № 1-кс/159/1718/24
про арешт майна
16 серпня 2024 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024030550001062 від 14.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна, -
Слідчим ОСОБА_3 , за погодженням з процесуальним прокурором ОСОБА_4 , внесено до суду клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024030550001062 від 14.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що 13.08.2024 року, близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Михайла Грушевського в м. Ковелі, неподалік будинку № 36, здійснив наїзд на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та поїхав у невідомому напрямку. Внаслідок наїзду ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження.
13.08.2024 року, в період часу з 22 год. 28 хв. по 22 год. 33 хв., на подвір'ї будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за згодою власника домоволодіння, було проведено огляд місця події, в ході проведення якого було встановлено, що на території вказаного домоволодіння знаходиться автомобіль марки «Volkswagen Passat», червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який причетний до дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 13.08.2024 року близько 14 год. 00 хв, в АДРЕСА_2 , та згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також перебуває в його користуванні. В ході проведення огляду транспортного засобу, вказаний автомобіль вилучено та визнано знаряддям вчинення злочину у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що вилученийтранспортний засіб є речовим доказом по кримінальному провадженню, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди, слідчий просить накласти арешт на вилучений транспортний засіб, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Прокурор звернулась до слідчого судді з заявою про розгляд даного клопотання без її участі та без участі слідчого.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по вказаних матеріалах, дійшов таких висновків.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Так, з витягу з ЄРДР вбачається, що СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024030550001062 від 14.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до постанови слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про визнання і приєднання до матеріалів речових доказів від 14.08.2024 року, зазначений транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , вилучений в АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у даному кримінальному проваджені.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Арештом майна, згідно з вимогами ч. 1 ст. 170 КПК України, є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку, згідно із ч. 3 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
З аналізу положень вищевказаних процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор повинні довести, що майно, яке на їх думку підлягає арешту, повинно відповідати критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України. Доведеними повинні бути і ризики щодо такого майна, передбачені ст.170 КПК України, а саме: щодо збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Враховуючи, що вилучений транспортний засіб є речовим доказом по кримінальному провадженню, вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, а тому, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження цього майна, на нього слід накласти арешт з забороною відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаними майном до вирішення провадження по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання слідчого Ковельського РУП ГУ Національної поліції у Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна, - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , виявлений та вилучений 13.08.2024 року в АДРЕСА_1 , заборонивши відчужувати, розпоряджатись та користуватись вказаним майном до вирішення провадження по суті.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим ОСОБА_3 , на якого покласти обов'язок інформувати про неї заінтересованих осіб.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Ухвала може бути скасована в порядку ст.174 КПК за клопотанням власника чи володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.
Слідчий суддя ОСОБА_1