15 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 522/16379/17
провадження № 61-10753ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гарська Вікторія Валеріївна, ОСОБА_3 , про встановлення нікчемності заяви про скасування заповіту, встановлення нікчемності заповіту, скасування та вилучення запису, визнання права на спадкування,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 червня 2024 року.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У касаційній скарзі заявниця як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 3 частини 3 статті 411 ЦПК України.
Верховний Суд звертає увагу, що зі змісту пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України випливає, що ця норма процесуального закону спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору.
При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, конкретизацію змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (див.: постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 березня 2023 року, справа № 522/22473/15-ц, провадження № 12-13гс22).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України заявниця повинна чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку заявниці, відповідна норма повинна застосовуватися.
Враховуючи викладене, заявниці необхідно подати нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретні норми права, щодо яких відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо таких норм для правильного вирішення справи.
Також заявниця сплатила судовий збір не в повному розмірі.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивача до суду) за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 січня 2017 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 600,00 грн.
Позивачка у 2017 році звернулася з позовом про скасування заповіту, встановлення нікчемності заповіту, скасування та вилучення запису, визнання права на спадкування. Позов містить п'ять вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Ставка судового збору за п'ять вимог немайнового характеру за подання та розгляд касаційної скарги становить 6 400,00 грн (640х5х200%). За одну вимогу майнового характеру становить 1 369,20 грн (68 460,23 грн х 1% х 200%).
Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 7 769,20 грн.
Враховуючи те, що до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3 840,00 грн, заявниці необхідно доплатити 3 929,20 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
Отже, заявниці необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3 929,20 грн або надати документи, що підтверджують підстави для звільнення/зменшення/розстрочення/ відстрочення сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги за умови подання відповідної заяви.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявниці строку для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гарська Вікторія Валеріївна, ОСОБА_3 ,про встановлення нікчемності заяви про скасування заповіту, встановлення нікчемності заповіту, скасування та вилучення запису, визнання права на спадкування залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строком до 04 вересня 2024 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник