Справа № 759/4693/24
Провадження 2/127/1852/24
12 серпня 2024 року
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вохмінової О.С.
з участю секретаря судових засідань Сунько Я.Р.
розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №759/4693/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
позов мотивований тим, що 13.11.2022 року в електронній формі, згідно вимог ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», між позичальником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений кредитний договір № 102985186, згідно з умовами якого відповідач отримав 7 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені умовами договору. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, платіж на повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 28.11.2022 року. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідачу кредитні кошти в сумі 7 000 грн. були перераховані шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, згідно платіжного доручення.
ТОВ «Мілоан» умови договору виконало в повному обсязі, відповідач умов договору не виконав, коштів не повернув.
29.03.2023 року згідно умов договору відступлення прав вимоги № 94-МЛ/Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 102985186 від 13.11.2024 року на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 102985186.
Згідно договору відступлення прав вимоги, сума боргу відповідача перед новим кредитором становить 27 492,50 грн.
Вказана сума складається з: заборгованості за тілом кредиту - 7 000 грн., заборгованості за відсотками - 20 002,50 грн., заборгованості за комісією - 490 грн.
Заборгованість відповідач не погасив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
На підставі ст.ст. 526, 530, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 102985186 в загальному розмірі 27 492,50 грн. та судові витрати.
Представник позивача - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, звернувся з клопотанням про розгляд справи у його відсутності. Проти ухвалення судом заочного рішення не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно за адресою реєстрації проживання, відзиву на позов, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутності не надавав. Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явились в судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 13.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» за допомогою електронного сервісу із анкетою-заявою про отримання кредиту № 102985186. Канал залучення: cross/TScоntcancel/sms,IPадреса, з якої подано заяву: 176.105.2.223. Зокрема, заповнення заяви 12:37:40-12:38:04, підписання договору 12:38:58-12:39:30.
Погоджені 13.11.2022 року умови кредитування по заяві ОСОБА_1 № 102985186 - кредит в сумі 7 000 грн., на 15 днів, комісія 7% за надання одноразово, ставка процентів 1, 05% за кожен день користування.
13.11.2022 року в електронній формі, згідно вимог ст.ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», між позичальником ОСОБА_1 (який має ел.пошту та номер мобільного тел. 0980941919) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» був укладений кредитний договір № 102985186, згідно з умовами якого відповідач отримав 7 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені умовами договору. Відповідно до графіка сплати кредитних коштів, платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений відповідачем 28.11.2022 року.
ОСОБА_1 при укладенні договору був ідентифікований одноразовим ідентифікатором Z14348 13.11.2022 року об 11:39:29 на моб.0980941919.
Відповідачу кредитні кошти в сумі 7 000 грн. були перераховані 13.11.2022 року шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника НОМЕР_1 , згідно платіжного доручення № 54169766 (а.с. 20).
Умовами договору, зокрема, визначено, що строк кредитування - 105 днів, пільговий період - 15 днів, поточний період 90 днів.Процентна ставка - 1, 05% за кожен день користування кредитом в межах пільгового періоду. Стандартна ставка - 3, 00 % за кожен день користування кредитом, застосовується до поточного періоду. Тип процентної ставки - фіксована. Комісія за надання кредиту - 490 грн. одноразово. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування складає 27 492, 50 грн. Реальна річна ставказа пільговий період - 14,562%.Реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування - 1018% процентів річних.
Кількість та розмір платежів, періодичність внесення визначені графіком платежів (дод 1).
Укладення кредитодавцем кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п.6.4).
Згідно п.6.5 сторони домовились, що, цей договір прирівнюється до такого, що укладений в письмовій формі.
ТОВ «Мілоан» умови договору виконало в повному обсязі, відповідач умов договору не виконав, коштів не повернув. Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.7.1).
29.03.2023 року згідно умов договору відступлення прав вимоги № 94-МЛ/Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором № 102985186 від 13.11.2024 року на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 102985186.
Згідно договору відступлення прав вимоги, сума боргу відповідача перед новим кредитором становить 27 492,50 грн.
Вказана сума складається з: заборгованості за тілом кредиту - 7 000 грн., заборгованості за процентами - 20 002,50 грн., заборгованості за комісією - 490 грн.
Після відступлення права вимоги відповідач заборгованість не погасив.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1046 ЦК України визначено: за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору (ст. 638 ЦК України).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що за умовами кредитного договору від 13.11.2022 року позика надається позичальнику в сумі 7 000 грн. шляхом перерахування коштів на банківський картковий рахунок ОСОБА_1 .
Договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт пропозиції) та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайти товариств за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір позики та кредитний договір з відповідачем не були б укладені.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Необхідно, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Однак важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення 13.11.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 кредитного договору № 102985186 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 7 000 грн.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, який не був оспорений відповідачем, заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 102985186 від 13.11.2022 року становить 27 492,50 грн.
Вказана сума складається з: заборгованості за тілом кредиту - 7 000 грн., заборгованості за відсотками - 20 002,50 грн., заборгованості за комісією - 490 грн.
Станом на день розгляду справи заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 102985186 від 13.11.2022 року в загальному розмірі 27 492,50 грн.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив з застосуванням коефіцієнта 0,8 судовий збір в сумі 2 422,40 грн. згідно платіжної інструкції № 74723 від 25.01.2024 року (а.с. 62). Отже, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 203, 204, 207, 526, 625, 629, 638, 1050, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, інд. 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, ІВАN: НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) заборгованість за кредитним договором № 102985186 від 13.11.2022 року в загальному розмірі 27 492, 50 грн., а також судові витрати: судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 12 серпня 2024 року.
Суддя: