Номер провадження: 22-ц/813/6580/24
Справа № 522/9482/22
Головуючий у першій інстанції Бондар В.Я.
Доповідач Лозко Ю. П.
13.08.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Лозко Ю.П. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Назарової М.В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, ОСОБА_1 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
встановив:
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2023 року вказаний вище позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано виконавчий напис №19153, що вчинив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. 15 червня 2021 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №001-15967-161007 від 16.10.2007 у загальному розмірі 31 045,36 грн, таким, що не підлягає виконанню. Вирішено питання щодо судових витрат.
28 липня 2024 року засобами електронного зв'язку ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник-адвокат Федяєв С.В. подав апеляційну скаргу на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2023 року. В апеляційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що його не було залучено до участі у справі, хоча саме він є належним відповідачем у справі. Копію оскаржуваного рішення не отримував, оскільки не був стороною у справі, про ухвалене судом рішення дізнався лише 10 липня 2024 року, під час моніторингу веб-порталу «Судова влада України», та цього ж дня ознайомився зі змістом оскаржуваного рішення за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
08 серпня 2024 року до апеляційного суду із суду першої інстанції надійшли матеріали вказаної вище цивільної справи.
Перевіривши матеріали справи, доводи скаржника, якими обґрунтовуються вимоги про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження потрібно відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (Ustimenko v. Ukraine), заява N 32053/13 від 29 жовтня 2015 року, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення).
Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, насамперед належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява N 3236/03 від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частини першої статті 124 ЦПК України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
Аналіз вказаних процесуальних норм дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.
Саме такі висновки викладені у постановах Верховного суду від 15 листопада 2023 року у справі N 761/14504/13-ц, від 18 грудня 2023 року у справі N 619/6227/21.
Винятком з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Відповідно до ч.5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Згідно із ч.7 ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси ухвалене 01 червня 2023 року, повний текст цього рішення складено 12 червня 2023 року.
Апеляційну скаргу на оскаржуване рішення, ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник-адвокат Федяєв С.В. подав засобами електронного зв'язку 28 липня 2024 року, тобто поза межами річного (присічного) строку на апеляційне оскарження.
Також з матеріалів справи убачається, що під час розгляду справи місцевим судом, 27 грудня 2022 року засобами електронного зв'язку (через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС) ОСОБА_1 через представника-адвоката Галайчук Г.С. звертався до суду із клопотанням про залучення його до участі у справі, як правонаступника ТОВ «Компані Фінанс» (а.с. 47-83). Зі змісту ордеру на надання правничої (правої) допомоги серії ВН №1206938 від 01 грудня 2022 року, виданого адвокатом Галайчук Г.С. на представництво інтересів ОСОБА_1 убачається, що повноваження адвоката не обмежуються (а.с. 84).
Протокольною ухвалою місцевого суду від 27 березня 2023 року, зазначене вище клопотання ОСОБА_1 задоволено, залучено його до участі у справі (а.с. 94-95).
Про наступні судові засідання, а саме 25 квітня 2023 року та 01 червня 2023 року, ОСОБА_1 повідомлявся через представника-адвоката Галайчук Г.С.
(а.с. 100,107). Копію оскаржуваного рішення також було надіслано та доставлено представнику ОСОБА_1 , адвокату Галайчук Г.С. 12 червня 2023 року (а.с. 136).
Отже аргументи скаржника про те, що він не залучався до участі у справі, не повідомлявся судом про розгляд цієї справи, колегія суддів відхиляє, як такі, що спростовуються матеріалами справи.
Встановивши, що ОСОБА_1 через уповноваженого представника звертався до суду із заявою про залучення його до участі справі, і таке його клопотання було задоволено, скаржник повідомлявся про розгляд справи та отримав копію оскаржуваного рішення суду, тобто був повідомлений про розгляд судом цієї справи та результати її розгляду, а обставин непереборної сили, які могли завадити йому оскаржити заочне рішення суду в апеляційному порядку у межах присічного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не встановлено, тому колегія суддів вважає, що є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Доказів, які свідчили б про вчинення ОСОБА_1 усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги, не надано.
Положеннями ч. 4 ст. 357 ЦПК України регламентовано, що у тому разі якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Ураховуючи наведене, а також імперативний характер частини другої статті 358 ЦПК України та те, що річний строк, визначений вказаною процесуальною нормою, є присічним і поновленню не підлягає, колегія суддів доходить висновку щодо наявності правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2023 року.
Керуючись ст. 127,357,358 ЦПК України
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2023 року.
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою поданою на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, ОСОБА_1 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку, визначеному статтею 272 ЦПК України, скаржниці надіслати копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: В.А. Коновалова
М.В. Назарова