Номер провадження: 22-ц/813/4276/24
Справа № 946/6022/20
Головуючий у першій інстанції Смокіна Г.І.
Доповідач Назарова М. В.
13.08.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Назарової М.В.,
суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря Соболєвої Р.М.
учасники справи: позивачка - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 грудня 2023 року, ухвалене Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області у складі: судді Смокіної Г.І., в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на період навчання повнолітньої дитини,
21 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її користь на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн з подальшою індексацією, починаючи з дня пред'явлення позову до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23-х років, мотивуючи тим, що донька ОСОБА_3 навчається на заочній формі навчання у Придунайській філії ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія Управління» на платній основі, стипендію не отримує. Вартість навчання відповідно до довідки від 25 липня 2020 складає 7392,00 грн на рік. Відповідач працює на суднах закордонного плавання на посаді слюсаря з окладом 1800 доларів США на місяць та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки в заявленому розмірі.
12 січня 2021 року від ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому він зазначив, що відповідач постійно допомагає доньці в добровільному порядку, купує одяг, подарунки, щомісячно перераховує на карту ОСОБА_1 кошти на утримання повнолітньої дочки. Загалом відповідачем було перераховано ОСОБА_1 за п'ять місяців 20163,53 грн. На теперішній час він не працює, офіційно працевлаштуватися можливості не має, стабільного доходу не має. З урахуванням того, що працювати в морі не може, часто змушений кошти на своє утримання та на утримання своєї доньки позичати у друзів, родичів. Відповідач мешкає в одній кімнаті в гуртожитку. Повнолітня донька мешкає разом з матір'ю, у п'яти хвилинах руху від закладу, в якому навчається, таким чином, кошти на проїзд до місця навчання не витрачає, з урахуванням заочної форми навчання значних коштів на канцелярські прилади також не витрачає, має можливість працювати та заробляти собі на життя. Доказів витрат на навчання доньки у розмірі 10000 грн з огляду на рівність батьків у обов'язку по утриманню дитини позивачкою не надано. Не надано і доказів щодо отримання відповідачем заробітної плати у розмірі 1800 доларів США. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2023 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 .
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на період навчання повнолітньої дитини задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн щомісячно, починаючи з 01 вересня 2022 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Ухвалено допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 420,40 грн, зарахувавши до спеціального фонду Державного бюджету України.
В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 вважає оскаржуване рішення суду незаконним та необгрунтованим у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповнотою судового розгляду, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 5000 грн щомісячно, з подальшою індексацією, від дня пред'явлення позову до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років.
Доводами апеляційної скарги є те, що висновки суду про дохід ОСОБА_2 не відповідають дійсності, а висновок суду щодо відсутності доказів отримання відповідачем доходів за період до 17 вересня 2019 року, в тому числі на суднах, є помилковими.
Зазначає, що нею було подано до суду копії документів, зокрема свідоцтва фахівця моториста другого класу, фахівця зварника суднового, послужної книжки моряка, контракту про найм від 27 червня 2019 року, та враховуючи його перебування за межами України на судах закордонного плавання, останній у період з 01 липня 2018 року по 20 серпня 2019 року, працював на зазначених суднах та розмір його доходу складав 1800 дол. США.
Вказує, що відповідач не виконав ухвалу суду про витребування доказів щодо працевлаштування різноробочим до СФГ ОСОБА_4 , документів щодо втрати посвідчення моряка.
Вважає, що нею доведено у суді, що відповідач працював на суднах закордонного плавання та отримував відповідний дохід.
Вказує також, що під час розгляду справи відповідач не повідомив суду, що проходить службу у ВЧ № НОМЕР_1 та отримує там дохід.
Зазначає, що суд в порушення вимог ч. 1 ст. 191 СК України стягнув з відповідача аліменти не з дня пред'явлення позову - 21 вересня 2020 року, а з іншої дати - з 01 вересня 2022 року.
Крім того зазначає, що її донька у період працевлаштування отримувала мінімальну заробітну плату, частина цих коштів у розмірі понад 30 000 грн були витрачені на лікування зору. Крім цього були витрати на навчання та оплату контракту, витрати для нормального існування, їжа, одяг тощо.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач в особі свого представник апеляційну скаргу не визнав, оскільки тільки за 5 місяців 202 року відповідач добровільно перерахував доньці 20163,53 грн, по що надав суду докази; в період з 26 жовтня 2020 року до 31 серпня 2022 року дочка сторін працювала у ФОП та мала самостійний дохід, звільнившись за власним бажанням. Судом вірно враховано сукупність умов, що мають місце у разі стягнення аліментів з батьків на користь повнолітніх дочки, сина, що продовжують навчання, так у зв'язку із цим потребувати допомоги, а батьки можуть таку надавати.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
В судовому засіданні представник позивачки підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача апеляційну скаргу не визнав.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Предметом позову в цій справі є стягнення аліментів на дорослу дочку сторін, яка продовжує навчання.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 05 червня 2010 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 64, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 3).
Від шлюбу сторони мають повнолітню дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 05 грудня 2002 Кислицькою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, актовий запис № 38 (а.с. 5).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 13 січня 2015, позивачка 13 січня 2015 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 , прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 (а.с. 4).
Згідно довідки Придунайської філії ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія Управління» від 25 липня 2020 року, ОСОБА_3 здала повний комплект документів до вступу у заклад ІІІ курс на спеціальність «Облік і оподаткування» за освітньо-кваліфікаційним рівнем - бакалавр. Абітурієнт сплатив 7392 грн (що підтверджено квитанцією від 25.07.2020 № 8) за рік навчання зі знижкою 20 % в День відкритих дверей та рекомендований до наказу про зарахування 21.09.2020 на заочну форму навчання (а.с. 6, 7).
Згідно довідки Придунайської філії ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія Управління» від 12 жовтня 2020 року № 146, ОСОБА_3 навчається на ІІІ курсі на спеціальності «Облік і оподаткування» за освітньо-кваліфікаційним рівнем - бакалавр, на заочній формі навчання, на контрактній основі, стипендію не отримує. Термін навчання 2 роки 6 місяців, закінчення навчання 21 лютого 2023 року (а.с. 51).
Задовольняючи частково позов, суд виходив із того, що повнолітня ОСОБА_3 у період з 26 жовтня 2020 року по 31 серпня 2022 року мала самостійний дохід, доказів того, що остання мала потребу у матеріальній допомозі на навчання у вказаний період, окрім оплати за контрактом у розмірі 7392 грн на рік, суду не надано.
Тому за період з дня пред'явлення позову з 21 вересня 2020 року до 31 серпня 2022 року у задоволенні позовних вимог суд вважав необхідним відмовити у зв'язку з недоведеністю передбачених ст. 198 СК України підстав для стягнення аліментів на навчання повнолітньої дитини у вказаний період.
Стягуючи аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн щомісячно, починаючи з 01 вересня 2022 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дочкою 23 років, суд виходив із того, що після 31 серпня 2022 року третя особа не працювала, самостійного доходу не мала, а відповідач мав матеріальну можливість надавати таку допомогу, оскільки з 02 серпня 2022 року отримував щомісячні виплати як військовослужбовець.
Переглядаючи рішення суду за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки сторін, яка продовжує навчання, у зв'язку із чим потребує матеріальної допомоги батька.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Стаття 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, є одним із способів захисту інтересів таких, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для забезпечення життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Наведеному відповідають і роз'яснення, надані в пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України (в редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій) при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Отже, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Вирішуючи спір, суд належним чином дослідив надані сторонами докази щодо потреби спільної дочки сторін у матеріальній підтримці батька на період її навчання з урахуванням положень статей 198, 199, 200 СК України.
Матеріалами справи встановлено та підтверджено, що відповідачем на рахунок ОСОБА_1 перераховано аліменти: 03.08.2020 - 5000 грн, 12.09.2020 - 3774,03 грн, 08.10.2020 - 5025,13 грн, 08.10.2020 - 5025,13 грн, 27.11.2020 - 1706,40 грн, 27.11.2020 - 4632,00 грн (а.с. 38-43).
Відповідно до наказу № 1 від 16 вересня 2021 ОСОБА_2 з 17 вересня 2021 року призначено різноробочим СФГ ОСОБА_4 із заробітною платою 6000 грн (а.с. 95), що підтверджено даними трудової книжки відповідача (а.с. 96).
Згідно трудового договору № 21 від 26 жовтня 2020 року та даних трудової книжки, ОСОБА_3 працювала у ФОП ОСОБА_7 з 26 жовтня 2020 року по 31серпня 2022 року з оплатою праці 7000 грн (а.с. 146-149).
Наказом ФОП ОСОБА_7 від 30 серпня 2022 року № 44 ОСОБА_3 звільнена за угодою сторін з 31 серпня 2022 року, трудовий договір від 26 жовтня 2020 року № 21 розірвано (а.с. 141, 145).
Відповідно до відповіді ФОП ОСОБА_7 від 30 червня 2022 року № 23, ОСОБА_3 працює у ФОП ОСОБА_7 з 26 жовтня 2020 року, отримувала заробіток з жовтня 2020 року по травень 2022 року, який станом на травень 2022 року становив 5796 грн (а.с. 125).
Згідно відповіді на запит ГУ ДПС в Одеській області від 07 липня 2022 року № 7714/5/15-32-54-05, ОСОБА_3 за 4 квартал 2020 отримала від ТОВ «Вєдо Лайн» 1243 грн - дохід за цивільно-правовою угодою, від ТОВ «Таласа Трейд» 2237,98 - заробітну плату (а.с. 129-130).
Згідно відповіді на запит ГУ ДПС в Одеській області від 18 листопада 2022 року за період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2022 року (а.с. 156), від 13 квітня 2023 року за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року (а.с. 169), від 29 серпня 2023 року за І квартал 2022 року по ІІ квартал 2023 року (а.с. 182) ОСОБА_2 до 28 лютого 2022 року отримував заробітну плату у СФГ ОСОБА_4 - 6500 грн, з 02 серпня 2022 року отримував виплати військовослужбовцю з Військової частини НОМЕР_1 : за серпень 2022 року - 15647,14 грн, за вересень 2022 року - 46045,76 грн, за жовтень 2022 року - 47576,70 грн, за листопад 2022 року - 61922,86 грн, за грудень 2022 року - 80431,63 грн, січень 2023 року - 15983,20 грн, лютий 2023 року - 53111,20 грн, березень 2023 року - 74462,40 грн, квітень 2023 року - 56912,15 грн, травень 2023 року - 53386,60 грн, червень 2023 року - 49671,59 грн.
Відповідно до консультативного висновку спеціаліста медкарта № 2021.000190 від 14 січня 2021 року, ОСОБА_3 , рекомендована лазерна корекція зору методом Lasek (а.с. 52).
28 січня 2021 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Ексім Одеса» укладено договір № 188663, згідно якого вартість проведення процедури лазерної корекції зору складає 23000 грн, що сплачено ОСОБА_3 відповідно до рахунку на оплату 60255 від 28 січня 2021 року та підтверджено квитанцією від 29 січня 2021 року № 0.0.1996913952.1 (а.с. 59, 60).
Згідно відповіді ДПСУ від 13 липня 2022 року, ОСОБА_2 , за період з 01 січня 2019 року по 13 липня 2021 року періодично виїжджав за межі України, останній виїзд 23 серпня 2020 року (а.с. 81).
Згідно відповіді ДПСУ від 04 липня 2022 року, ОСОБА_2 , за період з 13 липня 2021 по 04 липня 2022 року, періодично виїжджав за межі України, останній в'їзд 22 лютого 2022 року (а.с. 127, 134).
Згідно з податковими деклараціями платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця, ОСОБА_1 за 2021 рік отримала дохід у розмірі 75000 грн, за 2022 рік - 80000 грн.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги позивачки суд встановив наступне.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, який не спростований помилковими доводами апеляційної скарги, про відмову у задоволенні позовних вимог за період з дня звернення позивачки до суду до 31 серпня 2022 року, оскільки з цього приводу судом встановлено, що повнолітня ОСОБА_3 , яка досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період навчання в учбовому закладі була працевлаштована у ФОП ОСОБА_7 з 26 жовтня 2020 року по 31 серпня 2022 року з оплатою праці 7000 грн, фактично отримувала заробітну плату, яка станом на травень 2022 року становила 5796 грн.
Згідно відповіді на запит ГУ ДПС в Одеській області від 07 липня 2022 року № 7714/5/15-32-54-05, ОСОБА_3 за 4 квартал 2020 отримала від ТОВ «Вєдо Лайн» 1243 грн - дохід за цивільно-правовою угодою, від ТОВ «Таласа Трейд» 2237,98 - заробітну плату.
За обставин ненадання позивачем доказів потреби дочки за вказаний період, з урахуванням доходів самої позивачки як одного з батьків, з ким фактично проживає доросла дочка, у матеріальній допомозі батька по справі не доведено.
Розмір місця роботи та, відповідно, доходу дорослої доньки, обрані нею та погоджені на власний розсуд.
Відповідачем слушно зазначено, що будь-яких відомостей, крім оплати за навчання у розмірі 7392 грн за рік, оскільки дочка навчається на контрактній, а не бюджетній формі навчання, стороною позивача не надано.
Натомість, за вказаний період відповідач з 17 вересня 2021 по 28 лютого 2022 року був працевлаштований у СФГ ОСОБА_4 та отримував заробітну плату 6000-6500 грн.
Належних доказів отримання за вказаний період відповідачем інших доходів по справі немає, а посилання заявниці на те, що не відповідач останній раз заїхав на територію України 22 лютого 2022 року, не свідчить про таке.
Крім того, оскільки встановлена судом відсутність потреби повнолітньої дочки за вказаний період у матеріальній допомозі батька правильно врахована як підстава для відмови у задоволенні позову в наведеній частині, тому для правильного вирішення справи за вказаний період не має значення відсутність доказів отримання відповідачем будь-яких доходів за період до 17 вересня 2021 року, в тому числі від працевлаштування на судах іноземних власників, як стверджує позивачка.
Що стосується іншого період - з 01 вересня 2022 року - за який судом позовні вимоги задоволено частково, то судом також вірно враховано, що повнолітня дочка сторін не працювала з цієї дати, а її батько з 02 серпня 2022 отримував виплати як військовослужбовець В НОМЕР_5 .
Тому повнолітня ОСОБА_3 потребувала матеріальної допомоги після звільнення з ФОП ОСОБА_7 з 31 серпня 2022 року, оскільки після цього не працювала та самостійного доходу не мала, а відповідач мав матеріальну можливість надавати таку допомогу, оскільки з 02 серпня 2022 отримував щомісячні виплати як військовослужбовець.
Посилання апеляційної скарги на неврахування судом стану здоров'я повнолітньої дочки сторін (проведення оперативного втручання з приводу лазерної корекції зору), за що матір'ю відповідно до квитанції 29 січня 2021 року сплачено 23000 грн, не охоплюється вимогами ст. 198 СК України як потреба у допомозі батька у зв'язку із навчанням.
Як не може бути взято до уваги і розмір доходу батька під час проходження ним військової служби, оскільки в даному випадку йдеться про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, і у зв'язку із цим потребує матеріальної допомоги батька, та з урахуванням всіх обставин справи та закріплених в ч. 9 ст. 11 СК України вимог щодо регулювання сімейних відносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Саме таким вимогам відповідає визначений судом розмір аліментів 2500 грн щомісячно.
В даному випадку розмір такої допомоги не має узгодження із доходом батька, а сам дохід лише враховується як обставина, що свідчить про можливість батька сплачувати аліменти.
Враховуючи наведене, суд дійшов обгрунтованого висновку, що з відповідача на користь позивачки на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , підлягають стягненню аліменти щомісячно у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн щомісячно, починаючи з 01 вересня 2022 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, за період з дня пред'явлення позову з 21 вересня 2020 року до 31 серпня 2022 року у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у зв'язку з недоведеністю передбачених ст. 198 СК України підстав для стягнення аліментів на навчання повнолітньої дитини у вказаний період.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішення, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду щодо їх оцінки.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.
Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14 грудня 2023 року залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко