Номер провадження: 22-ц/813/1503/24
Справа № 501/1291/21
Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
08.08.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Стахової Н.В., Назарової М.В.,
з участю секретаря судового засідання Чеботар А.Г.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 17 квітня 2023 року,
за позовною заявою Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року Акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, в обґрунтування якої зазначило, що 13.08.2019 між Акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки № РС/WE0VER+/250_00018 .
25.08.2020 між Акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 2 про встановлення овердрафту з пільговим періодом для держателів особистих платіжних карток за тарифним планом «ПРЕМІУМ ЕЛІТ+» до договору №РС/WE0VER+/250_00018 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки від 13 серпня 2019 року.
Згідно з пунктом 2.1 додаткового договору банк на умовах визначених додатковим договорами надає держателю овердрафт на проточний рахунок, відкритий на підставі договору, за умови відсутності або недостатності коштів на цьому поточному рахунку на умовах:
2.1.1. Ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 200000,00 (двісті тисяч грн 00 коп.);
2.1.2. Строк користування овердрафтом з 25.08.2020 по 25.08.2021, протягом вказаного строку держатель має право багатократно отримувати грошові кошти та погашати заборгованість по овердрафту таким чином, щоб заборгованість держателя не перевищувала встановленого додатковим договором ліміту овердрафту. При настанні дати погашення заборгованість по овердрафту скасовується та переноситься на відповідні рахунки з обліку простроченої заборгованості.
Відповідно до пункту 2.3. додаткової угоди держатель зобов'язується на умовах, в термін та розмірах, обумовлених цією додатковою угодою, повернути заборгованість за овердрафтом, а також сплатити всі інші платежі, обумовлені цим додатковим договором.
Згідно з п.4.4 додаткового договору за користування овердрафтом встановлюється номінальна процентна ставка у розмірі 35 % річних. У пільговий період пільгова ставка за користування овердрафтом встановлюється у розмірі 0,001 % річних з урахуванням умов погашення заборгованості в пільговому періоді в п.1.5 цього додаткового договору.
Пунктом п.5.2.2. додаткового договору держатель зобов'язується своєчасно погашати овердрафт та проценти за його використання, а також інші платежі, передбачені цим додатковим договором.
Відповідно до п.5.5.3. Додаткової угоди, у разі порушення держателем будь-яких зобов'язань, визначених додатковою угодою овердрафту, держатель сплачує банку неустойку/штрафні санкції/пеню у розмірі передбаченому тарифами банку.
Відповідачем порушено умови додаткового договору, а саме: строки погашення (обнуління) суми овердрафту, строки сплати процентів за користування овердрафтом.
Банком направлено держателю повідомлення (вимогу) №87 від 16.02.2021 про дострокове погашення заборгованості за додатковим договором.Відповідач проігнорував вимогу банку.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» заборгованість за додатковим договором № 2 про встановлення овердрафту з пільговим періодом для держателів особистих платіжних карток за тарифним планом «ПРЕМІУМ ЕЛІТ+» до договору №РС/WE0VER+/250_00018 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки від 13 серпня 2019 року, укладеного 25 серпня 2020 року в розмірі 206776,54 грн, в тому числі: прострочення заборгованості по кредиту 199919,52 грн; прострочена заборгованість по відсоткам 4167,83 грн; інші витрати згідно тарифів банку 2689,19 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Іллічівський міський суд Одеської області рішенням від 17 квітня 2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задовольнив.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» заборгованість за додатковим договором № 2 про встановлення овердрафту з пільговим періодом для держателів особистих платіжних карток за тарифним планом «ПРЕМІУМ ЕЛІТ+» до Договору №РС/WE0VER+/250_00018 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки від 13 серпня 2019 року, укладеного 25 серпня 2020 року в розмірі 206776,54 грн, в тому числі: прострочення заборгованості по кредиту 199 919,52 грн; прострочена заборгованість по відсоткам 4167,83 грн; інші витрати згідно тарифів банку 2689,19 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що фактично використовуючи номер телефону, який був зазначений як фінансовий, відповідач, на думку суду, допустив власну недбалість, яка могла сприяти незаконному використанню фінансового телефону, несанкціонованому доступу до його карткового рахунку і здійснення платіжних операцій, відповідальність за які покладається на нього.
На даний час факт шахрайських чи інших протиправних дій при здійсненні переказу грошових коштів з карткового рахунку відповідача належними та допустимими доказами не підтверджений.
Сам по собі факт внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та проведення досудового розслідування не є доказом вчинення шахрайства з грошовими коштами на рахунку відповідача.
Згідно розрахунку заборгованості за договором, станом на 19.04.2021 загальна сума простроченої заборгованості за овердрафтом становить 206776,54 грн, в тому числі: прострочення заборгованості по кредиту 199919,52 грн; прострочена заборгованість по відсоткам 4167,83 грн; інші витрати згідно тарифів банку 2689,19 грн.
У порушення умов договору, а також ст.ст.509, 526, 1054 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язання за договором не виконав, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 17 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з висновком суду та зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції представником відповідача заявлялося клопотання про витребування відомостей з ТОВ «Водафон Ентерпрайз Юкрейн» щодо перевипуску сім-карти за номером НОМЕР_2 . Проте, ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 07 вересня 2021 року клопотання повернуто у зв'язку з несплатою судового збору. Вважає дану ухвалу суду незаконною, оскільки сторона відповідача зверталася з вимогою про витребування доказів, а не забезпечення таких доказів.
Вважає, що банк володівши інформацією про відсутність відповідача на території України у зазначений період, знехтував фактом виконання операцій на території України, а не за кордоном. Банком порушено обов'язок захисту інтересів клієнта, оскільки банк має право встановлювати ліміти, обмежену на максимальну суму, кількість операцій з карткою відповідно до вимог безпеки банку та правил МПС, тому мав би вчиняти запобіжні дії.
Зазначає, що невідкладно, на наступний день з дня виявлення незаконного списання коштів, виконав вказівку оператора банку звернувся до відділення з письмовою заявою про незгоду з трансакціями через представника, а також із заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів.
Зауважує, що відповідальність за незаконне здійснення трансакцій та неправомірне списання грошових коштів з банківського рахунку не може покладатися на ОСОБА_1
(2) Позиція інших учасників справи
Одеський апеляційний суд ухвалою від 15.06.2023 року відкрив апеляційне провадження, роз'яснив Акціонерному товариству «Український будівельно-інвестиційний банк» право подати до Одеського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін, посилаючись на те, що 13.11.2020 року позичальником з карткового рахунку проведено ряд банківських операцій з переказу грошових коштів та оплати послуг на загальну суму 384470,10 грн. Доказів перевипуску належної ОСОБА_1 сім-карти за номером НОМЕР_3 третіми особами без його згоди, відповідач не надав. Як і не надав доказів отримання третіми особами доступу до платіжної картки без його згоди.
Із виписки за договором № РС/WЕ0VЕR+/250_00018, яка є первинною бухгалтерською документацією, з використанням реквізитів платіжної картки відповідача, 13.11.2020 року здійснено 20 трансакцій з них 19 платежів через інтернет-сервіси та Інтернет магазин.
Внутрішнім службовим розслідуванням банку встановлено, що всі операції у період з 13.11.2020 року по 16.11.2020 року по рахунку ОСОБА_1 проводились через мережу інтернет за допомогою реквізитів платіжної картки, володільцем якої є ОСОБА_1 , та за допомогою системи інтернет-банкінгу «УБІБ24» з використанням логіну та паролю ОСОБА_1 .
Зазначає, що клієнт з власної волі допустив можливість здійснювати платежі з його картки у мережі інтернет у будь-який час.
Представник Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк», який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ен визнав.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Волканов Є.В. в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що фактично використовуючи номер телефону, який був зазначений як фінансовий, відповідач, на думку суду, допустив власну недбалість, яка могла сприяти незаконному використанню фінансового телефону, несанкціонованому доступу до його карткового рахунку і здійснення платіжних операцій, відповідальність за які покладається на нього.
На даний час факт шахрайських чи інших протиправних дій при здійсненні переказу грошових коштів з карткового рахунку відповідача належними та допустимими доказами не підтверджений.
Сам по собі факт внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та проведення досудового розслідування не є доказом вчинення шахрайства з грошовими коштами на рахунку відповідача.
Згідно розрахунку заборгованості за договором, станом на 19.04.2021 року загальна сума простроченої заборгованості за овердрафтом становить 206776,54 грн, в тому числі: прострочення заборгованості по кредиту 199919,52 грн; прострочена заборгованість по відсоткам 4167,83 грн; інші витрати згідно тарифів банку 2689,19 грн.
У порушення умов договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язання за договором не виконав, тому суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 07 вересня 2021 року, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів повернуто заявнику.
Звертаючись до суду першої інстанції із клопотанням, відповідач просив витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Водафон Ентерпрайз Юкрейн» інформацію про те, чи здійснювався перевипуск SІМ-картки з номером НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_1 у період з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року. У випадку здійснення у вказаний період операції з перевипуску SІМ-картки з номером НОМЕР_2 надати завірені належним чином докази, а саме: порядок перевипуску SІМ-картки, встановлений товариством з обмеженою відповідальністю «Водафон Ентерпрайз Юкрейн», та перелік відомостей, які зазначаються користувачем для здійснення операції з перевипуску картки; запис дзвінка до контактного центру оператора, щодо перевипуску SІМ-картки з номером НОМЕР_2 ; адресу структурного підрозділу товариства з обмеженою відповідальністю «Водафон Ентерпрайз Юкрейн» в якому отримано перевипущену SІМ-картку з номером НОМЕР_2 та запис цієї події з камер відеоспостереження; підстави, на яких SІМ-картка з номером НОМЕР_2 перевипущена та документи надані особою, що ініціювала перевипуск.
В матеріалах цивільної справи відсутнє дане клопотання, однак зазначене підтверджується фіксацією судового процесу технічними засобами.
Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.2 ст.116 ЦПК України, витребування доказів є способом їх забезпечення судом, а тому за його подачу підлягає сплаті судовий збір, який відповідачем не було сплачено.
Відповідачем було заявлено клопотання в порядку витребування доказів, проте судом застосовані положення норм, які передбачають забезпечення доказів.
Відповідно до положень частини третьої статті 12 ЦПК України, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.
Згідно з частиною першою статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане у строк, зазначений у частині другій та третій статті 83 цього Кодексу.
Мета цього процесуального механізму - допомогти сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно. Це підтверджується обов'язком особи, яка заявляє клопотання про витребування доказів, долучити до нього відомості про неможливість отримання таких доказів особисто.
Статтею 118 ЦПК України врегульовано порядок розгляду заяви про забезпечення доказів та наслідки такого розгляду у вигляді постановлення ухвали про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Заява про забезпечення доказів, незалежно від обраного стороною способу забезпечення, розглядається судом протягом 5 днів з дня її надходження до суду за правилами ст. 118 ЦПК України. Про розгляд заяви повідомляються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, присутність котрих не є обов'язковою. Така процедура розгляду сприяє оперативності вирішення питання про забезпечення доказів, а отже, і досягненню мети, на яку спрямована процесуальна дія.
Отже аналіз частини першої статті 84 та частини другої статті 116 ЦПК України свідчить про те, що вони мають різний характер регулювання питання щодо витребування доказів та їх забезпечення.
Суд першої інстанції не врахував зазначені норми закону та не надав оцінки заяві із якою звернувся представник відповідача, а саме про витребування доказів, а тому помилково повернув дане клопотання, в зв'язку з несплатою судового збору.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 10.06.2024 року витребував у приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" інформацію про те, чи здійснювався перевипуск SІМ-картки з номером НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_1 у період з 01 листопада 2020 року по 30 листопада 2020 року.
На виконання вказаної ухвали суду від приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" надійшов лист від 01.07.2024 року № 60-24-07031.
Ураховуючи викладені вище обставини, перевіряючи доводи апеляційної скарги, з метою повного та всебічного встановлення обставин по справі, про які відповідачем зазначалося в суді першої інстанції, проте суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у витребуванні доказів, апеляційний суд вважає за доцільне долучити до матеріалів справи і дослідити лист від 01.07.2024 року № 60-24-07031.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Судом першої інстанції встановлено, що 13.08.2019 між Акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки № РС/WE0VER+/250_00018 .
25.08.2020 року між Акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №2 про встановлення овердрафту з пільговим періодом для держателів особистих платіжних карток за тарифним планом «ПРЕМІУМ ЕЛІТ+» до Договору №РС/WE0VER+/250_00018 про відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки від 13 серпня 2019 року.
Пунктом 2.1 додаткового договору передбачено, що банк, на умовах визначених цим додатковим договором, надає держателю овердрафт на проточний рахунок, який відкритий на підставі договору, за умови відсутності або недостатності коштів на цьому поточному рахунку на умовах:
2.1.1. Ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 200000 (двісті тисяч грн. 00 коп.);
2.1.2. Строк користування овердрафтом з 25.08.2020 по 25.08.2021, на протязі вказаного строку держатель має право багатократно отримувати грошові кошти та погашати заборгованість по овердрафту таким чином, щоб заборгованість держателя не перевищувала встановленого додатковим договором ліміту овердрафту. При настанні дати погашення заборгованість по овердрафту скасовується та переноситься на відповідні рахунки з обліку простроченої заборгованості.
Відповідно до пункту 2.2. додаткової угоди овердрафт надається на споживчі цілі.
Згідно пункту 2.3. додаткової угоди держатель зобов'язується на умовах, в термін та розмірах, обумовлених цією додатковою угодою, повернути заборгованість за овердрафтом, а також сплатити всі інші платежі, обумовлені цим додатковим договором.
Пунктом 4.3. додаткової угоди, визначено, що проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму використаного овердрафту станом на кінець кожного дня при цьому використовується метод факт/360. Тобто при розрахунку процентів рік рахується за 360 днів.
Згідно з п.4.4 додаткового договору за користування овердрафтом встановлюється номінальна процентна ставка у розмірі 35 % річних. У пільговий період пільгова ставка за користування овердрафтом встановлюється у розмірі 0,001 % річних з урахуванням умов погашення заборгованості в пільговому періоді в п.1.5 цього додаткового договору.
При несплаті процентів за користування овердрафтом в строки встановлені цим додатковим договором заборгованість по процентам переноситься на рахунок прострочених процентів (пункт 4.6 додаткового договору).
Згідно з п.5.2.9. додаткового договору держатель зобов'язаний якщо банк у випадках, передбачених п.5.3.3. цього додаткового договору вимагає дострокового погашення овердрафту, здійснити повернення заборгованості за цим додатковим договором протягом строку, зазначеного у вимозі.
Відповідно до п.5.5.3. додаткової угоди, у разі порушення держателем будь-яких зобов'язань, визначених додатковою угодою овердрафту, держатель сплачує банку неустойку/штрафні санкції/пеню у розмірі передбаченому тарифами банку.
Відповідно до умов додаткового договору банк надає держателю кредит у формі овердрафту який держатель має право отримувати багаторазово та повинен погашати (обнуляти) щомісячно до 5 числа (включно) місяця, наступного за місяцем виникнення заборгованості. Сума овердрафту яка не була погашена у вказані строки є простроченою, за користування нею нараховується номінальна процентна ставка 35% річних та підлягає поверненню на вимогу банку.
У разі втрати платіжної картки, або несанкціонованого використання платіжної картки третіми особами та неповідомлення про це банк, держатель не звільняється від виконання своїх зобов'язань за цим додатковим договором (пункт 5.7 додаткового договору).
Відповідно до п.1.1.3 договору про надання доступу до системи дистанційного обслуговування «Інтернет - банкінг» №ІВ/F/250-0002 від 20/08/2019, укладеного між AT «УКРБУДІНВЕСТБАНК» та ОСОБА_1 , доступ до СДО ІБ, надання банком послуг щодо дистанційного розпорядження клієнтом його рахунками здійснюються відповідно до умов цього договору, «Правил дистанційного обслуговування клієнтів - фізичних осіб в системі Інтернет-банкінг УБІБ ONLINE» в AT «Укрбудінвестбанк» (надалі-Правила) та інших договорів, укладених між банком та клієнтом, щодо відкриття та обслуговування поточних, та карткових рахунків, розміщення вкладів (депозитів), надання кредитів тощо, із застосуванням положень Правил та інших нормативних документів банку, що визначені та затверджені відповідними рішеннями Правління банку, в тому числі у відповідності до діючого законодавства України.
Відповідно до п.1.2.2 Інтернет - банкінгу Правила, що затверджуються банком, є невід'ємною частиною цього договору, з якими клієнт зобов'язаний ознайомитися у приміщенні банку та/або на сайті банку перед здійсненням доступу до ОДО ІБ та перед ініціюванням будь - якої операції через СДО ІБ.
Ініціювання Клієнтом будь-якої операції через СДО ІБ є достатнім підтвердженням того, що Клієнт ознайомився з чинними на відповідній момент Правилами, вони йому зрозумілі, вони є розумними та справедливими, він погоджується з ними (приймає їх). 3 такого часу (з моменту іціювання Клієнтом відповідної операції через СДО ІБ) Правила (у відповідній редакції) стають невід'ємною частиною цього договору виключно в розрізі операції, що ініціювалась).
Згідно із п.1.3. Інтернет - банкінгу Банк і Клієнт, уклавши цей договір, дійшли згоди відносно того, що код підтвердження реєстрації (тут і далі - «Код підтвердження») є аналогом власноручного підпису клієнта (є електронним підписом) та що всі правочини, операції, договори, документи/ініціативи, дії підписані/засвідчені в електронному вигляді кодом підтвердження вважаються підписаними клієнтом власноруч. Код підтвердження не може бути визнаним недійсним через його електронну форму. Клієнт особисто та одноосібно несе відповідальність за зміст такого Електронного розрахункового документу. Підписавши документ/операцію/дію кодом підтвердження. Клієнт підтверджує, що з вказаними умовами погоджується, вважає їх зрозумілими та прийнятними про що ставить свій підпис.
Відповідно до п.2.1. Інтернет - банкінгу банк і клієнт, для здійснення доступу до СДО ІБ клієнт використовує наступні авторизаційні параметри:
2.1.1 логін (номер телефону користувача): «НОМЕР_2» (без лапок), що є інформацією обмеженого поширення і може бути повідомлений клієнтом виключно співробітнику-банка. Клієнт зобов'язаний забезпечити/гарантувати неможливість отримання третіми особами інформації про логін. Ризик і всю відповідальність за несанкціоноване використання логіна несе виключно клієнт.
2.1.2. Пароль для входу, електронний підпис, який створений засобами програмного забезпечення, що призначене для створення одноразових цифрових паролів за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних (реквізитів електронного доручення), дає змогу ідентифікувати користувача. Одноразовий цифровий пароль надається користувачу шляхом відправлення СМС-повідомдення на його номер мобільного телефону та використовується одноразово під час підтвердження електронного розрахункового документу/розпорядження.
Відповідно до п.2.1.2.1. Інтернет - банкінгу клієнт зобов'язаний забезпечити/гарантувати неможливість третіх осіб здійснити доступ та/або використати пароль 1.
Згідно п.2.1.2.2. Інтернет - банкінгу ризик і всю відповідальність, за несанкціоноване використання пароля несе виключно клієнт.
Пунктом 2.1.2.3. Інтернет - банкінгу передбачено, що будь-яку особу, яка використала логін та пароль 1, банк безумовно вважає за клієнта і не несе відповідальності, якщо це не відповідає дійсності.
Відповідно до п.2.1.2.4. Інтернет - банкінгу всі банківські операції, договори, інші документи/ініціативи, здійснені в електронному вигляді, є електронними документами і вважаються такими, що укладені із додержанням письмової форми, і не можуть бути оскаржені через їх електрону форму.
Згідно п.2.1.2.5. Інтернет - банкінгу номер мобільного телефону клієнта: [телефон], що, відповідно до Правил, використовується для надання клієнту за допомогою CMC - повідомлення нового Пароля 1.
Відповідно до п.6.3 Інтернет - банкінгу банк не несе відповідальність за:
6.3.1. відсутність доступу до СДО ІБ або некоректну роботу СДО ІБ у разі використання клієнтом для здійснення такого доступу технічних та програмних засобів, що не відповідають вимогам Правил, або вчинення Клієнтом інших дій, що не відповідають вимогам цих Правил.
6.3.2. відсутність доступу до СДО ІБ у разі отримання третіми особами інформації про логін клієнта в будь-який спосіб, зокрема але не виключно через безпосереднє з необережності чи з відома повідомлення клієнтом свого логіна третім особам, підбором логіна третіми особами тощо.
6.3.3. здійснення доступу та/або ініціювання банківських операцій третіми особами, у разі отримання третіми особами інформацію про логін, пароль І, пароль 2 в будь-який спосіб, зокрема але не виключно через безпосереднє з необережності чи з відома повідомлення клієнтом зазначеної в цьому пункті конфіденційної інформації третім особам, підбора третіми особами логіна, пароля 1, пароля 2 тощо.
Відповідно до виписки за договором № РС/WE0VER+/250_00018 - 13.11.2020 року починаючи з 12:07 год. до 16:29 год. здійснено 20 трансакцій, з яких 19 платежів через інтернет-сервіси та інтернет магазини за допомогою системи інтернет-банкінг «УБІБ» за датою списання 16.11.2020 року.
Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, відповідач посилається на те, що 13.11.2020 року невстановлені особи з його карткового рахунку списали кошти внаслідок незаконно проведених трансакцій, та з метою з'ясування вказаних обставин представник ОСОБА_1 звертався до банку із заявою про проведення службового розслідування, а після повернення в Україну ОСОБА_1 звертався із заявами про вчинення злочину до Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області та до Управління протидії кіберзлочинам в Одеській області департаменту кіберполіції Національної поліції України. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості по даному факту та відкрито кримінальне провадження № 12020160500003385 від 11.12.2020 року.
Із матеріалів справи вбачається, що 17.11.2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Волканов Є.В. засобами поштового зв'язку направив на адресу Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» заяву в якій зазначав, що ОСОБА_1 з 13.11.2020 року по 23.11.2020 року знаходиться у відпустці у Мальдівській Республіці. Платіжна картка перебуває з ОСОБА_1 , її дані та саму картку іншим особам не передавав, розпорядження щодо списання коштів не надавав, сім-картку не передавав третім особам. У період з 13.11.2020 року по 16.11.2020 року невідомі особи отримали доступ до платіжної картки та здійснили несанкціоновані грошові перекази. Просив провести внутрішнє розслідування щодо встановлення обставин несанкціонованого доступу сторонніх осіб до поточного рахунку ОСОБА_1 , надати інформацію та відповідні записи телефонних розмов, які були здійснені від імені ОСОБА_1 з працівниками банку у період з 13.11.2020 року по 16.11.2020 року; здійснити анулювання проведених трансакцій по рахунку ОСОБА_1 у період з 13.11.2020 року по 16.11.2020 року, окрім проведених ним платежів, та здійснити повернення грошових коштів на поточний рахунок.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Волканов Є.В. звертався до Шевченківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області із заявою про вчинення злочину. ОСОБА_1 звертався до Управління протидії кіберзлочиннам в Одеській області із завою про проведення досудового розслідування за фактом крадіжки грошових коштів з карткових рахунків.
Внутрішнім службовим розслідуванням банку встановлено, що всі операції у період з 13.11.2020 року по 16.11.2020 року по рахунку ОСОБА_1 проводились через мережу інтернет за допомогою реквізитів платіжної картки, володільцем якої є ОСОБА_1 , та за допомогою системи інтернет-банкінгу «УБІБ24» з використанням логіну та паролю ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 01.12.2020 звертався до АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» із заявою про вчинення кримінального злочину та зупинення нарахування відсотків за користування коштами за овердрафтом до завершення розслідування.
У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 01.12.2020 АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» листом від 23.12.2020 року повідомило представника ОСОБА_1 , що за внутрішнім службовим розслідуванням банк дійшов висновку щодо здійснення операцій особисто паном ОСОБА_1 або, можливо, здійснення доступу та/або ініціювання банківських операцій, третіми особами шляхом отримання ними даних та конференційної інформації в будь-який спосіб, зокрема, але не виключно, через безпосереднє з необережності чи з відома повідомлення ОСОБА_1 інформації третім особам або підбора третіми особами інформації. Зазначалося, що 13.11.2020 року о 10:48:36 годині на електронну пошту банку було надіслано повідомлення-запит про реєстрацію клієнта ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_1 підписано договір про надання доступу до системи дистанційного обслуговування «Інтернет-банкінг» № ІВ/F/250-0002 від 20.08.2019 року, то банком через декілька хвилин після отримання запиту про реєстрацію в Ubib24, клієнта активовано у системі інтернет-банкінгу.
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020160500003385 від 11.12.2020 року вбачається, що 11.12.2020 року до ЧЧ Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він просить вжити заходів правового характеру до невстановлених осіб, які у період з 13.11.2020 року по 16.11.2020 року шахрайськими діями шляхом обману заволоділи належними заявнику грошовими коштами у значній сумі з його банківських карток.
Згідно зі ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Згідно з п. 2 розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705 (далі - Положення), в редакції на час виникнення правовідносин, емітент зобов'язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.
Відповідно до п. 3 розділу 6 Положення банк зобов'язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов'язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
Відповідно до п.11 розділу 6 Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629 св 18), від 24 липня 2019 року у справі № 753/16954/16-ц (провадження № 61-24323 св 18), від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18 (провадження № 61-9877 св 19), від 21 квітня 2021 року у справі № 751/6050/18 (провадження № 61-18544 св 19), від 07 липня 2021 року у справі № 370/476/16-ц (провадження № 61-10242 св 20), від 17 грудня 2021 року у справі № 263/3704/19 (провадження № 61-1799 св 21).
У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц (провадження № 61-3239св18) зазначено, що «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанції вірно прийняли до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15».
Аналогічний висновок наведений також у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц (провадження № 61-16504св18).
У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 зроблено висновок, що «при відмові у задоволенні позову апеляційний суд вважав, що спірні операції позивачем вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay, який дозволяє безконтактне зняття готівки за допомогою засобів ідентифікації (паролі, QR-код, у тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, CVV/CVC-кодів, тощо), без розголошення яких інша особа, навіть перевипустивши сім-картку або маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до Приват24, ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з його рахунку. Апеляційний суд вказав, що невід'ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ y мережі Інтернет, і саме клієнт несе повну відповідальність за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних (пункт 2.1.4.12.3. Умов), а також за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до розголошення ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію; апеляційний суд не врахував, що: саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
Згідно листа приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" від 01.07.2024 року № 60-24-07031, 12.11.2020 року о 14:47 до служби підтримки абонентів (ЦДОА) з абонентського номеру НОМЕР_4 надійшов дзвінок з проханням встановити блокування абонентського номеру НОМЕР_5 (номер анонімний) по причині втрати. Відповідно до діючий на той час процедурі була проведена ідентифікація абонента. По факту оформлення заявки на абонентський номер НОМЕР_5 направлено СМС з повідомленням.
Того ж дня о 15:11, під час повторного звернення до ЦДОА з абонентського номеру НОМЕР_4 була подана заявка на заміну СІМ-картки абонентського номеру НОМЕР_5 . Була проведена ідентифікація абонента і по факту оформлення заявки на номер НОМЕР_5 відправлено СМС з повідомленням. О 16:10 виконана заміна СІМ-картки. Запис дзвінків за 12.11.2020 року не збережено.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник відповідача зазначив, що СМС повідомлень від приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" 12.11.2020 року ОСОБА_1 не отримував, оскільки в цей час здійснював переліт із м. Одеси із пересадкою в Стамбулі.
Колегія суддів зазначає, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що банком належними та допустимими доказами не підтверджено, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті SІМ-картки, незаконному використанню ПІН-коду, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з його рахунку, відповідач після виявлення незаконного списання коштів, виконавши вказівку оператора банку, невідкладно звернувся до відділення банку з письмовою заявою про незгоду з трансакціями та в подальшому до правоохоронних органів із заявами про вчинення злочину та поданому факту внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та відкрито кримінальне провадження № 12020160500003385 від 11.12.2020 року.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 17 квітня 2023 року слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено 4652,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 6 від 05.06.2023 року.
Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, то з Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий за подання апеляційної скарги у розмірі 4652,50 грн.
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 17 квітня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк», код ЄДРПОУ 26547581, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , судовий збір у розмірі 4652,50 грн за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 16.08.2024 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді М.В. Назарова
Н.В. Стахова