15 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 171/1131/23
провадження № 61-11245ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства «Нивотрудівське»нарішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2024 року у справі за позовом Комунального підприємства «Нивотрудівське» доКриворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з коштів боржника,
У липні 2023 року Комунальне підприємство «Нивотрудівське» (далі КП «Нивотрудівське») звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати постанову державного виконавця Апостолівського районного відділу Державної виконавчої служби про арешт майна боржника від 18 травня 2009 року, винесену на підставі ухвали Апостолівського районного суду від 16 вересня 2008 року про звернення стягнення на грошові кошти належні Комунальному підприємству «Нивотрудівське житлово-комунальне підприємство» (нова назва підприємства - КП «Нивотрудівське»); зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право позивача).
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області рішенням від 29 лютого 2024 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2024 року, відмовив у задоволенні позову КП «Нивотрудівське».
У липні 2024 року КП «Нивотрудівське»через засоби поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішенняОрджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2024 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини першої статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються зокрема малозначні справи.
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області ухвалою від 26 липня 2023 рокувизнав дану справу малозначною та призначив її до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Підстави вважати, що суд помилково відніс зазначену справу до категорії малозначних, відсутні. Крім того, заявник не мотивує наявність підстав для розгляду касаційної скарги вказаною обставиною.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення ухвалені у малозначній справі, тому у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Нивотрудівське» до Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з коштів боржника за касаційною скаргою Комунального підприємства «Нивотрудівське» на рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 липня 2024 рокувідмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов