Ухвала
14 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 761/45349/23
провадження № 61-11527ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відшкодування моральної шкоди,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути на його користь з Державного бюджету України на відшкодування моральної шкоди 82 000,00 грн.
Позов ОСОБА_1 мотивував тим, що він є підполковником у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ України в м. Києві. Пенсія йому призначена та виплачується відповідно до вимог Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». ГУ ПФУ України в м. Києві упродовж 2020-2023 років систематично та свавільно порушує його права та свободи на пенсійне забезпечення. Рішенням окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року у справі № 826/141/05/18 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ГУ ПФУ України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, про часткове задоволення позову. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у м. Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 86 % до 70 % сум грошового забезпечення та зобов'язано ГУ ПФУ у м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. На виконання вказаного рішення суду від ГУ ПФУ в м. Києві проведено перерахунок пенсії. Сума доплати за період з 01 січня 2018 року до 30 листопада 2020 року склала 42 244,80 грн, однак зазначена сума виплачена не була. Лише 18 вересня 2023 року постановою головного державного виконавця відділу ПВР Коломієць І. М. виконавче провадження № 63290375 з примусового виконання виконавчого листа № 826/14105/18 було закінчено у зв'язку із виконанням судового рішення. У зв'язку з викладеним позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях через порушення звичного способу життя. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Шевченківський районний суд м. Києва рішенням від 07 лютого 2024 року позов задовольнив. Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 82 000,00 грн.
Київський апеляційний суд постановою від 22 липня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнив. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
03 серпня 2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.
Ціна позову у цій справі становить 82 000,00 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для заявника.
Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є винятком із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відшкодування моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов