Номер провадження: 22-ц/813/6389/24
Справа № 1512/2-1858/11
Головуючий у першій інстанції Васильків О.В.
Доповідач Коновалова В. А.
24.07.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Коновалової В.А. (суддя - доповідач), Карташова О.Ю., Вадовської Л.М.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 ,
на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2022 року,
за скаргою ОСОБА_3 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Другий Київський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_1 , Одеська міська рада
Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 14 грудня 2022 року скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця, задовольнив.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернулася з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції через Київський районний суд м. Одеси.
В апеляційній скарзі, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду.
В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що про розгляд справи ОСОБА_1 не був повідомлений, про наявність ухвали стало відомо від представника, після його ознайомлення з матеріалами справи 30.10.2023 року, в зв'язку з чим було подано апеляційну скаргу, яку в подальшому повернуто, у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки у скаржника погіршився стан здоров'я та він не міг узгодити питання щодо подальшого руху справи зі своїм представником.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
При цьому за змістом частини 2 статті 358 ЦПК України поновлення апеляційним судом пропущеного строку можливе виключно у разі подання апеляційної скарги у межах присічного річного строку, а в разі недотримання останнього з'ясування поважності причин строку на апеляційне оскарження взагалі не має істотного значення та не може жодним чином вплинути на однозначне вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Відтак, встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини 2 статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 12 листопада 2018 року у справі № 54/239.
Оскаржувана ухвала суду постановлена 14 грудня 2022 року, повний текст виготовлено 19.12.2022 року.
Останнім днем строку на подання апеляційної скарги є 03 січня 2023 року.
Апеляційна скарга направлена до суду апеляційної інстанції через Київський районний суд м. Одеси засобами поштового зв'язку 28.05.2024 року, що підтверджується відомостями на конверті.
У клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги скаржник посилається на те, що про розгляд справи він не був повідомлений, про наявність ухвали стало відомо від представника, після його ознайомлення з матеріалами справи 30.10.2023 року, в зв'язку з чим подано апеляційну скаргу, яку в подальшому повернуто, у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки у скаржника погіршився стан здоров'я та він не міг узгодити питання щодо подальшого руху справи зі своїм представником.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що представник скаржника - адвокат Манюк Д.В. ознайомився з матеріалами справи 23.10.2023 року.
З апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2022 року,звернувся 16.11.2023 року безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 24.11.2023 року залишив апеляційну скаргу без руху.
Зазначену ухвалу отримано адвокатом Сухецькою С.М. 01.12.2023 року та повторно 19.01.2024 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями.
Відповідно до ч. 7 ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.02.2024 року апеляційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2022 року, повернута, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду від 24.11.2023 року.
Повторно із апеляційною скаргою скаржник звернувся 28.05.2024 року та, як на підставу для поновлення строку, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що у представника були відсутні повноваження на виконання будь-яких дій без погодження з ОСОБА_1 , стан здоров'я у якого погіршився у період з листопада 2023 року по травень 2024 року.
Однак, із ордеру серії ВН № 1303296, яким уповноважено адвоката Сухецьку Світлану Михайлівну, представляти інтереси ОСОБА_1 в Одеському апеляційному суді, вбачається, що договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини й у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 8 листопада 2005 року.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова невизначеність.
Колегія суддів вважає, що зазначені скаржником обставини щодо поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Отже, скаржнику необхідно зазначити інші поважні причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою із наданням відповідних доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тобто скарга залишається без руху, про що повідомляється апелянт і йому надається строк для усунення недоліків.
За таких обставин апеляційна скарга залишається без руху із наданням строку для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, ст. 356, ч. 2 ст. 357 ЦПК України, ЦПК України, суд у складі колегії суддів,
Визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2022 року, зазначені в апеляційній скарзі, неповажними.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2022 року, залишити без руху, запропонувавши скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, зазначені в тексті ухвали, протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_1 , якщо вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, то буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В.А. Коновалова
О.Ю. Карташов
Л.М. Вадовська